Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«15» березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Панкова М.В.
Белинчук Т.Г.
При секретарі:
За участю прокурора Фабінській В.В.
Туробової Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи: Відділ у справах сім’ї, дітей та молоді Залізничної районної ради м. Сімферополя АР Крим, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, про стягнення коштів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 листопада 2009 року, -
В с т а н о в и л а :
04 серпня 2008 року прокурор Залізничного району м. Сімферополя АР Крим звернувся до суду в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 з позовом до ОСОБА_8 про стягнення суми не отриманої пенсії, у зв’язку з втратою годувальника у сумі 7036 грн. 52 коп. та 5819 грн. 82 коп. відповідно, посилаючись на положення ст. 1166 ЦК України.
Свої вимоги мотивує тим, що мати неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а їх батьку ОСОБА_13 вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим було призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим від 28 липня 2005 року № 1234 над малолітніми була встановлена опіка з боку ОСОБА_11, яка приходиться їм бабусею за батьком.
Як зазначається у позовній заяві ОСОБА_14, неодноразово зверталася до ОСОБА_8, яка є бабусею за померлою матір’ю, щодо отримання від неї відповідних документів. необхідних для призначення малолітнім пенсії з втрати годувальника, а саме, свідоцтва про смерть ОСОБА_15 та документів, які підтверджують її трудовий стаж, проте, таких документів не отримала.
13 березня 2008 року Опікунською радою виконкому Сімферопольської міської ради АР Крим було зобов'язано ОСОБА_8 повернути документи для оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Постановою старшого дільничного інспектора міліції Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим від 28 травня 2008 року було відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 за ст.357 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09 листопада 2007 року ОСОБА_9 був визнаний батьком ОСОБА_16, та було змінено прізвище і по-батькові останньої на ОСОБА_6, у зв'язку з чим рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 218 від 15 лютого 2008 року була скасована опіка над ОСОБА_16. Рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 715 від 27 березня 2008 року була припинена опіка над ОСОБА_7 у зв'язку зі звільненням з місць позбавлення волі ОСОБА_10
10 січня 2008 року ОСОБА_9 звернувся до Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо призначення ОСОБА_6 пенсії у зв’язку з втратою годувальника, а 15 травня 2008 року з відповідною заявою звернувся і ОСОБА_10 для оформлення пенсії ОСОБА_7.
За думкою прокурора з ОСОБА_8 належить до стягнення на користь малолітніх осіб суми пенсійного забезпечення у зв’язку з втратою годувальника, які б були сплачені ним з ІНФОРМАЦІЯ_3, однак, не призначалися, через неправомірне утримання в себе ОСОБА_8 всіх необхідних документів для їх призначення.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 листопада 2009 року позовні вимоги прокурора задоволені. З ОСОБА_8 стягнуто на в рахунок відшкодування матеріального збитку на користь ОСОБА_7 7036 грн. 52 коп., на користь ОСОБА_6 5819 грн. 82 коп. З ОСОБА_8 стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 128 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора відмовити, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду належить скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
Згідно з ч. 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що мати неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 8).
На час смерті ОСОБА_17 у свідоцтвах про народження дітей батьком був вказаний ОСОБА_10, третя особа по справі, якій за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.03.2004 року відбував покарання у містах позбавлення волі.
Рішенням Виконкому Сімферопольської міської ради АР Крим від 28 липня 2005 року № 1234 над малолітніми ОСОБА_18 та ОСОБА_16 була встановлена опіка з боку ОСОБА_11, яка приходиться їм бабусею за батьком. При призначенні опікуна була врахована думка їх батька ОСОБА_10
Третя особа по справі ОСОБА_9 оспорив батьківство відносно ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1 у суді, і за рішенням Залізничного райсуду м. Сімферополя АР Крим від 09 листопада 2007 року ОСОБА_9 був визнаний батьком ОСОБА_16, та було змінено прізвище і по-батькові останньої на ОСОБА_6
У зв'язку з вказаним рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 218 від 15 лютого 2008 року була скасована опіка над ОСОБА_19.
Рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 715 від 27 березня 2008 року була припинена опіка над ОСОБА_7 у зв'язку зі звільненням з місць позбавлення волі ОСОБА_10
10 січня 2008 року третя особа по справі ОСОБА_9 звернувся до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо призначення ОСОБА_6 пенсії у зв’язку з втратою годувальника, а 15 травня 2008 року з відповідною заявою звернувся і ОСОБА_10 для оформлення пенсії ОСОБА_7. Треті особи по справі ОСОБА_9 отримує пенсію у зв’язку з втратою годувальника з 01.01.2008 року, а ОСОБА_10 з 01.06.2008 року ( а.с. 15).
Відповідно до положень статей 36, 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього закону - незалежно від тривалості страхового страж При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
На всій членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається оденка спільна пенсія. На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.
У зв’язку з наведеним неповнолітні діти мали право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника.
13 березня 2008 року Опікунською радою виконкому Сімферопольської міської ради АР Крим було зобов'язано ОСОБА_8 повернути документи для оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Проте рішення опікунської ради відповідно до норм Сімейного Кодексу має рекомендаційний характер, з метою врегулювання спору у добровільному порядку, а тому не породжує для сторін обов’язку. Рішення ж суду, яке б зобов’язувало ОСОБА_8 надати документи, відсутнє.
По справі дійсно встановлено, що ОСОБА_8 мала вказані документи, проте не надала їх опікуну ОСОБА_20, оскільки вважала, що встановлення опікунства є незаконним.
Колегія суддів зазначає, що даних із Управлення ПФУ, що опікун ОСОБА_11 зверталася до Управління з заявою про призначення неповнолітнім пенсії у зв’язку з втратою годувальника та їй було відмовлено у зв’язку з ненаданням необхідних документів у матеріалах справи не має, як не має даних і проте, що саме ненадання документів не дало можливості призначити вказану пенсію.
Крім того, ОСОБА_11 не була позбавлена можливості, як опікун неповнолітніх, отримати повторно свідоцтво про смерть, свідоцтва про шлюб, та отримати дані про трудовій стаж з останнього місця роботи ОСОБА_15, яка народилася і весь час проживала у м. Сімферополі.
Прокурор мотивує свої вимоги положеннями ст. 1166 ЦК України яка передбачає, що майнова шкода завдала неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з подальшими змінами та доповненнями, які мають для суду характер правового звичаю і підлягає застосуванню через статтю 7 ЦК України, убачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
У зв’язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що по справі відсутні обов’язкові підстави для настання деліктної відповідальності, а тому у задоволені позову належить відмовити.
Відмовляючи у позові колегія суддів враховує, що у період з вересня 2005 року по 01 грудня 2007 на ОСОБА_16, а на ОСОБА_7 по березень 2008 року опікун ОСОБА_11 отримувала від Управління праці та соціального захисту населення допомогу. А з квітня по травень 2008 року вказану допомогу на ОСОБА_7, отримував його батько ОСОБА_10, виплата вказаної допомоги припинена у зв’язку з оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника в Управлінні ПФУ ( а.с. 69).
Крім того, колегія суддів звертає увагу на письмові заяви третьої особи по справи ОСОБА_9, батька неповнолітньої ОСОБА_6, від 31.08.2009 року та 08.10.2009 року, в яких останній зазначає, що ні яких претензій до відповідачки ОСОБА_8 не має, та заперечує проти захисту прокуратурою інтересів його дитини. ( а.с. 61 62).
Ураховуючи, що має місце неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 листопада 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді:
Ісаєв Г.А. Панков М.В. Белинчук Т.Г.