код суду 0527                                                                                                                            №   2-а-6577/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            02 червня 2011 року  Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в особі судді   Нейло   В.  В. , розглянувши у  порядку скороченого провадження в м.Костянтинівці справу за адміністративним   позовом   ОСОБА_1  до   Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка  Донецької області про визнання дій неправомірними, спонукання до перерахунку пенсії,

в с т а н о в и в :

          04 травня 2011 року року   ОСОБА_1 звернувся до суду з  зазначеним позовом, посилаючись на те, що  перебуває на обліку в  Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка , отримує пенсію за віком та продовжує працювати.  14 лютого  2011 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`по стажу та заробітній платі. Відповідач зробив йому перерахунок пенсії з  01 лютого  2011 року по стажу в меншому розмірі, ніж це передбачено законом, в перерахунку пенсії по заробітній платі відмовив. Причиною неправильного перерахунку пенсії є застосування відповідачем  показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.                                            

Просить визнати дії відповідача неправомірними у частині перерахунку  пенсії в 2011 році з середньої заробітної плати на одну застраховану особу за 2007 рік,  зобов`язати відповідача здійснити перерахунок  пенсії по стажу та заробітній платі та її виплату з  01 лютого  2011  року відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2010 рік, з виплатою недоотриманих коштів.

Ухвалою від 12.05.2011 року провадження у зазначеній справі відкрито в порядку скороченого провадження та, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено зазначену ухвалу  та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів, однак відповідач зазначеним правом не скористався.  

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Позивач є пенсіонером, знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з 22.10.2004 р., продовжує працювати та з попереднього перерахунку пенсії відпрацював 2 роки.

        14 лютого 2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 40 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

          Відповідач відмовив в проведені такого перерахунку.

        Як свідчать матеріали справи, відповідач зробив перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2011 року, з застосуванням показників середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”для обчислення пенсії за 2007 рік в сумі 1197 грн. 91 коп., на підставі п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

   Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

      Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

      Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

    Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

      Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

    Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

      Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

   Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

    Відповідно до ст. 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

      Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

     Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.

        Підпунктом “б” підпункту 10 пункту 35 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року № 107-УІ частина 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”викладена в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати,  провадиться  перерахунок  пенсії з  урахуванням  не  менше  ніж  24  місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

     У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

      Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

     Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.

     Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року зміни до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

        Згідно пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

       Суд вважає неправомірним застосування відповідачем під час здійснення перерахунку пенсії позивачу положень п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”з використанням показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, з наступних підстав.

     Відповідно до зазначеної норми у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

    Тобто, фактично  цією нормою відтворена редакція ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.

      Таким чином, умови перерахунку пенсії, визначені в п.п.3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 не відповідають умовам, викладеним в ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

     Відповідно до п. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

     Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, що якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов`язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

       Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

    Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-ІV, які регулюють умови перерахунку пенсії.

       Суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача у відповідності до ст. 40, ч. 4 ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2010 рік, з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”(в редакції від 09.07.2003 року № 1058-ІУ), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

   Частиною 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”визначена формула, за якою обчислюється заробітна плата, з якої відповідно до частини 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія.

        З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що якщо перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до ч. 2 ст.40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

       Суд вважає, що оскільки позивач набув право на перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”та звернувся до відповідача з відповідною заявою, перерахунок пенсії повинен бути здійснений із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2010 рік.

     Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

     Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп. та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог ст.ст. 40, 42, ч.4 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”з 1 лютого 2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2010 рік (1982,63грн.), з виплатою недоотриманих сум.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.1 ЦК України, ст.ст. 40, 42, 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, керуючись ст.ст. 71, 99,102, 160-163, 167,186-2, 254 КАС України, -

                                                  п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги   ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати  неправомірними  дії  Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка  Донецької області щодо перерахунку пенсії   ОСОБА_1  по стажу з  01 лютого   2011 року і відмови в перерахунку пенсії по зарплаті  з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.

Зобов*язати    Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка   Донецької області здійснити   ОСОБА_1  перерахунок пенсії  по стажу і заробітній платі з  01 лютого   2011 року з застосуванням  показника середньої заробітної  плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за  2010 рік (1982,63грн.), з виплатою недоотриманих  з   01 лютого  2011 року  сум.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнень за один місяць.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Костянтинівський міськрайонний  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, з направленням  копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

                                         Суддя: