СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2019 р. Справа № 917/1388/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Дучал Н.М. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

відповідача - Осадчого А.В., посвідчення №643 від 29.01.19, ордер серія ПТ №075647 від 01.05.19;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (вх. №1643 П/1-42) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2019 у справі № 917/1388/18,

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Каскад" вул.Гаванська, 4, м.Дніпро, 49000

до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" проїзд Ярославська, 8, м.Кременчук-11, Полтавська область, 39611

про стягнення 363 922,04 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Каскад" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №КР-16 від 12.07.2016 у розмірі 363 922,04 грн, у т.ч.: 277 669,40 грн - сума основного боргу та 86 252,64 грн - штраф.

В обґрунтуванні позову вказує про неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод" зобов`язань за договором купівлі-продажу №КР-16 від 12.07.2016, а саме непроведення повного розрахунку за отриманий товар.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.04.2019 у справі №917/1388/18 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (проїзд Ярославський, 8, м.Кременчук-11, Полтавська область, 39611, код ЄДРПОУ 00231610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Каскад" (вул.Гаванська, буд. 4, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 23934596) 277 669,40 грн - основна заборгованість, 86 252,64 грн - штраф, 5 458,83 грн - витрати по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з факту доведеності позивачем поставки товару та непроведення повного розрахунку покупцем за отриманий товар, як підстави для стягнення з останнього залишкової вартості товару та штрафу за несвоєчасний розрахунок в порядку пункту 7.3 договору. Одночасно Господарським судом Полтавської області було розглянуто заяву Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про зменшення розміру штрафу на 70%, у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем, та відмовлено в її задоволенні з огляду на відсутність підстав для відповідного зменшення згідно статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" з вказаним рішенням суду в частині стягнення 86 252, 64 грн штрафу не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його в цій скасувати, прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафу на 70 %.

В обґрунтуванні апеляційної скарги наголошує про незаконність судового рішення в частині відмови суду у зменшенні розмір штрафу на 70 %, оскільки 1)позивачем не доведено жодними доказами спричинення йому матеріальної або будь-якої іншої шкоди внаслідок порушення відповідачем терміну оплати за договором поставки; 2)апелянт перебуває у скрутному фінансовому стані.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2019 у справі № 917/1388/18; призначено справу до розгляду на 05.08.2019 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

05.07.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Каскад" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6301), в якому позивач просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2019 у справі № 917/1388/18 залишити без змін.

01.08.2019 повторним автоматизованим розподілом справи № 917/1388/18, у зв`язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А., сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Дучал Н.М.

У судове засідання, яке відбулось 05.08.2019, з`явився представник відповідача.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2019 у справі №917/1388/18 відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Каскад" та Приватним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод" укладено Договір купівлі - продажу №КР-16.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами Договору, Продавець (ТОВ Фірма "Каскад") зобов`язується передати у власність Покупця (ПАТ Кременчуцький колісний завод") , а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити відповідно до умов Договору металопродукцію (далі - Товар). Кількість, асортимент, номенклатура Товару і його ціна зазначається у рахунках, видаткових накладних і обумовлено у Специфікаціях (п.1.1 Договору).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.3.1 Договору, загальна вартість Товару, що постачається за даним Договором, складається із вартості товару, що вказана в накладних та Специфікаціях.

За поставлений Товар Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості Товару на підставі рахунка-фактури (п.4.1 Договор).

Пунктом 4.4. Договору, визначено, що по взаємній письмовій (підписаній сторонами) згоді сторін, Продавець має право здійснити відвантаження товару без попередньої оплати, при цьому Покупець гарантує здійснити повну оплату за поставлений товар протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту відвантаження, зазначеного у видатковій накладній.

Додатковою угодою №44 від 07.08.2018 до договору купівлі-продажу №КР-16 від 12.07.2016 p. сторони погодили, що Відповідач гарантує проведення повної 100% оплати поставленого товару на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад Відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі додаткової угоди №44 від 07.08.2018, рахунку-фактури №КР-1747 від 07.08.2018 та видаткової накладної РН-0005167 від 09.08.2018 поставив, а Відповідач, в особі представника підприємства Камянович Ірини Анатоліївни, яка діяла на підставі довіреності №25033 від 08.08.2018, отримав Товар - металопрокат на суму 431 263,21 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору та Додаткової угоди №44 від 07.08.2018 ПАТ "Кременчуцький колісний завод" мав розрахуватися до 16.08.2018.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем здійснено лише часткове погашення заборгованості 18.09.2018 на суму 100 000,00 грн та 25.09.2018 на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, поточна заборгованість ПАТ "Кременчуцький колісний завод" за отриманий Товар, з урахуванням залишку передоплати яка існувала станом на 07.08.2018 на суму 3593,81 грн, складає 277 669,40 грн.

Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за отриманий товар в установлені договором строки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 277 669,40 грн за договором купівлі-продажу №КР-16 від 12.07.2016 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі прострочення строків оплати товару більш ніж на 14 календарних днів, Покупець виплачує Продавцю штраф в розмірі 20% вартості поставленого товару.

Колегією суддів встановлено, що відповідач допустив прострочення платежу, визначеного п. 4.4 договору та додаткової угоди №44 від 07.08.2018, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд апеляційної інстанції вважає його обґрунтованим, оскільки штраф у розмірі 86 252,64 грн нарахований відповідно до умов договорів та вимог чинного законодавства України.

Одночасно колегія суддів, всупереч аргументам апелянта, погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та зменшення розміру штрафу на 70 %.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов`язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов`язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.

При цьому, статтями 6, 627 ЦК України встановлена свобода договору, відповідно якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи клопотання відповідача колегія суддів зазначає, що посилання заявника на те, що прострочення мало незначні строки є суто суб`єктивним, оскільки як встановлено судом вказане прострочення навпаки було значним.

Доводи скаржника про надмірний розмір штрафних санкцій не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки надмірним є розмір штрафних санкцій, які перевищують розмір основного зобов`язання або розмір основної заборгованості, що не має місця в даному випадку.

Також колегія суддів наголошує, що значність суми штрафу може порівнюватись лише з розміром збитків кредитора. Так під розміром збитків (в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України) слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму (вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16). Як було встановлено вище, сума штрафу не перевищує розміру основної суми заборгованості, що виключає можливість застосування ч. 1 ст. 233 ГК України.

Крім того, скрутне матеріальне становище та кредиторська заборгованість відповідача не є виключною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідач є господарюючим суб`єктом і несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Так, підписавши договір по поставку товару останній повинен був розуміти увесь спектр та обсяг взятих на себе зобов`язань і можливе настання наслідків у разі невиконання умов договору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення суми нарахованого штрафу.

З огляду на визначене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2019 у справі № 917/1388/18 слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 233, 240, 275, 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2019 у справі № 917/1388/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 05.08.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.С. Хачатрян