Справа № 11 -189 2007р.        Головуючий у 1 -й інстанції - Хитров Б.В. Категорія - ст. 186 ч.З КК       Доповідач - Пархоменко О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року березня 6 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого  -  Лугового М.Г.,

суддів                    -  Пархоменко О.М., Сінашенка В.Г.,

з участю

прокурора      - Кононенко К.М.,

засудженого  - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну

справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом

першої інстанції на вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від ІНФОРМАЦІЯ_3р.

яким, -                                                       ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканець АДРЕСА_1; раніше судимий: ІНФОРМАЦІЯ_2р. за ст.ст. 185 ч.З, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

засуджений за ст. 186 ч.З КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком суду від ІНФОРМАЦІЯ_2р. у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців.

За ст. 309 ч.1 КК України ОСОБА_2 виправданий за недоведеністю вини у скоєнні злочину.

Як зазначено у вироці ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння такого злочину.

ІНФОРМАЦІЯ_4року близько 00 год. 40 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкоголького сп"яніння, знаходячись у АДРЕСА_2   з   метою

2

відкритого викрадення мобільного телефону, зайшов до кімнати НОМЕР_1, де у присутності ОСОБА_2 відкрито викрав її телефон "Сіменс С-65", вартістю 303 грн.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв"язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю судового слідства та грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що сам ОСОБА_1 на досудовому слідстві вину визнавав, поняті, допитані як свідки, та працівники міліції підтвердили наявність у ОСОБА_1 наркотичної речовини. Проте суд, постановляючи виправдувальний вирок за ст. 309 ч.1 КК України, не зазначив у мотивувальній частині з яких саме підстав були відкинуті доводи обвинувачення, не навів переконливих мотивів для виправдання за ст. 309 ч.1 КК України.

Заслухавши довповідь судді, прокурора, яка підтримала доводи апеляції, поданої прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого, який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, а апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченому ст. 186 ч.З КК України за обставин, зазначених у вироку, в апеляції не оспорюється.

Що стосується доводів апеляції про незаконність вироку в частині виправдання ОСОБА_1 за ст.309 ч.1 КК України, то вона задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався за ст.309 ч.1 КК України - незаконне виробництво, зберігання, виготовлення, перевезення наркотичного засобу, марихуани, вагою у повітряно-сухому стані 74 гр.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винуватого у вчиненні злочину можливе лише за умови доведеності її вини.

При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, зокрема таких, збирання й закріплення яких

3

здійснено з порушенням установленого кримінально-процесуальним законом порядку.

Як убачається із вироку висновок суду щодо оцінки доказів стосовно обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 309 ч.1 КК України є обгрунтованим та законним. Суд у вироку мотивовано зазначив чому він відхиляє докази у цій частині обвинувачення.

Зокрема, суд у вироці послався на покази ОСОБА_1, який винним себе у скоєнні злочину, передбаченому ст.309 ч.1 КК України не визнав та пояснив, при яких обставинах був затриманий працівниками міліції.

Суд у вироці навів переконливі мотиви чому він вважає такі докази як протокол огляду місця події, під час якого було вилучено пакунок з речовиною рослинного походження (а.с. 11 т.2), протокол огляду предметів (а.с. 13 т.2), надання вилученого спеціалісту стосовно хімічного складу, а в результаті і висновок - недопустимими. Також суд у вироці давши аналіз показам понятих, а потім і свідків, навів мотиви з яких вони не можуть лягти в основу обвинувачення.

Таким чином на думку колегії суддів, органи досудового слідства не надали суду першої інстанції достатніх доказів, які б давали підстави визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченому ст.309 ч.1 КК України, а ті докази, які маються у матеріалах кримінальної справи одержані з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому ОСОБА_1 був обгрунтовано виправданий за ст.309 ч.1 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від ІНФОРМАЦІЯ_3 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.