Справа №11-833 2006 р. Категорія сть.186ч.2 ККУкр.

Головуючий у 1-й інстанції Чабаненко В.О. Доповідач Захожай О.І.

УХВАЛА Іменем України

2006 року липня місяця 14 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Куліш В.М.

суддів: Кисіль А.М., Захожай О.І.

зучастю:

прокурора: Калько А.С.

засудженого: ОСОБА_1

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Полтаві   кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1

на вирок   Лубенського міськрайсуду Полтавської області від 26 квітня 2006 року.

Цим вироком :       ОСОБА_1 ур. м..

Лубни, гр. України, освіта середня, раніше не судимий, не працюючий , жит. с. Войниха Лубенського району, -

засуджений за ст.. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 2762,50 грн..

Згідно вироку суду 15.02.2006 року близько 21.00 в квартирі ОСОБА_2 розташованій в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 наніс 5 ударів ОСОБА_2, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров я та відкрито заволодів його дублянкою вартістю 1262,50 грн..

В апеляції засуджений просить пом'якшити визначене судом покарання, врахувавши позитивні дані про його особу, дати вірну кваліфікацію його діям, оскільки судом першої інстанції не вірно встановлені обставини скоєного ним злочину. Дублянкою потерпілого він заволодів коли, вона знаходилась на дивані, а не на потерпілому.

Колегія суддів апеляційного суду заслухавши доповідача по справі,

ОСОБА_1, який підтримав свої апеляційні вимоги¹ та прохав пом'якшити визначене судом покарання, думку прокурора , який вважає вирок суду законним та обґрунтованим , перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції , приходить до висновку, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини скоєного злочину та обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винними у вчиненні зазначених у вироку дій та вірно кваліфікував його дії за ст.. 186 ч.2 КК України. Його винуватість доведена сукупністю доказів вказаних у вироку суду, зібраних та перевірених у відповідності до діючого законодавства, яким суд у їх сукупності дав належну оцінку.

Достовірність показань потерпілого ОСОБА_2 про те, що саме засуджений спричинив йому тілесні ушкодження та відкрито заволодів його дублянкою , не викликає сумніву, оскільки вказане підтверджується висновком судово-медичної експертизи НОМЕР_1 та показаннями свідка ОСОБА_2 , якому потерпілий на місті скоєння злочину пояснив, що ОСОБА_1 забрав у нього дублянку. Сам засуджений не заперечує факту продажі ним дублянки потерпілого для подальшого вживання спиртного із свідком ОСОБА_3 , який також підтвердив вказаний факт. Під час досудового слідства, ОСОБА_1 відносно якого було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, свою вину у скоєному злочині визнавав повністю і давав детальні показання про обставини скоєного ним злочину , в тому рахунку і на місці його скоєння. Причетність інших осіб до скоєного злочину, під час досудового та судового слідства, не встановлена.

Таким чином апеляційні вимоги засудженого, колегія суддів вважає методом захисту з метою уникнення покарання за скоєний злочин.

Даних про те, що у справі допущені порушення кримінально -процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для зміни чи скасування вироку , не встановлено.

Пари обранні мінімального покарання засудженому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, конкретні обставини справи, тяжкість злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння , негативно характеризується за місцем проживання, не працює, по справі відсутні дані про те що, його неповнолітня дитина знаходиться на його утриманні, матеріальну шкоду потерпілому не відшкодував.

Таким чином суд першої інстанції вірно зазначив у вироку суду , що передбачені діючим законодавством підстави для застосування відносно ОСОБА_1 ст.ст. 69, 75 КК України відсутні.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій засудженого, оскільки вирок суду законний та обґрунтований.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення , а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Судді: