АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11-а-227/10

Категорія: ст.185 ч.1 КК України      Головуючий у суді І інстанції Попович

Доповідач у суді ІІ інстанції Олексієнко І. С.

          "02" березня 2010 р.. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

Головуючого – судді: Медведенка Ю.С.,

суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,

за участю прокурора: Науменка В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2010 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Олександрії, українки, громадянки України, освіта базова загальна середня, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої: АДРЕСА_1, що проживає: АДРЕСА_2, Кіровоградської області, раніше не судимої,

за ст.185 ч.1 КК України, повернуто прокурору м. Олександрії на додаткове розслідування.

ВСТАНОВИЛА

Повертаючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції зазначив, що органами досудового слідства допущено неповноту, яка не може бути усунута під час судового засідання. Зокрема, дані про особу підсудної з’ясовано неповно, остання повторно не з’явилась до суду, застосовані заходи примусового приводу результатів не дали, підсудна порушила підписку про невиїзд, зникла з місця проживання, суд не попередила. Крім того, постановою суду від 08.09.2009 року запобіжний захід підсудній ОСОБА_2 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту та оголошено розшук, проте місце перебування підсудної до даного часу не встановлено, а розшук не відноситься до компетенції суду.

          В апеляції на постанову суду першої інстанції прокурор просить її скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що органами досудового слідства обрано правильно запобіжний захід, який ОСОБА_2 не порушувався протягом досудового слідства. Висновок суду про повернення справи на додаткове розслідування є необґрунтованим, оскільки кримінально-процесуальним законом не передбачено повернення справи на додаткове розслідування у зв’язку із ухиленням підсудної від явки до суду. Під час розгляду справи судом обґрунтовано змінено запобіжний захід та оголошено підсудну у розшук, а також зупинено провадження по справі, на підставі ст.206 ч.1 п.1 КПК України, і направлено постанову до Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області для проведення розшукових заходів. Надані суду матеріали по розшуку свідчать, що оперативно-розшуковими заходами встановлено лише факт відсутності підсудної за місцем проживання, однак відпрацювання рідних, близьких, друзів та знайомих, які можуть знати про місцезнаходження ОСОБА_2, органами міліції не проведено, а тому висновок суду є передчасним.

          Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни, виходячи з таких підстав.

          Відповідно ст.281 ч.1 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

          Згідно ст.262 КПК України розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках: коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою.

          Аналізуючи диспозиції викладених норм кримінально-процесуального закону вбачається, що з метою забезпечення права підсудного на захист, а також всебічного і повного з’ясування обставин справи, участь підсудного під час розгляду справи судом по суті є обов’язковою. Законом передбачено можливість розгляду справи за відсутності підсудного, проте лише у виняткових випадках, перелічених у ст.262 КПК України, які не підлягають застосуванню до даної справи.

          З матеріалів вбачається, що 06.08.2009 року справу направлено в порядку ст.232 КПК України до суду. При проведенні 17.08.2009 року судового розгляду з’ясовано, що підсудна ОСОБА_2 повторно не з’явилась до суду.  Оскільки остання повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, проте про причину неявки суду не повідомила, судом винесено постанову щодо її примусового приводу. Постанову про привід не було виконано, оскільки ОСОБА_2 відсутня за місцем проживання, яке вказано в обвинувальному висновку, а тому судом 08.09.2009 року змінено міру запобіжного заходу на взяття під варту та оголошено останню в розшук, а провадження у справі – зупинено. В подальшому на запит суду №8488 від 11.12.2009 року начальником Олександрійського МВ УМВС України в
Кіровоградській області надано відповідь № 23/15456 від 14.12.2009 року, де вказано, що на підсудну ОСОБА_2 заведено розшукову справу та проводяться оперативно-розшукові заходи по встановленню її місця знаходження, які на даний час не дали позитивного результату, а тому в разі затримання останньої суд буде повідомлено додатково.

          Викладене свідчить, що висновок суду першої інстанції про допущення органами досудового слідства неповноти, яка полягає у неналежному встановленні особи підсудної та необґрунтованому обранні запобіжного заходу, що призвело до неможливості розгляду кримінальної справи по суті та усунення вказаної неповноти під час судового розгляду, є обґрунтованим. Підсудна не з’явилась ні на попередній розгляд, ні на судовий, місцезнаходження її не відомо, вжиті судом заходи щодо розшуку підсудної не дали змоги з’ясувати її місцеперебування, а тому по справі необхідно проведення оперативно-розшукових заходів, що не відноситься до компетенції суду.

          Доводи апеляції стосовно неповного з’ясування судом обставин розшуку та повноти вжитих заходів з даного приводу є необґрунтованими, оскільки дані питання є компетенцією органів досудового слідства, а не суду.

          Щодо аргументів апеляції про відсутність у кримінально-процесуальному законі такої підстави для повернення справи на додаткове розслідування, як ухилення підсудної від явки до суду, то вони є необґрунтованими, оскільки дана обставина судом першої інстанції вказана в якості конкретного порушення, що в свою чергу свідчить про неповноту досудового слідства, яка є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.   

          Враховуючи, що доводи апеляції прокурора не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, а висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни.

          Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 січня 2010 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.185 ч.1 КК України на додаткове розслідування – без зміни.     

Головуючий суддя:/Ю. С. Медведенко/

Судді:/І.С. Олексієнко/

/А.І. Кадегроб/