ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5398/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської обл. на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.04.2019р. про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської обл. про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради (суддя суду І інстанції: Плеханова З.Б. ; час та місце ухвалення ухвали суду І інстанції: 14 год. 29 хв. 17.04.2019р. м.Ужгород; дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою суду від 17.04.2019р. частково задоволено клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу; за невиконання ухвал суду від 22.11.2018р., від 10.12.2018р., від 21.01.2019р. щодо надання витребуваних судом доказів застосовано до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнуто в дохід державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України з Коритнянської сільської ради штраф в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зобов`язано Коритнянську сільську раду протягом п`яти днів після отримання даної ухвали надати суду:

матеріали проекту Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш Ужгородського району, розробленого ФОП ОСОБА_3 (про що зазначено в оскаржуваному рішенні № 503 від 30.08. (без вказівки року), в тому числі: графічні матеріали до Генерального плану, затв. рішенням Коритнянської сільської ради № 544 від 11.08.2015р. та сам Генеральний план;

графічні матеріали до Генерального плану, затв. рішенням Коритнянської сільської ради № 503 від 30.08 (без вказівки року) та сам Генеральний план;

матеріали, які стали підставою для винесення рішення № 259 від 13.07.2017р., та на які є посилання в самому рішенні, зокрема, пропозиції громадськості, письмові пропозиції проектувальних організацій (Т.1, а.с.2-4).

Не погодившись із вказаною ухвалою в частині застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, її оскаржила відповідач Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської обл., яка в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати в частині застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні клопотання представника позивача, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування заходу процесуального примусу (Т.3, а.с.2-6).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що ухвали суду в частині витребування додаткових доказів були виконані апелянтом, однак через нечитабельність графічних матеріалів містобудівної документації населеного пункту судом повторно витребовувалися відповідні докази.

Окрім цього, первинний позивач по справі Обслуговуючий кооператив /ОК/ «Авторинок Кінчеш» втратив інтерес по справі, через що подав заяву про залишення позову без розгляду. Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_1 з моменту вступу у справу 07.02.2019р. будь-яких клопотань процесуального характеру, в тому числі щодо витребування доказів, не скеровував до суду, що позбавляло його можливості на звернення до суду із клопотанням про застосування заходів процесуального примусу. Тому такому клопотанню повинно передувати клопотання про витребування доказів.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що письмовими ухвалами суду від 22.11.2018р., 10.12.2018р. та 21.01.2019р. витребовувалися докази по справі, роз`яснювалися наслідки невиконання таких ухвал суду, однак станом на 17.04.2019р. вказані ухвали не виконані. При цьому, відповідачем не були повідомлені поважні причини невиконання законних вимог суду, а тому є наявними правові підстави для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Як слідує з відокремлених матеріалів справи, на розгляді Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває справа № 260/1120/18 за позовом ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської обл. про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради (з урахуванням остаточно сформованого складу учасників справи та позовних вимог).

Ухвалою суду від 22.11.2018р. судом зобов`язано Коритнянську сільську раду надати суду в строк до 03.12.2018р. всі матеріали, які передували прийняттю оскаржуваних рішень, в тому числі: графічні матеріали до Генерального плану, затв. рішенням Коритнянської сільської ради № 544 від 11.08.2015р., та сам Генеральний план; графічні матеріали до Генерального плану, затв. рішенням Коритнянської сільської ради № 503 від 30.08. (без вказівки року) та сам Генеральний план; рішення Коритнянської сільської ради № 503 і докази оприлюднення проектів оскаржуваних рішень та самих рішень (Т.1, а.с.93-95).

На виконання цієї ухвали відповідачем подано заяву № б/н від 04.12.2018р. та долучено частину витребовуваних судом письмових доказів (Т.1, а.с.98-104).

Відповідно до ухвали суду від 10.12.2018р. повторно зобов`язано Коритнянську сільську раду надати суду в строк до 27.12.2018р. графічні матеріали до Генерального плану, затв. рішенням Коритнянської сільської ради № 544 від 11.08.2015р., та сам Генеральний план; графічні матеріали до Генерального плану, затв. рішенням Коритнянської сільської ради № 503 від 30.08. (без вказівки року) та сам Генеральний план (Т.1, а.с.135-137).

Вказана ухвала отримана відповідачем 13.12.2018р. (Т.1, а.с.141), однак її вимоги залишилися без виконання зі сторони відповідача.

Згідно ухвали суду від 21.01.2019р. зобов`язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 10.12.2018р. та роз`яснено наслідки невиконання вимог суду (Т.1, а.с.229-231).

Зазначена ухвала отримана відповідачем 25.01.2019р. (Т.1, а.с.234), однак її вимоги залишилися без виконання зі сторони відповідача.

20.03.2019р. представник позивача звернулася до суду із письмовим клопотанням, в якому просила застосувати до відповідача Коритнянської сільської ради заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів, витребовуваних судом ухвалою від 22.11.2018р. для дослідження судом (Т.2, а.с.126-127).

Ухвалою суду від 17.04.2019р. клопотання представника позивача задоволено частково; за невиконання ухвал суду від 22.11.2018р., від 10.12.2018р., від 21.01.2019р. щодо надання витребуваних судом доказів застосовано до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнуто в дохід державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України з Коритнянської сільської ради штраф в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зобов`язано Коритнянську сільську раду протягом п`яти днів після отримання даної ухвали надати суду:

матеріали проекту Генерального плану сільського населеного пункту селі Кінчеш Ужгородського району, розробленого ФОП ОСОБА_3 (про що зазначено в оскаржуваному рішенні № 503 від 30.08. (без вказівки року), в тому числі: графічні матеріали до Генерального плану, затв. рішенням Коритнянської сільської ради № 544 від 11.08.2015р. та сам Генеральний план;

графічні матеріали до Генерального плану, затв. рішенням Коритнянської сільської ради № 503 від 30.08 (без вказівки року) та сам Генеральний план;

матеріали, які стали підставою для винесення рішення № 259 від 13.07.2017р., та на які є посилання в самому рішенні, зокрема, пропозиції громадськості, письмові пропозиції проектувальних організацій (Т.1, а.с.2-4; Т.2, а.с.179-181).

На виконання вимог цієї ухвали відповідач згідно листа (без вихідного номеру і дати) долучив 10.05.2019р. оригінали та завірені копії витребовуваних судом письмових доказів (Т.2, а.с.192-286).

Відповідно до ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно з ст.145 КАС України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Оцінюючи в сукупності фактичні обставини справи колегія суддів приходить до переконання про те, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень та розпорядником витребовуваних судом доказів, на неодноразові вимоги не були представлені такі докази без поважних причин. При цьому, відповідачем не повідомлено суд про неможливість подачі доказів, витребовуваних судом; не вказані на поважні причини несвоєчасного представлення таких.

Таким чином, в суду першої інстанції були наявними правові підстави для застосування до відповідача Коритнянської сільської ради заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

В частині доводів апелянта про помилковість застосування заходів процесуального примусу за клопотанням представника позивача, який згідно хронології розгляду справи не заявляв попередньо клопотання про витребування доказів, колегія суддів зазначає, що такі твердження не ґрунтуються на обставинах справи та суперечать процесуальному закону.

Зокрема, представником позивача було заявлено 20.03.2019р. клопотання про застосування заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів. За результатами його розгляду судом вирішено застосувати до позивача штраф відповідно до вимог ч.5 ст.147 КАС України.

Таким чином, спірний вид процесуального примусу обраний судом самостійно під час вирішення вказаного клопотання позивача.

Водночас, приписи ст.ст.144-149 КАС України не містять будь-яких обмежень для суду щодо застосування заходів процесуального примусу самостійно або за заявами (клопотаннями, вимогами) учасників справи.

Також цими нормами не передбачено обов`язку учасника справи первісно заявляти відповідні клопотання до суду та лише у випадку їх невиконання на підставі ухвали суду зі сторони іншого учасника ставити перед судом питання про застосування заходів процесуального примусу.

Відсутність визначення в ухвалі суду від 17.04.2019р. конкретної суми штрафу (суд обмежився лише вказівкою на три прожиткові мінімуми для працездатних осіб) не призводить до помилковості судового рішення; цей недолік може бути усунутий шляхом роз`яснення ухвали або така сума буде визначена під час примусового виконання ухвали суду.

Доводи апелянта в іншій частині, які викладені в апеляційній скарзі, на правомірність прийнятої ухвали не впливають.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм процесуального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були достатні і належні підстави для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу на підставі п.5 ч.1 ст.145, ст.149 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської обл. на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.04.2019р. про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі № 260/1120/18 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді В. З. Улицький

С. М. Кузьмич

Дата складення повного судового рішення: 24.07.2019р.