Справа № 2-а-3106/1-2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі Тилка І.В.
з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Рудковського В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної Виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на початку квітня 2009 року дізнався про те, що на все його майно, в т.ч. на його квартиру в АДРЕСА_1 накладено заборону відчуження. Відповідна заборона відчуження виникла на підставі постанови № АК № 275559 від 08.12.2005 року, складеної ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві. Про існування вказаної постанови та факту існування обтяження його майна позивач дізнався випадково, коли звернувся 05.08.2009 року за витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Нерухоме майно, а саме - квартира №184 в м. Києві по вул. П. Тичини, 12-А, є приватною власністю позивача відповідно до договору міни ЖСК від 10 липня 1992 року.
Обмеження позивача у здійсненні своїх прав як власника даної квартири викликало здивування, оскільки позивач ніколи не був відповідачем по жодній судовій справі, за наслідками розгляду якої було відкрите виконавче провадження ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, його майно та, зокрема, квартира, жодним чином не виступала предметом іпотеки, не була предметом спору з будь-якими фізичними або юридичними особами, також не розглядалася жодна судова справа, де він виступав би як боржник, щодо нього ніколи не застосовувалися заходи забезпечення позову чи забезпечення виконання зобов’язання.
Оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обтяження нерухомого майна або заборона розпорядження нерухомим майном може бути встановлена виключно відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом, то, на думку позивача, обмеження його законних прав здійснене без достатніх для цього правових підстав.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до Державного реєстру прав повинні бути внесені, зокрема, дані про:
дату та зміст заяви про державну реєстрацію обмежень речових прав, дані про обмеження речових прав відповідно до договору або накладені рішеннями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими особами відповідно до закону, та їх зміст.
Згідно ст. 41 Конституції України гарантує кожному громадянину вільне право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм правом власності.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» органи державної реєстрації прав несуть відповідальність за своєчасність і достовірність даних у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно та встановлені щодо них обмеження.
В попередньому судовому засіданні представник позивача змінила та доповнила позовні вимоги, надавши суду та відповідачу відповідну письмову заяву, просила постановити рішення суду, яким зобов’язати відповідача внести зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, яким виключити з Єдиного реєстру наступні записи:
- запис, внесений під номером № 2296323 від 16.08.2005 року (реєстратор Десята Київська державна нотаріальна контора, м. Київ. вул. Бажова, 13/9), яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_1;
- запис, внесений під номером № 2598582 від 16.11.2005 року (реєстратор Десята Київська державна нотаріальна контора, м. Київ. вул. Бажова, 13/9), яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_1;
- запис, внесений під номером № 2852704 від 07.02.2006 року (реєстратор Десята Київська державна нотаріальна контора, м. Київ. вул. Бажова, 13/9), яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_1;
- запис, внесений під номером № 3684880 від 05.09.2006 року (реєстратор Прилуцька міська державна нотаріальна контора, 17500 Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Шевченка, 107), яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_1
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги, просили суд їх задовольнити. Додатково пояснили, що при формуванні Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна даних для ідентифікації осіб не було, дані вносилися на підставі записів нотаріальних контор про накладення заборони на майно громадян, зокрема, ці дані містилися в паперових носіях із зазначенням прізвища, ім’я та по – батькові громадянина, на майно якого ухвалою суду був накладений арешт. Зокрема, в даному випадку, стороною спору була людина, у якої збігалося прізвище, ім’я та по-батькові із позивачем по даній справі – ОСОБА_1, що підтверджується як матеріалами виконавчого провадження, так і архівним записом №100-20 від 18.11.1991 року, проте даних та документів, які б могли ідентифікувати особу, немає.
В судовому засіданні представник відповідача заявлений позов визнав, надав суду належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження та не заперечував проти скасування постанови про накладення арешту на нерухоме майно позивача та внесення даних до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
Згідно зі ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 14, 17, 19-20 Закону України "Про звернення громадян", ст.ст. 1, 13, 31 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України «про виконавче провадження, ст.ст. 112,113, 136 158-163, 167 КАС України, суд , -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві внести зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, яким виключити з Єдиного реєстру наступні записи:
- запис, внесений під номером № 2296323 від 16.08.2005 року (реєстратор Десята Київська державна нотаріальна контора, м. Київ. вул. Бажова, 13/9), яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_1;
- запис, внесений під номером № 2598582 від 16.11.2005 року (реєстратор Десята Київська державна нотаріальна контора, м. Київ. вул. Бажова, 13/9), яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_1;
- запис, внесений під номером № 2852704 від 07.02.2006 року (реєстратор Десята Київська державна нотаріальна контора, м. Київ. вул. Бажова, 13/9), яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_1;
- запис, внесений під номером № 3684880 від 05.09.2006 року (реєстратор Прилуцька міська державна нотаріальна контора, 17500 Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Шевченка, 107), яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови, та подачі апеляційної скарги до Дніпровського районного суду м. Києва і її копії до апеляційного суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ: