справа № 22ц - 1075/06                                           Головуючий у 1 інстанції: Рибцова Л.І.

категорія: 41                                                              доповідач: Заіка В.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 червня 2006 року                                                                            м. Луганськ

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого: Заіки В.В.

Суддів:              Фарятьєва С.О., Медведєва А.М.

При секретарі: Ірметовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 17 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про розірвання договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2. звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

10 вересня 1999 року він уклав угоду купівлі-продажу з ОСОБА_1., якою передав їй три автомобіля ГАЗ-32213 "Газель", загальною вартістю 89400 грн., а ОСОБА_1зобов"язалась заплатити 35760 грн. одразу після одержання автомобілів, а решту вартості - протягом 12 місяців.

Позивач вказав на те, що ОСОБА_1не виконала зобов"язання провести розрахунок за договором протягом 12 місяців, а тому просив розірвати договір купівлі-продажу, зобов"язати відповідачку повернути йому автомобілі, а також стягнути з відповідача на його користь 16092 грн за надану розстрочку платежу.

Оскаржуваним рішенням стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 45078 грн. в рахунок недоплаченої вартості автомобілів згідно договору від 10 вересня 1999 року та судові витрати, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення, вважаючи, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення з ОСОБА_1сум за подану розстрочку платежу.

З іншими позовними вимогами позивач в порядку, передбаченому ст.ст. 118 - 120 ЦПК України до суду не звертався.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2. послався на те, що 10 вересня 1999 року він уклав договір з ОСОБА_1. згідно з яким продав їй три автомобіля ГАЗ -32213, за які ОСОБА_1повинна була сплатити 89400 грн.

На виконання умов договору ОСОБА_1сплатила йому 35760 грн., а в іншій частині зобов"язання не виконала.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що сторони дійсно 10 вересня 1999 року заключили договір, за яким позивач продав, а відповідачка купила три автомобіля та частково розрахувалась за них з позивачем.

Згідно п. 2.7 вказаного договору ОСОБА_1повинна була решту коштів сплатити ОСОБА_2 в строк 12 місяців.

Однак, 10 грудня 1999 року сторони уклали новий договір, яким змінили умови договору, укладеного 10 вересня 1999 року, з тексту якого вбачається, що покупець не має заборгованості перед продавцем (а. с. 52-53).

Приймаючи рішення про стягнення з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2заборгованості за договором від 10 вересня 1999 року суд виходив з того, що обставини, викладені у договорі від 10 грудня 1999 року не відповідають дійсності, а також послався на те, що позивач такої угоди не укладав, тобто фактично визнав договір недійсним, хоча таких вимог ніхто із сторін не заявляв.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_1скористувалась чистим аркушем паперу, на якому стояв його підпис та печатка , та вписала в нього текст договору, будь-якими доказами по справі не підтверджується, а тому суд безпідставно визнав цей факт як доведений.

Поряд з тим, в матеріалах справи є клопотання позивача в МРЕВ У ДАІ, в якому він просить передати у власність ОСОБА_1автомобілі в зв"язку з повним погашенням заборгованості, що на думку судової колегії є доказом виконання відповідачкою зобов"язання (а. с. 83).

За таких обставин судова колегія вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 17 листопада 2005 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2до ОСОБА_1про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення сум за надану розстрочку платежу відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено з дня його проголошення у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.