АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-2194/06                                                  Головуючий у справі в суді першої

інстанції Околот Г.М. Доповідач Свинцова Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 липня 2006 року                                              Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судці        Свинцової Л.М.

Суддів                                Карташова О.Ю., Іванової І.П.,

При секретарі                    Подколзіній Є.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення місцевого Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 12 травня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ВАТ "Краснодонвугілля" про стягнення суми одноразової допомоги у зв'язку з втратою працездатності,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням місцевого Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 12 травня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено за необґрунтованістю.

ОСОБА_1не погодився з таким рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив це рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог, вказавши, що судом першої інстанції при розгляді справи порушені норми матеріального права

У доводах апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги довідку, надану відповідачем про фінансову діяльність відповідача за 2003 - 2005 роки, де вказано, що у підприємства - відповідача після сплати податків залишалися кошти, за рахунок яких шахта була в змозі виплатити йому додаткову суму одноразової допомоги, як це передбачено п.5,2 Угоди з тарифів, трудовим та соціальним гарантіям між адміністрацією і трудовим колективом державного підприємства "Краснодонвугілля" на 2004 рік, де вказано, що додаткову виплату одноразової допомоги робити за рахунок коштів, що залишилися в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків і обов'язкових платежів, встановлених законодавством.

Заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

У судовому засіданні суд першої інстанції встановив, що позивач працює на шахті "Талівська" ВАТ "Краснодонвугілля" з 1992 року по теперішній час.

11.10.2004 року обласною МСЕК позивачеві було вперше встановлено втрату 20% працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - вібраційна хвороба, пиловий бронхіт, - з 22.09.2004 року до 01.10.2006 року.

Статтями 13, 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності"     передбачається,  що  цей  випадок  є  страховим  випадком,  виплата сум  у

відшкодування шкоди, тобто страхових виплат, здійснюється Фондом., а не підприємством, де відбувся нещасний випадок.

Відповідачем була нарахована позивачеві сума одноразової допомоги у розмірі 10640грн. на підставі ч.2 ст.34 вказаного вище Закону.

Відповідно до ч.1,2 ст.9 Закону України " Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я або у разі смерті потерпілого, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності". Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Відповідно до п.5.2 Угоди за тарифами, з трудових та соціальних гарантій на 2004 рік власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, що заподіяна йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків, у повному обсязі втраченого заробітку відповідно до діючого законодавства. Додаткову виплату одноразової допомоги проводити за рахунок коштів, що залишилися у розпорядженні підприємства після сплати усіх податків, обов'язкових платежів, встановлених законодавством.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача необгрунтована та не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм діючого законодавства, законне та обґрунтоване й не може бути скасоване чи змінене.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив наявні у справі докази, надав оцінку цим доказам, правильно застосувавши норми матеріального права, які регламентують правовідносини, що склалися між сторонами, ухвалив законне та об'єктивне рішення.

Так, відповідно до п.5,2 Угоди по тарифах, трудових та соціальних гарантіях між Міністерством вугільної промисловості та галузевими профспілками вугільної промисловості на 2004 рік дійсно власник підприємства зобов'язаний був відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у повному обсязі втраченого заробітку. Цією угодою передбачено додаткову виплату одноразової допомоги, але за кошти, які залишилися після сплати усіх податків та обов'язкових платежів, встановлених діючим законодавством.

Уперше позивача було визнано втратившим працездатність у зв'язку з професійним захворюванням у жовтні 2004 року, про що свідчить довідка МСЕК (а.с.З), тобто тоді, коли вже діяв Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності".

Відповідно до ст.ст. 13, 14 вказаного вище Закону випадок професійного захворювання позивача є страховим випадком. Відшкодування шкоди здоров'ю позивача за вказаним вище Законом здійснює відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві України в місті Краснодоні Луганської області.

Відповідачем було нараховано та призначено до виплати позивачеві одноразову допомогу у сумі 10640грн. відповідно до ч.2 ст. 34 цього Закону.

У доводах апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд виніс рішення без урахування Угоди по тарифам, соціальних та трудових гарантіях між адміністрацією та трудовим колективом підприємства "Краснодонвугілля", де у п.5.2 вказано, що власник зобов'язаний відшкодовувати працівникові у повному обсязі заподіяну шкоду у зв'язку з виконанням працівником трудових обов'язків. Додаткову виплату одноразової допомоги здійснювати за рахунок коштів, що залишилися в розпорядженні підприємства після виплати податків та обов'язкових платежів, встановлених діючим законодавством.

Як свідчать довідка головного бухгалтера ВАТ "Краснодонвугілля", довідка начальника Красно донської ОДПІ у період часу з початку 2004 року до вересня 2005 року повністю податки та обов'язкові платежі ВАТ «Краснодонвугілля» не виплачувало, має заборгованість по таких платежах. Таким чином у ВАТ "Краснодонвугілля" після сплати податків не залишалося коштів, за рахунок яких підприємство було в змозі додатково виплатити позивачеві суму одноразової допомоги.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, що не підлягають задоволенню.

За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу позивача, а правильне та законне рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення місцевого Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 12 травня 2006 року залишити без змін.    

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.