Справа № 22ц-1707/06 Головуючий
Категорія № 21 у першій інстанції: Юрченко А.В.
Доповідач: Медведєв А.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого: Медведєва А.М.
суддів: Фарятьєва С.О., Заіки В.В.
при секретарі: Харитоновій О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду у місті Луганську справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1на рішення Перевальського районного суду Луганської області від 01 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ на виробництві і профзахворювань у Перевальському районі, третя особа на стороні відповідача державне підприємство Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП "Обласна дирекція "Луганськвуглереструктуризація" про стягнення заборгованості і збільшення сум страхових виплат,-
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ на виробництві і профзахворювань у Перевальському районі, третя особа на стороні відповідача державне підприємство Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП "Обласна дирекція "Луганськвуглереструктуризація" про збільшення сум страхових виплат, посилаючись на те, що з 01 квітня 1974 року по 01 листопада1989 року він працював на шахті "Україна" підземним прохідником з повним робочим днем під землею.
З 05 грудня 1994 року висновком МСЕК йому встановлено професійне захворювання - силікоз - з втратою 25% професійної працездатності безстроково.
З утворенням у квітні 2001 року ВВД Фонду ССНВ соціального страхування шахта всі справи по відшкодуванню шкоди, в тому числі і його справу, передала у відділення дирекції Фонду ССНВ на виробництві і професійних захворювань у Перевальському районі. При цьому при передачі справи до Фонду шахтою йому виплачувались страхові виплати у розмірі 119 грн. 35 коп. із розрахунку середнього заробітку прохідника в розмірі 477 грн. 40 коп. Зазначений розмір середнього заробітку по шахті утворився після застосування на шахті підвищувального коефіцієнту 1,1458. Цей коефіцієнт, як вбачається з листа шахти, був застосований з серпня 1999 року, хоча відповідно до телеграми МВП і галузевих профспілок від 11.07.1998 року № НОМЕР_1, він повинний був бути застосований з 01 липня 1998 року. Підвищувальні коефіцієнти 1,2867 і 1,3676, які були встановлені доповненнями до Галузевої тарифної угоди (наказ МВП від 17.09.1998 року № НОМЕР_2 і наказ МТЕ від 21.08.2000 року № НОМЕР_2), але які при розрахунку шахтою застосовані не були. Після передачі справи до Фонду ССНВ Фондом застосовувались подальші коефіцієнти без урахування коефіцієнтів 1,2867 і 1,3676, які не були застосовані шахтою. У результаті цього страхові виплати, що призначалися йому, виявилися заниженими.
З урахуванням наведеного позивач просив суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ на виробництві і професійних захворювань у Перевальському районі заборгованість по щомісячним страховим платежам за період 14 серпня 1998 року і по 01 січня 2006 року в розмірі 8 952 грн. 40 коп. і зобов'язати ВВД Фонд ССНВ з 01 січня 2006 року виплачувати йому щомісячно страхові платежі в розмірі по 422 грн. 36 коп., з застосуванням в подальшому підвищувальних коефіцієнтів.
Оскаржуваним рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 01 березня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. з рішенням суду не згоден, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність і законність оскаржуваного рішення, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.
В позовній заяві ОСОБА_1. (а.с.2-3), як на підставу своїх вимог посилався на те, що з 01 липня 1998 року і до передачі його справи до ВВД Фонду ССНВ в Перевальському районі, тобто до 01 квітня 2001 року, до щомісячних страхових платежів шахтою не були застосовані коефіцієнти 1,2867 і 1,3676, встановлені доповненнями і змінами до Галузевої тарифної угоди (наказ МВП від 17.08.98р. № НОМЕР_2 і наказ МПЕ від 21.08.2000 року №НОМЕР_2). Тому ВВД Фонду ССНВ були передані занижені відомості про розмір щомісячних страхових платежів, які сплачувались у відшкодування шкоди. З цієї причини ВВД Фонду ССНВ нараховувало йому і сплачувало щомісячні страхові платежі з застосуванням коефіцієнтів з меншої суми ніж передбачено законом.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1. просив суд стягнути з ВВД Фонду ССНВ на його користь за період з 14 серпня 1998 року по 01 січня 2006 року недораховані та недоплачені щомісячні страхові виплати у розмірі 8952 грн. 40 коп. і зобов'язати ВВД Фонду ССНВ сплачувати йому щомісячно з 01 січня 2006 року страхові платежі у розмірі 422 грн. 36 коп. з застосуванням подальших коефіцієнтів.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, при цьому судом повинно бути прийнято рішення за всіма заявленими позовними вимогами.
Згідно зі ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлений не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Однак, в порушення зазначених норм суд не з'ясував, чи застосовувались коефіцієнти 1,2867 і 1,3676; не уточнив позовні вимоги позивача і не перевірив, чи заявлені ці вимоги за період з 14 серпня 1998 року по 01 березня 2001 року про правильність нарахування щомісячних страхових платежів та їх виплату до тієї особи чи ні, яка має відповідати за позовом, а тому з зазначених підстав в порушення ст. 33 ЦПК України не вирішив і питання про залучення до участі у справі іншої особи, яка повинна відповідати за позовом, у якості співвідповідача.
Згідно з ч. З ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Також п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає
скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права
та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Враховуючи те, що суд за період з 14 серпня 1998 року по 01 березня 2001 року вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, тому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий розгляд у той же суд.
На підставі викладеного, керуючись ч.З ст.303, п.4 ч.1 ст.311,314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Перевальського районного суду Луганської області від 01 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ на виробництві і професійних захворювань у Перевальському районі, третя особа на стороні відповідача державне підприємство Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП "Обласна дирекція "Луганськвуглереструктуризація" про стягнення заборгованості і збільшення сум страхових виплат скасувати і направити справу на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку з дня її проголошення протягом двох місяців до Верховного Суду України.