АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Головуючий суду першої інстанції                     Бердієва Б.А.

Справа №22-ц-1062-Ф/06     

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                Притуленко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.

суддів:                                     Притуленко О.В.,

Полянської В.О.,

при секретарі                         Апостолові О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 15 березня 2006 року ,-

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, в розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тім, що відповідач не виконує обов'язок батька утримувати дитину.

10 березня 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, зазначаючи, що відповідачка не приділяє ді­тям належної уваги, джерела матеріальних доходів та належних умов для утримання дітей не має. Просив визнати місце проживання дітей з ним.

ОСОБА_1 також подала позовну заяву, в якій просить визнати місце проживання дітей з нею, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 не в змозі утримувати дітей, так як проживає з перестарілими батьками та постійного джерела доходів на має.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 15 березня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей відмовлено. Визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 300 грн. щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного рішення суду, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального права та не з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що рішення суду постановлено на підставі необгрунтованого рішення  опікунської ради  Кіровської районної державної адміністрації,  не  враховує інтереси дітей.        //

ОСОБА_1 подала заперечення на апеляційну скаргу, вважає доводи скарги неспроможними, в її задоволенні просить відмовити.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та інших осіб, яки брали участь у справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд першої ін­станції повно і правильно з'ясував правовідносини сторін, фактичні обставини, належно оцінив докази, надані сторонами, правильно визначив матеріальний закон, якій регулює спірні правовідносини й постановив рішення, яке відповідає вимогам ЦПК України.

Задовольняючи позов матері ОСОБА_1 і визначаючи місце проживання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з нею, суд виходив з інтересів дитини.

З такими висновками суду колегія погоджується, оскільки вони є обґрунтованими й не суперечать матеріальному закону, ст.ст. 160, 161 СК України.

За змістом вказаних норм закону місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

З матеріалів справи вбачається, що сторони проживають окремо, Молодший син ОСОБА_4 живе з матір'ю, ходить в дитячий садок. ОСОБА_3 мешкає з батьком, в детсад не ходить. Сторони не досягли згоди з питання з ким будуть проживати діти, тому спір було передано до суду.

Вирішуючи спір, суд згідно зі ст.161 СК України, взяв до уваги як ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, так і прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров'я , інші обставини, що мають істотне значення, а саме врахував особисті якості батьків, зокрема і можливість створення ними належних умов виховання дітей, наявність у ОСОБА_1 стабільного доходу, висновок органу опіку та піклування.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням суду порушені інтереси дітей спростовуються сукупністю наявних у справі доказів, зокрема характеристиками сторін, актами дослідження їх житлове-побутових умов, відомостями про протиправну поведінку відповідача відносно колишньої дружини, створення ним перешкод ОСОБА_1 в спілкуванні з дітьми, показами свідків, висновками органу опіки та піклування відповідно до якого доцільно визначити місце проживання дітей з матір'ю. При цьому треба звернути увагу на те, що ці висновки органу опіки та піклування не суперечать сукупності інших доказів.

З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не мають правового значення і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-314 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2006 року року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак

може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання

законної сили.          

Судді:                                         

Ломанова Л.О.            Притуленко О.В.      Полянська В.О.