Справа №22а-130, 2007р. Головуючий в 1-й інстанції
Бочко Ю.І.
Категорія: №13 Доповідач - Стародубедь М.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня місяця "23" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Пузанової Л.B.
Суддів: Стародубця М.П., Фурман Т.Г.
при секретарі - Крестніковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні справу за апеляційними скаргами прокуратури Херсонської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 8 вересня 2006 року в справі
за адміністративним, позовом
ОСОБА_1,
ОСОБА_2
до
прокуратури Херсонської області,
прокуратури Дніпровського району м. Херсона,
третя, особи Головне управління державного казначейства
України в Херсонській області, про визнання, дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
В березні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до прокуратури Херсонської області, прокуратури Дніпровського району м. Херсона про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди.
Позивачі зазначали, що в вересні 2000 року слідчим прокуратури Дніпровського району м. Херсона була порушена кримінальна справа за ознаками ч.2 ст. 167 КК України в редакції 1960 року за фактом халатних дій посадових осіб УМВС України в Херсонській області, внаслідок яких настала смерть їх сина.
Посилаючись на те, що на протязі тривалого часу зазначена кримінальна справа слідчими прокуратури Дніпровського району м. Херсона неодноразово безпідставно закривалась та за їх скаргами провадження відновлювалося, а прокуратура Херсонської області не здійснювала визначену законом свою функцію щодо належного контролю за розслідуванням справи, просили суд визнати дії зазначених прокуратур неправомірними та стягнути з відповідачів заподіяну їм моральну шкоду, розмір якої вони визначають в сумі 5 000 000 грн.
2.
Постановою від 8 вересня 2006 року позовні вимоги задоволено частково.
Суд визнав дії прокуратури Дніпровського районного суду м. Херсона по неналежному розслідуванню кримінальної справи і неналежному нагляду за додержанням законів при проведенні досудового слідства за ч.2 ст. 167 КК України за фактом халатності посадових осіб УМВС України в Херсонській області, внаслідок якої настала смерть ОСОБА_3, неправомірними.
Стягнув з прокуратури Дніпровського району м. Херсона на користь ОСОБА_1. та ОСОБА_2. моральну шкоду по 12 500 грн.
Визнав дії прокуратури Херсонської області по неналежному дотриманню законів при проведенні досудового слідства по кримінальній справі за ч.2 ст. 167 КК України за фактом халатності посадових осіб УМВС України в Херсонській області, внаслідок якої настала смерть ОСОБА_3, неправомірними.
Стягнув з прокуратури Херсонської області на користь ОСОБА_1. та ОСОБА_2. моральну шкоду по 2 500 грн.
Стягнув державне мито в дохід держави з ОСОБА_1. і ОСОБА_2. по 844,90 грн., з прокуратури Дніпровського району м. Херсона 8,16 грн. та з прокуратури Херсонської області 2,40 грн.
В апеляційній скарзі прокуратура Херсонської області просить постанову суду в частині визнання дій прокуратури Херсонської області і Дніпровського району м. Херсона неправомірними та відшкодування моральної шкоди скасувати, постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в своїй апеляційній скарзі також просять постанову суду в частині стягнення моральної шкоди з прокуратури Дніпровського району м. Херсона та державного мита з усіх сторін по справі скасувати і ухвалити нову про стягнення з прокуратури Дніпровського району м. Херсона по 2 500 000 грн. моральної шкоди на користь кожного із позивачів, судові витрати стягнути з винних осіб.
У письмових запереченнях кожен з апелянтів просить апеляційну скаргу протилежної сторони відхилити.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність постанови суду в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2., суд виходив з того, що провадження в кримінальній справі за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 167 КК України (1960р.), в якій ОСОБА_1. визнана потерпілою, тривало шість років, тому дії відповідачів, пов'язані з неналежним розслідуванням цієї справи та неналежним наглядом за додержанням законів при проведенні досудового слідства визнав незаконними. Внаслідок цього стягнув з останніх заподіяну позивачам моральну шкоду, розмір якої визначив з урахуванням ступеня вини кожного з відповідачів.
3
Проте погодитись з таким висновком суду не можна з слідуючих підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що в березні 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовними вимогами до прокуратури Дніпровського району м. Херсона, прокуратури Херсонської області про визнання дій та бездіяльності незаконними і відшкодування моральної шкоди, які в процесі розгляду справи змінювали та доповнювали.
Ухвалою від 2 червня 2006 року суддя відкрив провадження в справі в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, в той час як перша позовна заява була подана в порядку цивільного судочинства. При цьому за власною ініціативою притягнув до участі в справі в якості заінтересованої особи, статус якої зазначений вище кодекс не передбачає, управління державного казначейства в Херсонській області, не вирішивши питання про належність сторін та думку позивачів щодо заміни відповідачів як того вимагає закон.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в справі суд не звернув уваги на те, чи відповідає подана заява вимогам процесуального закону, не визначив предмет спору та підстави позову, які не уточнив у позивачів в процесі розгляду справи для правильного вирішення спору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивачі посилалися на незаконність дій слідчих прокуратури Дніпровського району м. Херсона, пов'язаних з розслідуванням кримінальної справи, посилаючись на підстави позову, передбачені Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
Зазначений закон передбачає відшкодування шкоди за рахунок коштів державного бюджету, а не відповідних правоохоронних органів та чітко визначає статус осіб, на яких поширюється дія цієї норми матеріального права, і умови як підстави для відшкодування цієї шкоди.
В порушення положень процесуального закону суд без будь-якого обґрунтування за власною ініціативою змінив підстави позову, стягнувши з відповідачів моральну шкоду з підстав, передбачених ст. 1167 ЦК України, які можуть бути предметом цивільного, а не адміністративного позову.
Поза увагою суду залишився статус вказаних позивачами відповідачів. Суд не перевірив, чи є прокуратура Дніпровського району м. Херсона юридичною особою, на яку може бути покладена відповідальність на загальних підставах, спеціальними нормами матеріального права та чи передбачає Закон України «Про прокуратуру», яким визначені основні засади діяльності системи органів прокуратури, умови та підстави відшкодування цими правоохоронними органами вказаної позивачами шкоди.
При вирішенні питання про стягнення з відповідачів судового збору судом не враховано положення Декрету кабінету Міністрів України «Про державне мито», яким визначені як розмір цих судових витрат, так і коло осіб, які звільняються від його сплати.
4
Враховуючи, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, вона за правилами ст.202 КАС України підлягає: скасуванню.
Оскільки подані позивачами позови за змістом та формою повністю не відповідають вимогам закону, достовірно не підтверджують наявність публічно-правового спору, в них не зазначено спосіб захисту та відновлювання порушеного права і ці недоліки не були усунені судом після відкриття провадження в справі в процесі вирішення спору по суті, правових підстав для ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення або закриття провадження у справі з передбачених ст. 157 КАС України, немає. З урахуванням наведеного вище справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суду слід уточнити у позивачів предмет та підстави позову, спосіб захисту та порядок відновлення їх прав, зобов'язати їх розмежувати підстави для відповідальності відповідачів у сфері публічно-правових та цивільних відносин і залежно від встановленого вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі з вчиненням передбачених процесуальних законом дій.
Керуючись ст.ст. 195,198,199 КАС України, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги прокуратури Херсонської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Суворовського районного суду м. Херсона
' від 8 вересня 2006 року скасувати, справу направити на новий
розгляд в той же суд іншим суддею.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.