Справа 22а-303/07 Головуючий в 1 інстанції Островська О.О.
Категорія 14,21 Доповідач Заріцька А.О.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Назарчука Р.А.
суддів: Заріцької А.О., Приходька К.П.,
при секретарі Шешко О.Б., розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 7 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду у м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про його заробітну плату, виданої Білоцерківського ВАТ „Автосфера", на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 5 липня 2005 року, проте йому було відмовлено.
Просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати перерахувати пенсію відповідно до нової довідки.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 7 листопада 2006 року позов задоволено.
Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки виданої ВАТ „Автосфера", з дня звернення позивача із заявою про перерахунок.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.
Встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 5 липня 2005 року було задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано Білоцерківське ВАТ „Автосфера" видати довідку про його заробітну плату з урахуванням підвищеної тарифної ставки до 100%, з якої робиться розрахунок, максимальної премії - 60% нарахування зарплати за вихідні дні в подвійному розмірі з врахуванням підвищених 100% (а.с. 4, 5).
На виконання даного рішення ВАТ „Автосфера" 17 серпня 2005 року видало довідку № 01/1 про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за роботу на посаді водія у зоні відчуження (у м. Чорнобиль) з 1 липня 1986 року по 21 липня 1986 року.
Управління Пенсійного фонду у м. Біла Церква за указаною довідкою перерахунку пенсії не провело, пославшись на її неправильність.
Зокрема, відповідач послався на те, що населений пункт у довідці не відповідає зоні небезпеки та кратності. Так, м. Чорнобиль до 14 липня 1986 року відносилося до другої зони небезпеки, тому розрахунок заробітної плати повинен був проводитися з урахуванням кратності 3, аз 14 липня 1986 року -до першої зони небезпеки, тому повинна була враховуватися кратність 2. У довідці враховано за весь період зону небезпеки 2 і кратність 3. Крім того не враховано, що відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 та Постанови Ради Міністрів УРСР ы Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 оплата праці працівників зайнятих на роботах в зонах небезпеки - 1, 2, 3, проводилася відповідно до встановленої кратності -2,3,4. В населених пунктах, які не ввійшли до зони відчуження, оплата праці проводилася відповідно до Постанови ЦІ КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 5243-156 - за підвищеними до 100% тарифними ставками.
У зв'язку з наведеним ВАТ „Автосфера" 20 грудня 2005 року видало іншу довідку № 01/3, яку відповідач прийняв до розрахунку. При таких обставинах вважати дії відповідача неправомірними у суду не було підстав.
Висновок суду про обґрунтованість вимог позивача не можна вважати правильним.
Матеріали даної справи, та справи Білоцерківського міськрайонного суду № 2-4350/2005 документів, стверджуючих роботу позивача в зоні відчуження з зазначенням дати, населеного пункту зони відчуження, кількості відпрацьованих ним днів та годин не містять і висновки суду, викладені в рішенні, ними не обґрунтовуються (а.с. 4, 5).
Посилання у оскаржуваному рішенні (7 листопада 2006 року) на те, що суд при винесенні рішення (5 липня 2005 року) посилався на лист Мінпраці України, Мінфіну та Мінсоцзахисту № 09-3751 від 29 жовтня 1992 року про видачу нових довідок, та на Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964, суперечать змісту указаного рішення, оскільки посилань на такі нормативні документи воно не містить і висновки суду ними не обґрунтовувалися.
Цивільна справа № 2-4350/2005 Білоцерківським міськрайонним судом розглянута за відсутності представника відповідача - ВАТ „Автосфера". Учасником даного судового розгляду ВАТ „Автосфера" не було, рішення суду від 5 липня 2005 року виконано ним не однозначно. Довідка 20 грудня 2005 року, яка прийнята відповідачем до уваги, судом не витребовувалася і не досліджувалася.
Посилання суду на ст. 72 КАС України і на відсутність потреби доказувати обставини, які встановлені попереднім рішенням ( 5 липня 2005
року), не ґрунтуються на законі і суперечать обставинам справи, оскільки обставини, щодо місця роботи позивача, рівня зони небезпеки, кратності розрахунку, підстав розрахунку, на які посилається відповідач, заперечуючи проти позову, не були предметом дослідження і перевірки, як при розгляді справи у 2005 році, так і при вирішенні даного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 11, ст. 195, ч.І ст. 196 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Апеляційний суд повинен діяти відповідно -у межах, визначених указаними нормами.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі „нової довідки" і скасовує постанову, яка прийнята судом без дотримання вимог матеріального та процесуального права.
Приймаючи нову постанову колегія суддів виходить з того, що позивач не довів неправомірності дій відповідача і не надав йому беззаперечних даних для перерахування пенсії, які були б здобуті відповідно до рішення суду, відповідали нормативно-правовим актам та дійсним обставинам його роботи і оплати праці.
Матеріали справи підстав для задоволення даного позову не містять.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду у м. Біла Церква задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 7 листопада 2006 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду у м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця, відповідно до ст. 160, ч. 2 ст. 212 КАС України.