ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
УХВАЛА
15.06.06 | Справа № 10/139-6/156 |
за позовом МП "Добош" Косівська Поляна,Рахівський район, Закарпатська область,90621
до відповідача Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" Незалежності, 48,.Івано-Франківськ,76000
про оскарження дій чи бездіяльність Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби
Cуддя Грица Юрій Іванович При секретарі Цюрак Андрій Михайлович
Представники:
від відділу примусового виконання рішеьДВС: Гундяк Т.Д., довіреність №6-13/2223 від 05.04.06 головний державний виконавець
Від позивача: Савчук І.В., (довіреність № 5 від 02.07.05, представник)
СУТЬ СПОРУ:позивачем подано скаргу на неправомірні дії державної виконавчої служби.
14.06.06 скаржник подав клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв”язку з неможливістю забезпечення присутності повноважного представника в судовому засіданні. Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки всі обставини викладені в скарзі, і на думку суду, присутність чи відсутність скаржника ніяким чином не впливає на об”єктивність та повноту розгляду скарги.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши представників сторін, суд встановив, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.05, що набрало законної сили згідно з ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.06задоволено позовні вимоги МП “Добош” та стягнуто на користь підприємства 595532грн. Заборгованості, 1700грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З метою виконання рішення суду був виданий наказ №5600 від 17.05.06. В зв»язку з цим позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області з заявою про виконання вищевказаного наказу суду.
Постановою від 30.05.06 відділом примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу №5600 від 17.05.06. ДК “Укртрансгаз” в особі Управління магістральних газопроводів “Прикарпаттрансгаз” вважає вказану постанову незаконною і звернувся до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби. На думку скаржника, виконавчий документ не відповідає вимогам ст.19 ЗУ “Про виконавче провадження”, отже державний виконавець мав винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Скаржник вважає, що стягувач при поданні заяви про відкриття виконавчого провадження зобов”язаний долучити рішення суду на підставі якого виданий виконавчий документ, однак в матеріалах виконавчого провадження, за його твердженням, таке рішення відсутнє. У зв”язку з цим скаржник звернувся до суду з вимогою про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області від 30.05.06 про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу №5600.
В судове засідання представником відділу примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області було подане виконавче провадження для огляду (копії документів в матеріалах справи). При огляді матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що до заяви стягувача долучено наказ та рішення суду.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського Суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини".
Як випливає з норм вищенаведеної статті, позивач повинен для відкриття виконавчого провадження надати державному виконавцю наказ суду або інший виконавчий документ, а наявність рішення згідно якого виданий наказ не обов»язкова, хоча воно і є в матеріалах виконавчого провадження.
Також відповідно до ст.19 Закону України “Про виконавче провадження” у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони
відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Наказ суду №5600 від 17.05.06 відповідає усім вимогам посталеним ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження»до виконавчого документу і є достатньою та допустимою підставою для відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин, суд вважає, що доводи скаржника необгрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
в задоволенні скарги відмовити.
Суддя Грица Юрій Іванович