АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-219, 2007 року Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 263 ч.2; 395 КК України Ульянова В.А.
Доповідач в апеляції Демиденко А.I.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 року Колегія суддів судової палати в
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демиденка А.А.
суддів Шкреби Р.Д., Ятченка М.О.
за участю прокурора Гришанової Н.Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого, -
засуджено за ч.2ст.263 КК України до одного року позбавлення волі; за ст. 395 КК України до трьох місяців арешту.
На підставі ст. ст. 70, 72 КК - України за сукупністю злочинів шляхом перерахування арешту на позбавлення волі та повного складання призначених покарань остаточно визначено до відбуття ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Вивчивши матеріали справи, -
встановила:
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він в період з 15 березня по 30 травня 2006 року у м. Черкаси незаконно придбав і зберігав при собі кастет, який згідно висновку експерта являється холодною зброєю ударно-роздроблюючої дії і виготовлений саморобним способом.
Крім того, він допустив порушення правил адміністративного нагляду. Це проявилось у тому, що він, звільнившись по відбуттю строку покарання із місць позбавлення волі 05 січня 2006 року і, знаючи про встановлення відносно нього в установленому законом порядку адміністративного нагляду з покладенням, серед інших, обов'язку два рази на місяць реєструватися у міліції, проігнорував ці вимоги і в період з 08.01. по 24.06. 2006 року, умисно, з метою ухилення від цього нагляду, змінив місце проживання і жодного разу не з'явився до міліції для реєстрації.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку щодо нього в частині призначеного покарання, а саме - в бік його пом'якшення. При цьому він покликається на те, що хворіє туберкульозом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами зазначеної апеляції, колегія суддів судової палати вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Розгляд справи відбувся відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України.
Засуджений ОСОБА_1 у поданій апеляції з доповненнями просить про пом'якшення покарання, що узгоджується з вимогами процесуального закону по формі. Що ж стосується змісту апеляційних вимог, то їх доводи не впливають на законність та обгрунтованість вироку в частині призначеного покарання як за кожний злочинів, так і за їх сукупністю. На користь цього висновку колегія суддів відносить те, що судом першої інстанції в достатній мірі врахована тяжкість вчинених злочинів, дані про особу засудженого та пом'якшуюча покарання обставина у вигляді щирого каяття. Це призвело до того, що як за кожний злочин, так і за їх сукупністю йому було визначене мінімальне покарання. Тому, не вбачаючи підстав для застосування вимог ст. 69 КК України, колегія суддів вважає, що факт наявності у ОСОБА_1 захворювання на туберкульоз не може вплинути на рішення місцевого суду в частині призначеного йому покарання. Воно є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2006 року щодо нього - без змін.