АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_____________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ______________________
Справа № 22а-1153 -ф /2006 Головуючий суду першої інстанції: Кисельова О.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Притуленко О.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Притуленко О. В.,
суддів: Полянської В.О.,
Іщенка В.І.,
при секретарі Бакановській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1про перерахунок грошового забезпечення за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1на постанову Феодосійського міського суду АРК від 20 квітня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1про визнання незаконними дій командування військової частини НОМЕР_1щодо нарахування та виплати йому щомісячної надбавки за безперервну службу в заниженому розмірі, зобов'язання відповідача провести доплату вказаної надбавки з урахуванням індексу інфляції.
Позов мотивований тим, що він проходив дійсну військову службу у вказаній військовій частині, де знаходився на грошовому забезпеченні до звільнення зі служби у запас за станом здоров'я та виключений зі списків військової частини за наказом командира НОМЕР_2 від 24.04.2005 року.
З травня 2003 року по квітень 2005 року відповідач виплачував щомісячну надбавку не в повному обсязі, визначеному Указом Президента України від 05.05.2003 року №389 і Розпорядженням Міністра оборони України від 26.05.2003 року №149, замість належних йому 50% та 70%. Вважає, що це є порушенням норм діючого законодавства в частині визначення системи і розміру його грошового забезпечення.
Постановою Феодосійського міського суду від 20.04.2006 року позов задоволений. Суд зобов'язав відповідача провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням надбавки в розмірі, передбаченому Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року за період з червня по листопад 2003 року, з лютого по серпень 2004 року в розмірі 50%, а з жовтня 2004 року по квітень 2005 року - 70% за виключенням місяців грудня 2004 року та січня 2005 року.
Крім того стягнув з відповідача: на користь позивача - грошове забезпечення у сумі 8305,55 грн. та компенсацію у розмірі 1471,19 грн., у рахунок держави - судовий збір в розмірі 97,76 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що розмір щомісячної надбавки позивачеві визначався відповідно до розпоряджень Міністра Оборони України, в залежності від наявного фонду грошового забезпечення в частині у кожному поточному році.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив права позивача тим, що сплачував йому в спірний період надбавку за безперервну службу в заниженому розмірі, тобто розмірі нижчому вказаного в Указі Президента України №389 від 05.05.2003 року.
С такими висновками колегія суддів не погоджується.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з жовтня 2003 року. Наказом командира військової частини від 24.04.2005 року НОМЕР_2 був виключений із списків особового складу частини.
Стаж безперервної служби позивача як військовослужбовця станом на 01 травня 2003 року складав 18 років 5 місяців.
Надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України позивачу сплачувалась: у період з травня 2003 року по листопад 2003 року у розмірі 10%, в грудні 2003 року та січні 2004 року - 50%, з лютого по вересень 2004 року - у розмірі 10 %, за жовтень, листопад 2004 року - у розмірі 40 відсотків, у грудні 2004 та січні 2005 року -50%, лютому і березні 2005 року - 15%, квітні 2005 року - 70 %.
Надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України виплачувалась позивачу у відповідності до розпоряджень Міністра оборони України, з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення відповідача на 2003, 2004 роки. Відповідач діяв в межах своєї компетенції.
Так, зі змісту Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 1227/2003 від 29.10.2003 р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» слідує, що Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків.
При цьому Указ обмежує лише верхній граничний розмір надбавки, не фіксуючи початкового її розміру, та передбачає, що порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України.
Відповідно до п.2 наказу Міністра оборони України від 26 травня 2003 року №149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 травня 2003 року за №411/7732 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України», розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.
При цьому згідно з пунктом 2.4 зазначеної Інструкції, виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.
На виконання Указу Президента України, щодо виплати вказаної надбавки, розпорядженнями Міністра оборони України від 13.11.2003 р. № 146/1/11/463, від
08.10.2004 №220/2098, від 16.01.2004 р. № 146/1/11/26, 05.01.2005 р. № 146/1/11/1, від
15.03.2005 №248/8/72, від 30.03.2005 № 248/8/99 виплата щомісячної надбавки за
08.10.2004 №220/2098, від 16.01.2004 р. № 146/1/11/26, 05.01.2005 р. № 146/1/11/1, від 15.03.2005 №248/8/72, від 30.03.2005 № 248/8/99 виплата щомісячної надбавки за безперервну військову службу особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом і мають високі результати у службовій діяльності, встановлена у відсотках до грошового забезпечення при стажу служби понад 15 і понад 20 років відповідно: у листопаді 2003 року - 50% і 70%, у грудні 2003 року 10% і 15%, з січня 2004 року у розмірах 10% і 15%; з вересня 2004 року - 40% і 50%, з січня 2005 року - 10% і 15%, з березня 2005 року - 50 % і 65% ; з квітня 2005 року - 50% і 70%.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу виплачувалась щомісячна надбавка виходячи зі вказаних розмірів.
За таких обставин суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача та стягнув на користь останнього 9776,74 грн.
Колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.З ст.202 КАС України у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а позов - залишенню без задоволення.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 198, 202, 205 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палаті у цивільних справах,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1задовольнити.
Постанову Феодосійського міського суду АРК від 20 квітня 2006 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1про про визнання незаконними дій командування військової частини НОМЕР_1щодо нарахування та виплати йому щомісячної надбавки за безперервну службу в заниженому розмірі, зобов'язання відповідача провести доплату вказаної надбавки з урахуванням індексу інфляції залишити без задоволення.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Судді:
Притуленко О.В. Полянська В.О. Іщенко В.І..