2-12/09                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      РІШЕННЯ

                                                               ІМ’ЯМ УКРАЇНИ                                                                      

   4 грудня 2009 р.        Джанкойський міськрайонний суд АРК

у складі: головуючого – Смирнової З.П.,

при секретарі – Карпович І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СПК «Ізумрудний» Джанкойського р-ну, Джанкойської РДА про визнання права власності на земельну долю (пай), майновий пай; виділення земельного паю та визначення розміру земельного паю,

                                                                       ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить визнати за ним право власності на земельну долю (пай), майновий пай. Забов’язати відповідачів виділити йому земельний пай та визначити розмір земельного паю.

  Вимоги мотивовані тім, що він з 26.10.88 р. по 25.03.96 р. працював у КАПП «Ізумрудний», а потім у СКП «Ізумрудний» Джанкойського р-ну. 25.03.96 р. припинив трудові відносини з КАПП «Ізумрудний» у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності. Вважає, що будучи членом КАПП «Ізумрудний» має право на майновий та земельний паї в КАПП «Ізумрудний».

  Позивач та його представник до суду не з’явилися. Позивач надав суду заяву, у якої просить розглянути справу у його відсутності. Наполягає на задоволенні вимог у повному обсязі.      

  У попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав його позовні вимоги. Затверджував, що СПК «Ізумрудний», при одержанні державного акту на паювання землі, не включив ОСОБА_1 у списки осіб, передбачених Указом Президента України № 720 от 08.08.95 р. «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям». ОСОБА_1 був звільнений по ст. 40 п. 2 КЗпТ України, будучи пенсіонером, однак не був виключений з членів СПК «Ізумрудний».

  Представник СПК «Ізумрудний» вимоги позивача визнав частково. Пояснив, що згодний визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай, згідно списку осіб, яки мають право на майновий пай, затвердженому рішенням Ізумрудновської с/ради від 23.01.03 р., на суму 263 гр. 00 коп. В часті позову про визнання права власності на земельний пай та виділі його з земель СПК «Ізумрудний» просить відмовити. Пояснив, що на даний час земля розподілена між власниками земельних пів. Крім того, позивач звільнився сільгосппідприємства до того, як земля була передана СПК «Ізумрудний» в колективну власність. ОСОБА_1 не був включений в список на рас паювання, т. я. земля знаходилася у колективної власності. ОСОБА_1 звільнився 26.03.96 р., а рішення про передачу земель в колективну власність СПК «Ізумрудний» було прийнято Ізумрудновською с/радою 24.09.96 р. Крім того, СКП «Ізумрудний», як правоприємник КАПП «Ізумрудний» не вправі вирішувати питання про включення у списки на паювання земель, т. я. ніякого відношення до даних списків не має, повноваженнями по формуванню списків реорганізованого КАПП не володіє і землі при реформуванні у 2000 р. СПК «Ізумрудний» у колективну власність не передавались.

  Представник Джанкойської районної держадміністрації позов не визнала. Пояснила, що позивач звільнився від відповідача по власному бажанню, тобто до передачі земель у колективну власність, яка сталася у 2000 р., а тому ОСОБА_1 не міг бути включений у списки осіб, яки мали право на отримання земельного сертифікату й виділення земельної долі (паю).  

  З урахуванням доводів сторін, аналізу та оцінки доказів суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

  Задовольняючи позов частково, суд виходить с того, що у відповідність з Указом Президента України № 720 от 08.08.95 р. «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» право на земельну долю (пай) мають члени колективного сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому й залишилися членами підприємства, с/г кооперативу, суспільства, у відповідності зі списком, прикладеним до державного акту на право колективної власності на землю.    

  Рішення про передачу земель в колективну власність КАПП «Ізумрудний» було прийнято Ізумрудновською с/радою 24.09.96 р.

У відповідності зі ст. 4 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне

підприємство здійснює діяльність на підставі Статуту, у якому визначений , у тому числі, порядок

 вступу в члени підприємства й припинення членства в ньому.

  У відповідність з п. 6.1 Статуту КАПП «Ізумрудний» колективне підприємство створюється як добровільне об’єднання працівників-співвласників, що мають право на одержання особистих трудових доходів у вигляді оплати праці й засобів фондів економічного стимулювання, а також доходів від володіння часток у загальному колективному майні.

   В суді встановлено, що позивач звільнений з КАПП «Ізумрудний» 25.03.96 р. згідно наказу № 37 від 26.03.96 р. по ст.. 38 КЗпП України. Підстава звільнення – власне бажання позивача, у зв’язку з уходом на пенсію по інвалідності другої групи. Даний наказ був складений на підставі заяви ОСОБА_1 та наданої ним довідки МСЕК. Підстава звільнення внесена в трудову книжку позивача.

   Суд критично відноситься до пояснень представника позивача про те, що у трудової книжці позивача невірно вказана підстава його звільнення – за власним бажанням. Адміністрація КАПП «Ізумрудний» повинна була вказати підставу звільнення відповідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України – по стану здоров’я, що дає йому можливість не втратити право на земельну долю (пай) при передачі земель в колективну власність. а тому вважає данні пояснення такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Даних про те, що позивач звертався до суду з заявою про зміну формулювання підстави звільнення суду не надано.

  Згідно заяві позивача (а. с. 8) на ім’я директора КАПП «Ізумрудний» від робочого ОСОБА_1, останній просить звільнити його по власному бажанню у зв’язку з уходом на пенсію по інвалідності з 25.03.96 р. Позивач підтвердив приналежність йому даної заяви та підписі у неї.    

  Згідно пояснень свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні від 01.06.05 р. (а.с. 91) ОСОБА_1 підставу звільнення не оспорював, був ознайомлений з наказом, отримав трудову книжку. Однак, узнавши про передачу земель у колективну власність, він звернувся до неї з проханням про внесення зміни в запис в трудової книжці про підставу звільнення – вказати, що він звільнений по згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, що вона і зробила. Однак відповідного наказу, який би підтвердив законність зроблених нею в трудової книжці позивача видано не було. Позивач заперечував проти даних обставин.

 Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_2 і переконаний, що ОСОБА_1 був звільнений згідно поданої ним заяві – по ст. 38 КЗпП України, т. к. при відсутності відповідного наказу, внесені в трудову книжку зміни не мають правового значення.  

 Позивач звільнився з підприємства до передачі земель в колективну власність. У відповідність з п. 6.1 Статуту з моменту звільнення він не є членом КСП й права на земельну долю не має. Дата передачі земель в колективну власність є датою паювання – 24.09.06 р.  

  Списки членів КСП «Ізумрудний» про включення осіб на отримання земельних паїв затверджені збором членів КСП від 27.03.99 р., особи, яки були звільнені з КСП по власному бажанню, до категорії осіб, яки мають право на земельний пай не відносяться. Згідно рішенню збору у списки були включені: члени КСП, яки працювали на дату паювання; пенсіонери – члени КСП, яки звільнені по досягненню пенсійного віку; особи, яки звільнені за станом здоров’я у зв’язку з виробничими травмами або професійними захворюваннями. Особи, яки звільнені з КСП в зв’язку з загальними захворюваннями, в списки на отримання земельних паїв не включалися.

  В довідці МСК  (а. с. 84) вказана причина інвалідності позивача – загальне захворювання, тобто причина інвалідності не є професійною.

  При тих обставинах, що були встановлені в суді, суд вважає, що ОСОБА_1 звільнений з КСП «Ізумрудний» без порушень діючого законодавства, а затвердження позивача про звільнення його по п.2 ст. 40 КЗпП України такими, що не мають правового значення.

  Згідно списку осіб, яки мають право на майновий пай у пайовому фонді СПК «Ізумрудний», прийнятого ним згідно передаточного балансу КАПП «Ізумрудний» від 01.01.03 р. (а. с. 214), ОСОБА_1 має право на майновий пай в пайовому фонді СПК «Ізумрудний» на суму 263 гр. 00 коп. Відповідач - СПК «Ізумрудний» Джанкойського р-ну визнав позов відносно даних вимог  позивача у повному обсязі. Позивач не заперечував проти вказаної суми.    

  У відповідність зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторін у суперечці, зробленою до винесення їм рішення. Сплив строків позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в суперечці, є підставою для відмови в позові.

  Підтвердженням того, що позивач пропустив строк позовної давності є рішення суду Джанкойського р-ну АРК від 12.03.98 р. (а.с. 42) і ухвали Судової колегії по цивільних справах Верховного суду АРК від 22.04.98 р. (а.с. 43) по скарзі ОСОБА_1 по цьому ж питанню, згідно яких позивачу про те, що він не був включений у списки на отримання земельної долі (паю) було відоме з березня 1998 р. Однак з позовом про захист своїх прав позивач звернувся до суду 04.10.01 р. (а.с. 2). Доказів, яки б підтвердили поважність причин пропуску строка позовної давності суду не надані. Із клопотанням про відновлення даного строку ні ОСОБА_1, ні його представник до суду не зверталися, а тому підстав для відновлення даного строку у суду не має.

Оскільки позивач відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний збір» звільнений від сплати держмита. Судові витрати в цій частині варто віднести на рахунок держави.

   Керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 60, 209, 213, 149 ЦПК Україна, Указом Президента України № 720 від 08.0895 р. «Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та установам», Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», суд

ВИРІШИВ:  

      Позов задовольнити частково.

      Взнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай згідно списку, затвердженому рішенням Ізумрудновської сільської ради Джанкойського р-ну від 23.01.03 р. в сумі 263 гр. 00 коп.

      У задоволенні позову про визнання права власності на земельну частку (пай) та виділення земельного паю відмовити.

     Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Джанкойський міськрайонний суд АРК у порядку ст. 294, 296 ЦПК України.

     Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті.

             Головуючий                                                                           З.П.Смирнова