Справа № 11-792 2006 року
Категорія__ ст. 187 ч.З КК України
Головуючий у 1-й інстанції Степаненко Ю.І.
Доповідач: Захожай О.І.
УХВАЛА Іменем України
2006 року липня місяця 07 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді: Куліш В.М.
суддів: Захожай О.І..КисільА.М.
з участю прокурора: Расюка В.В.
засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2005 року
Цім вироком ОСОБА_1,
уродженець М.Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, не працюючий, мешкаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий:
1.05.03.1996 року Автозаводським районним судом М.Кременчука за ч. З ст. 140 КК України на 3,роки позбавлення волі;
2. 11.12.1998 року Автозаводським районним судом М.Кременчука за ч.
2 ст. 141, ч. 1 ст. 229-6 КК України на 2,6 років позбавлення волі;
звільненого 24.05.2000 року умовно-достроково від подальшого
відбування покарання на не відбутий строк 8 місяців 10 днів на підставі
ухвали Крюківського районного суду М.Кременчука від 23.05.2000 року,
засуджений за ст. 142 ч. 2 КК України в редакції 1960 року до 6 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності; за ст. 187 ч. З КК
України в редакції 2001 року на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання - 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, не відбутої частини покарання за попереднім вироком Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від 11 грудня 1998 року, остаточно визначено покарання ОСОБА_1 - 8 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна що належить йому на праві особистої власності.
ОСОБА_2, уродженець м.Києва, українець, громадянин України, одружений, освіта середня, не працюючий, зареєстрований в АДРЕСА_2, фактично мешкаючий в АДРЕСА_3, раніше судимий:
1. 09.06.1994 року Дніпропетровським районним судом м.Києва за ч. З ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 2 роки;
2. 24.10.1995 року Київським міським судом за ч. З ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142, 42, 43 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
3. 23.04.1997 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 183-3, 43 КК України до 7 років 3 місяців 1 дня позбавлення волі;
4. 07.02.2005 року Крюківським районним судом М.Кременчука Полтавської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт, згідно зі ст. 49 КК України від відбування покарання звільнений у зв"язку із закінченням строків давності,
засуджений:
· за ч. 1 ст. 153 КК України на 5 років позбавлення волі;
· за ч. З ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ч. З ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна що належить йому на праві особистої власності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання - 9 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна що належить йому на праві особистої власності.
Вирішено питання речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 800 гривень, на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки в сумі 360 гривень, на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки в сумі 2337 гривень.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки в сумі 1800 гривень та моральну шкоду в сумі 3200 гривень, а всього 5000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2на користь ОСОБА_7 матеріальні збитки в сумі 2595 гривень та моральну в сумі 3000 гривень, а всього 5595 гривень.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 22 липня 2000 року, приблизно о 23 годині, маючи намір на відкрите заволодіння чужого майна, знаходячись біля середньої школи НОМЕР_1 м. Кременчука, підбіг до ОСОБА_3, яка знаходилась там же, після чого наніс їй удар кулаком в ділянку правого ока, від чого вона впала, потім став наносити їй множинні удари руками та ногами по голові та тілу, душив за шию, бив головою об асфальт, при цьому заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забиття поясничного відділу хребта, крововиливів га множинних садин обличчя, голови, тіла, нижніх кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розгляд здоров»я, згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_2, після чого відкрито заволодів у ОСОБА_3 золотим ланцюжком довжиною 50 см., вагою 2,5 гр. проба 583, вартістю 200 гривень, золотим ланцюжком довжиною 30 см. вагою 6,5 гр. проба 583 вартістю 600 гривень, юлотим хрестиком вагою 1,1 гр. проба 583 вартістю 100 гривень, а всього на загальну суму 900 гривень, після чого з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
ОСОБА_1, повторно, 27 березня 2001 року, приблизно о 2 годині ночі, маючи намір на відкрите заволодіння чужого майна, знаходячись біля середньої школи НОМЕР_1 м. Кременчука, напроти АДРЕСА_4, підійшов до ОСОБА_4, яка заходилась там же, після чого наніс їй удар кулаком в ділянку верхньої губи, а потім ножем ударив по лівій руці, чим заподіяв їй тілесні ушкодження легкого ступеня, що потягли за собою короткочасний розгляд здоров»я у вигляді рубця на лівій руці, згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_3, після чого ОСОБА_1 приставив ніж до шиї ОСОБА_4 та погрожуючи їй насильством, що є небезпечним для життя і здоров»я, відкрито заволодів у ОСОБА_4 золотим ланцюжком довжиною ЗО см. вагою 2,5 гр., проба 583, вартістю 250 гривень, сумкою вартістю 35 гривень, грошима в сумі 5 гривень, плойкою вартістю 15 гривень, набором косметики вартістю 50 гривень, ключем вартістю 5 гривень, а всього на загальну суму 360 гривень, після чого з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
ОСОБА_1, повторно, 29 березня 2001 року, приблизно о 00.30 хвилин ночі, маючи намір на відкрите заволодіння чужого майна, знаходячись на території середньої школи НОМЕР_1 м. Кременчука, підійшов до ОСОБА_5, яка знаходилась там же, після чого наніс удар їй кулаком по голові, потім вдарив кулаком у ділянку верхньої губи, після чого в ділянку лівого ока, чим заподів їй тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в ділянці обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_4 відносяться до легких тілесних ушкоджень без розладу здоров»я. Після цього ОСОБА_1. із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров»я і життя ОСОБА_5, відкрито заволодів її сумкою жіночою вартістю 150 гривень, золотою каблучкою вагою 8 гр. розмір 18, проба 583, вартістю 900 гривень, золотою каблучкою вагою 2,3 гр. розмір 18, проба 583, вартістю 300 гривень; золотою каблучкою вагою 2 гр. розмір 18, проба 583, вартістю 250 гривен; золотою каблучкою вагою 2,3 гр. розмір 19, проба 583, вартістю 250 гривень; наручним годинником вартістю 60 гривень, ключами в кількості 24 шт. на загальну суму 120 гривень, грошима в сумі 7 гривень, а всього на загальну суму 2337 гривень, після чого з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
ОСОБА_1 повторно, 27 грудня 2004 року, приблизно о 22 годині ЗО хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, шляхом обману проникли до приміщення квартириАДРЕСА_5 де нанесли декілька ударів руками по голові та тулубу господарці квартири ОСОБА_6 та застосували пневматичний пістолет «А 101», завдали їй тілесних ушкоджень, які за ступенем тяжкості згідно висновку експерта № НОМЕР_4 відносяться до легких тілесних ушкоджень без розгляду здоров»я, після чого відкрито заволоділи мобільними телефонами, бувшими у використанні в кількості 16 штук, зарядними пристроями до мобільних телефонів в кількості приблизно 20 штук та грошима в сумі 270 гривень, а всього на загальну суму 1800 гривень, після чого з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.
16 вересня 2004 року, приблизно о 15 годині ЗО хвилин ОСОБА_2, знаходячись у 2 під»їзді будинку АДРЕСА_5 із застосуванням насильства до потерпілої ОСОБА_7, проник до квартири НОМЕР_4, де із застосуванням насильства, яке небезпечним для життя і здоров»я потерпілої ОСОБА_7 здійснив насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним - орогенетальним способом.
• Цього ж дня, 16 вересня 2004 року, приблизно о 16 годині ОСОБА_2, повторно, знаходячись у вказаній квартирі ОСОБА_7, до якої він проник, застосувавши насильство, яке небезпечним для життя і здоров»я потерпілої ОСОБА_7, відкрито викрав майно останньої, а саме: ланцюжок із жовтого металу вартістю 500 гривень, на якому знаходився кулончик із жовтого металу у вигляді літери «И» вартістю 100 гривень, ланцюжок із жовтого металу вартістю 1400 гривень, на якому був хрестик із жовтого металу вартістю 95 гривень, каблучку у вигляді колоска вартістю 250 гривень, каблучку у вигляді серця вартістю 200 гривень, мобільний телефон «Самсунг А-800» вартістю 1100 гривень, стартовий пакет вартістю 50 гривень, а всього на загальну суму 3695 гривень, після чого з місця вчиненого злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
В апеляції засудженого ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вироку суду, оскільки вважає, що його дії по епізоду відкритого заволодіння майном гр.ОСОБА_6 за ст.. 187 ч.З КК України кваліфіковані не вірно. Не заперечує, що завдав тілесні ушкодження потерпілій в її квартирі , але мав умисел тільки на скоєння шахрайства стосовноОСОБА_6 За іншими інкримінованими йому злочинами , вважає свою вину не доведеною , в тому рахунку і внаслідок процесуальних порушень під час досудового слідства.
В апеляції засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку суду , оскільки інкримінованих йому злочинів не скоював . Фактичні обставини, інкримінованих йому злочинів, судом не вірно встановлені. Вважає не об'єктивним проведене досудове та судове слідство по даній справи. Зазначає чисельні скарги на умови його утримання в СІЗО .
Апеляційне подання прокурора було відкликане до початку розгляду справи.
Колегія суддів апеляційного суду , заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтримали надані ними апеляції, думку прокурора , який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляцій, проходить до висновку, що апеляції засуджених задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обстави скоєних злочинів та обґрунтовано визнав ОСОБА_1. та ОСОБА_2 винними в злочинах, за які вони засуджені.
Винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доведена сукупністю доказів, зібраних та перевірених у відповідності до діючого законодавства, яким суд дав належну оцінку.
Твердження засуджених, зазначені в апеляціях про їх непричетність до скоєних злочинів, повністю спростовуються показаннями потерпілих по справах: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6та ОСОБА_7, достовірність яких не викликає сумніву.
Твердження ОСОБА_1. що його оговорили, під тиском працівників міліції, аж три потерпілі по справі, є абсурдними. Напади на потерпілих здійснювалися фактично на одному місці, ідентичним способом і заволодіння відбувалось однорідним майном. В судовому засіданні за епізодами розбійних нападів здійснених на ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, засуджений ОСОБА_1. свою вину визнав повністю.
За епізодом розбійного нападу здійсненого в квартирі ОСОБА_6, самі засуджені викривають один одного в скоєнні інкримінованих їм дій. Достовірність показань потерпілої підтверджена фактом виявлених у неї тілесних ушкоджень із урахуванням їх локалізації та механізму спричинення, підтверджуючих дії засуджених під час нападу, в тому рахунку і застосування пневматичного пістолета, який відрізнити від вогнепальної зброїОСОБА_6 в умовах нападу реальної можливості не мала. Аналогічне підтверджується фактом виявлення у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень спричинених останньому потерпілоюОСОБА_6під час нападу на неї. Самі засуджені, факт перебування в квартирі потерпілої під час спричинення їй тілесних ушкоджень не заперечують, так само як і факт заволодіння майном потерпілої.
Показання потерпілої ОСОБА_7також не викликають сумніву , оскільки підтверджені висновком дактилоскопічної експертизи, згідно якого на місті злочину виявлено відбиток пальця залишений засудженим ОСОБА_2; речовими доказами по справі. Висновки імунологічних експертиз НОМЕР_5 та НОМЕР_6 підтверджують винність ОСОБА_2 в скоєнні злочину за ст. 153 ч.1 КК України.
Таким чином апеляційні вимоги засуджених колегія суддів визнає методом захисту з метою уникнення покарання за скоєні злочини.
Даних про те , що у справі допущені порушення кримінально-процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для зміни чи скасування вироку, не встановлено. Обране покарання відповідає вчиненому і даним про особи засуджених, воно є необхідним і достатнім для попередження скоєння нових злочинів.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій засуджених, оскільки вирок суду законний та обгрунтований.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених:ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кременчуцького райсуду Полтавської області від 22 грудня 2005 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін.
Судді: