АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Мамасуєвої Л.О.,
при секретарі Апостолові О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1до Дочірнього підприємства „Титан-Крим" концерну „Титан", третьої особи відділу земельних ресурсів Кіровського району АР Крим про стягнення суми, за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства „Титан-Крим" концерну „Титан" на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 08 грудня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА :
У серпні 2005 року прокурор Кіровського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ДП „Титан-Крим" про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.
У позовній заяві позивач зазначав, що 17.02.2001 року ОСОБА_1 уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки терміном дії до 30.12.2015 року. Відповідно до укладеного договору, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі 860 гривень в натуральному вираженні не пізніше 20 грудня кожного року.
Вказана плата відповідачем не проводиться, у зв'язку з чим за період 2002-2004 роки утворилась заборгованість в розмірі 2580 грн.
Крім цього позивач просив стягнути з ДП „Титан-Крим" пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 995,50 грн.
Рішенням суду від 08 грудня 2005 року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ДП „Титан-Крим" просить рішення суду від 08 грудня 2005 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушеннями норм матеріального права.
На думку апелянта, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не звернув уваги на те, що щорічно відповідач виконував свої зобов'язання за умовами договору.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справив межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - зміні з наступних підстав.
Суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу та дійшов висновку про необхідність задоволення позову на підставі ст.ст. 526, 550 ЦК України, однак неповне з'ясував обставини справи.
Так, відповідно до п. 2.2 договору, укладеному між сторонами 17.02.2001 року строком на 15 років та зареєстрованого 17.10.2001 року, передбачалось, що за
Головуючий суду першої інстанції: Бердієва Б.А.
Справа № 22-403 -Ф/06
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Притуленко О.В.
користування земельною ділянкою відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату (у грошової та натуральній формі) у розмірі 860 грн. щороку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за 2002, 2003 та 2004 роки відповідач не сплачував позивачу орендну плату, тому утворилась заборгованість у розмірі 2580 грн.,
З такими висновками суду колегія суддів не погоджується, оскільки з протоколу судового засідання (арк.спр. 19-20) випливає, що представник відповідача позов не визнавав, посилаючись на своєчасне виконання зобов'язань за договором. Проте суд першої інстанції не прийняв ці доводи до уваги, не перевірив їх обґрунтованість, не роз'яснив сторонам вимоги ст.60 ЦПК України.
В засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтвердив, що відповідач сплатив йому частково орендну плату в натуральній формі: в 2002 році видав 400 кг пшениці на 351 грн., в 2003 році - 450 кг на 554 грн., у 2004 році видав натуроплати на суму 615 грн.
Пояснення позивача підтверджуються довідками відповідача, згідно яких у 2002 році з доходу ОСОБА_1 в сумі 351 грн. за оренду землі був сплачений податок у розмірі 145,21 грн., у 2003 році позивачу за оренду землі сплачено 554 грн., 80 грн. склав податок з доходу.
Крім того, з довідки НОМЕР_1від 03.02.2004 року вбачається, що у 2003 році відповідач відніс на рахунок позивача 74 грн. сплаченого земельного податку.
Аналіз сукупності наданих по справі доказів, зокрема і п.З договору від 17.02.2001 року, укладеного між сторонами, відповідно до якого орендар зобов'язаний платити за всі витрати, пов'язані з використанням ним земельної ділянки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по орендної платі у сумі 2580 грн., оскільки вказана заборгованість складає: за 2002 рік -363,79 грн., за 2003 рік - 226 грн., за 2004 рік - 245 грн., а разом - 834,79 грн.
Також необгрунтовано судом стягнута пеня у розмірі 995,50 грн., оскільки відповідно до указаного пункту договору орендар повинен сплачувати пеню у розмірі 0,2 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення. При цьому згідно з п.1 ч.2 ст.77 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Таким чином, з відповідача на користь позивача повинна бути стягнена пеня у сумі 609,40 грн. (сума недоїмки 834,79 грн. х 0,2 % х 365 днів).
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставою для зміни рішення відносно розміру сум, які підлягають стягненню на користь позивача.
При цьому доводи апелянта про недоведеність позовних вимог в повному обсязі не можна визнати обґрунтованими, оскільки відповідач не надав суду ніяких доказів про відсутність його вини в неналежному виконання умов договору оренди землі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314 ЦПК України колегія суддів судової палаті у цивільних справах,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Титан-Крим" концерну „Титан" задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду від 08 грудня 2005 року змінити, зменшити
суму, яка стягнута з Дочірнього підприємства „Титан-Крим" концерну „Титан" на користь ОСОБА_1як заборгованість по орендній платі до грн.834,79 коп., пеню -до 609,40 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення,
однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили. Судді:
Ломанова Л.О. Притуленко О.В. Мамасуєва Л.О.