Справа № 22-а- 1477/2006 Головуючий в 1 інстанції Верещак А.М.
Категорія 14,38 Доповідач у II інстанції Заріцька А.О.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів Заріцької А.О., Приходька К.П.,
при секретарі Шешко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою виконкому Білоцерківської міської ради та ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 4 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до виконкому Білоцерківської міської ради про зобов"язання суб"єкта владних повноважень вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 4 жовтня 2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, зокрема, зобов'язано виконком прийняти рішення про надання дозволу на перепланування трьох не житлових приміщень загальною площею 39 кв.м, і лоджії площею 4,75 кв.м., розташованих на четвертому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 для використання їх як житлових та приєднання їх до квартири ;№ 42 даного будинку.
В апеляційній скарзі виконавчий комітет Білоцерківської міської ради просить указану постанову скасувати і прийняти нову, якою вимоги позивача задовольнити частково і зобов'язати відповідача прийняти рішення про використання спірних не житлових приміщень, як житлових, приєднавши їх до квартир № 42 і № 44 даного будинку.
Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовував тим, що суд, вирішуючи спір, належно не з'ясував обставин, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, які не були доведені у судовому засіданні, порушив норми матеріального та процесуального права. Послався на те, що прийнятою постановою порушуються права інших мешканців будинку, зокрема, ОСОБА_1 та його сім'ї, який проживає у квартирі № 44 і має дозвіл виконкому на
розробку проектно-кошторисної документації щодо приєднання цих же нежилих приміщень до своєї квартири.
ОСОБА_1 відповідно до ст. 192 КАС України приєднався до апеляційної скарги відповідача, пославшись на те, що постанову суд прийняв з порушенням норм матеріального та процесуального права вирішив питання про його права і обов'язки не залучивши до участі у справі.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наведених нижче підстав.
Задовольняючи позов про зобов'язання міськвиконкому прийняти конкретне рішення суд виходив з того, що відповідні служби погодили використання, як житлових, не житлових приміщень на четвертому поверсі будинку АДРЕСА_1, і адміністрація ЖЕК №3 22 листопада 2005 року звернулася до Білоцерківського міськвиконкому з відповідним клопотанням, проте до часу вирішення справи судом рішення про переведення спірних не житлових приміщень у житлові і приєднання до квартири позивача, виконкомом прийняте не було.
Колегія суддів з висновками суду погодитися не може і вважає, що вони не ґрунтуються на законі.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 КАС України).
Заявляючи позов про зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про використання трьох не житлових приміщень у будинку для малосімейних, як житлових, та приєднання їх до його квартири, позивач посилався на те, що виконкомом Білоцерківської міської ради були істотно порушені його законні права на поліпшення житлових умов, так як він користується спірними приміщеннями з 1997 року і оплачує комунальні послуги.
При цьому позивач не вказав, які його права та яким чином порушив відповідач. До суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єкту владних повноважень.
З матеріалів справи встановлено, що у липні 2005 року позивач звертався до в.о. міського голови Якимчука В.Л. із заявою про надання дозволу на викуп спірних приміщень. Даних про те, що позивач звертався до міськвиконкому з іншими заявами, зокрема про зміну цільового призначення колясочної, світлового холу й інших не житлових приміщень на житлові та приєднання їх до квартири № 42, матеріали справи не містять.
Посилання на те, що ЖЕК № 3 почала здійснювати клопотання на переведення не житлових приміщень у житлові і 25 листопада 2005 року подала заступнику міського голови відповідний лист, про порушення прав позивача міськвиконкомом також не свідчить. ЖЕК № 3 дій чи бездіяльності виконкому у встановленому законом порядку не оскаржувала, а позивачу надала припис про звільнення до 7 липня 2006 року незаконно займаних приміщень загального користування, звернулася до ОСОБА_2 з позовом про їх примусове звільнення та знесення самовільно збудованої перегородки.
За наведених обставин у суду не було підстав для висновку про порушення відповідачем права позивача. Відновлення порушеного права шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення визначеного судом змісту суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".
Крім того, при вирішенні спору по суті судом не враховано, що рішеннями міськвиконкому питання про перепланування за рахунок спірних нежилих приміщень вирішувалося також стосовно квартири № 44. Зокрема, рішенням виконкому Білоцерківської міської ради від 1 листопада 2005 року було дозволено провести вишуки та складання проектно-кошторисної документації ЖЕК №3 на перепланування квартири № 44.
Оскільки постанова суду не відповідає матеріалам справи і прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, вона підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виконкому Білоцерківської міської ради в частині, що стосується прийняття постанови про зобов'язання виконкому прийняти рішення про використання спірних не житлових приміщень, як житлових, приєднавши їх до квартир № 42 і № 44, оскільки власники квартири № 44 ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 не були учасниками даного адміністративного спору і обставини щодо їх права на спірні приміщення, на які посилається виконком, не були предметом судового розгляду.
Це питання може бути вирішене відповідачем добровільно за власною ініціативою або за зверненнями сторін.
Не може бути задоволена апеляційна скарга і в частині прохання про залучення до участі у справі ОСОБА_1, оскільки на стадії апеляційного розгляду справи така процесуальна дія не передбачена законом..
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
За обставин викладених вище колегія судців вважає необхідним прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 160,198,202,205,207 КАС України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу виконкому Білоцерківської міської ради та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 4 жовтня 2006 року скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом одного місяця з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду.