РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Адаменко О.Г.,
суддів: Павловської І.Г., Руснак А.П.,
при секретарі: Приходько Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до фірми «Свіфт», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок ТТЦ» про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 03 листопада 2009 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 березня 2007 року він придбав мобільний телефон, який 10 липня 2007 року був переданий на гарантійний ремонт до СЦ «Свіфт», де його було втрачено. Збитки, які заподіяні йому внаслідок цього, просив стягнути у сумі 3131,10 грн. – вартість телефону з урахуванням індексу інфляції, пеню у розмірі 43281 грн. Моральну шкоду, яка виразилася у приниженні його честі та гідності, внаслідок неправомірної поведінки відповідача, просив стягнути у розмірі 4000 грн. також витрати на бензин для поїздок до сервісного центру у сумі 525 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 03 листопада 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з фірми «Свіфт» на користь ОСОБА_5 збитки у сумі 2100 грн., неустойку за невиконання послуги 63 грн., а всього 2163 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з фірми «Свіфт» на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив змінити рішення суду першої інстанції, повністю задовольнивши його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 16 березня 2007 року позивачем придбаний мобільний телефон «Soni Erikson» К 790, серійний номер НОМЕР_1, що підтверджується товарним чеком № 16/03, вартістю 2100 грн.
За квитанцією № 100707- 42 від 10 липня 2007 року телефон прийнято сервісним центром фірми «Свіфт» на гарантійний ремонт - усунення дефекту зображення.
01 жовтня 2007 року позивач вперше звернувся з заявою про повернення телефону з усуненими дефектами або повернення грошей. Проте, відповідачем його заява задоволена не була у зв’язку начебто відправленням телефону до організації, яка здійснює гарантійний ремонт –ТОВ «Крок». Відповідно до листа, отриманого позивачем від ТОВ «Крок», його телефон до сервісних центрів ТОВ «Крок» не надходив, його ремонт не здійснювався.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення вартості втраченого телефону, суд першої інстанції послався на п. 4.1 контракту, укладеного між відповідачем та ТОВ «Крок» від 01 лютого 2006 року, згідно до якого останнє звільняється від будь-яких претензій, збитків та витрат, що виникли в зв’язку або внаслідок обслуговування та викликаних необережністю у роботі, якщо ТОВ «Крок» виконало всі свої зобов’язання відповідно до контракту.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення пені, відшкодування моральної шкоди та частково задовольняючи вимоги про стягнення неустойки, суд застосував ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів». При цьому, суд не звернув уваги на те, що наслідки, передбачені ч. 5 ст. 10 вищезазначеного закону, випливають з прострочення виконання роботи чи послуги. Однак, роботи з ремонту телефону відповідачем не виконувалися внаслідок втрати ним виробу, який підлягав гарантійному ремонту.
Висновки суду зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для ухвалення нового рішення з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Виходячи з положень п. 9 ст. 10 вищезазначеного Закону, яким встановлений обов’язок виконавця протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв’язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг, позовні вимоги про стягнення вартості телефону в сумі 2100 грн. та витрат, пов’язаних з поїздками до сервісного центру позивача підлягають задоволенню.
Позивачем, на думку колегії суддів, достатньо надано доказів на підтвердження витрат у зв’язку з поїздками до сервісного центру в сумі 525 грн. Кількість цих поїздок та вартість витрат підтверджені показами свідка ОСОБА_6, опитаного судом першої інстанції та наданими позивачем квитанціями (а.с.23 ).
Позовні вимоги щодо стягнення неустойки, пені та вартості телефону з урахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі чи укладеному між сторонами договорі.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.303, 304, п. 4 ч.1 ст.309, 313, 314, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 03 листопада 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_5 до фірми «Свіфт» задовольнити частково. Стягнути з фірми «Свіфт» на користь ОСОБА_5 2625 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з фірми «Свіфт» на користь держави судові витрати – судовий збір у сумі 76 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 240 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: