ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, б.41, тел. (0512) 35-44-33

Справа №3-1/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

“28” січня 2010 року                                                                                             м. Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Рудяка А.В., при секретареві Марковській О.В., з участю помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону капітана юстиції Грищенко Р.С. і особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали адміністративної справи відносно військовослужбовця військової частини А-2183 капітана

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Світловодськ, Кіровоградської області, українець, з повною вищою освітою, одружений, має на утриманні дитину 2009 року народження, раніше не засуджений, призваний на військову службу Первомайським районним військовим комісаріатом Миколаївської області в липні 1999 року і проходить її на офіцерських посадах з 2004 року, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

який відповідно до протоколу про скоєння адміністративного правопорушення, обвинувачується в скоєнні діяння, передбаченого п. «г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»,

В С Т А Н О В И В:

Капітан ОСОБА_3, як командир радіотехнічної батареї зенітно-ракетного дивізіону військової частини А-2183, був вповноважений на виконання функцій держави, являвся державним службовцем, якій займається професійно діяльністю по практичному виконанню задач і функцій держави і для нього законодавством встановлені спеціальні обмеження, направлені на попереджання корупції, а саме: заборонено відмовляти  фізичним  та  юридичним  особам  в інформації, надання якої передбачено правовими актами,  умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.

Разом з тим, 29 вересня 2009 року ОСОБА_3 вирішив, порушити встановлені законодавством спеціальні обмеження, направлені на попереджання корупції, умисно надавши органам СБУ і командуванню недостовірну інформацію щодо себе при наступних обставинах.

Так, будучи особою, яка у вересні 2007 році притягалася до адміністративної відповідальності по ст.212-2 ч.1 п.6 КУпАП і вважаючи, що цей  факт не дозволить йому отримати відповідний допуск до державної таємниці і потягне усунення з займаної посади, діючи в порушення вищезазначених вимог, підчас оформлення документів для допуску до державної таємниці умисно зазначив недостовірну інформацію про те, що нібито до нього не застосовувалися адміністративні стягнення за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, а також не вказав коли та яким судом було накладено стягнення, та яку посаду займав на той час.

Зазначені обставини були виявлені і знайшли своє підтвердження в ході перевірки секретної частини військової частини А-2183 органами Служби Безпеки України і, оскільки було визнано, що дії ОСОБА_3 містять порушення спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб , уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції, передбачені п.«г» ч.1 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, то зв'язку з цим і був складений вказаний протокол.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив фактичні обставини справи, але не визнав себе винним, не погоджуючись з юридичною кваліфікацією вчиненого.

В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_3 послався на ст.39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій ідеться про строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи дійшов наступного.

З витягу з наказу командира ПК «Південь» №8 від 20 лютого 2009 року вбачається, що капітан ОСОБА_3 призначений на посаду командира радіотехнічної батареї зенітно-ракетного дивізіону військової частини А-2183.

Як встановлено в судовому засіданні, виконання функціональних обов’язків по вказаній посаді передбачає обов’язкову наявність допуску особи до державної таємниці по другій формі.

З копії «Переліку питань, на які пропонується дати відповіді для оформлення допуску до державної таємниці» видно, що ОСОБА_3 власноруч вказав, що до нього адміністративні стягнення за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці не накладалися.

Між тим, факт притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності по п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП - тобто за правопорушення саме у сфері охорони державної таємниці - підтверджується копією постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 вересня 2007 року, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно п.1 ч.2 ст.23 Закону України «Про державну таємницю» у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено в разі повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе.

Заяви ОСОБА_3 про те, що при заповненні вищезгаданих документів у вересні 2009 року він добросовісно помилився, оскільки згідно ст.39 КУпАП вважав себе особою, яка по минуванню року після вчинення адміністративного правопорушення за відсутністю інших правопорушень, являється такою, що не була піддана адміністративному стягненню, суд вважає необ’єктивною з наступних підстав.

Як видно з пояснень ОСОБА_3, які він дав під час виявлення правопорушення, останній умисно надав недостовірну інформацію про себе вважаючи, що факт притягнення до адміністративної відповідальності не дозволить йому отримати відповідний допуск до державної таємниці і потягне усунення з займаної посади.

В судовому засіданні ОСОБА_3, не визнаючи себе винним, не зміг мотивовано пояснити зміну своєї позиції, лише заявив про можливі наслідки для нього у просуванні по службі у випадку притягнення його судом до відповідальності за порушення спеціальних обмежень, спрямованих на попередження корупції.

До того ж, ОСОБА_3 у суді заявив про те, що з змістом ст.39 КУпАП він ознайомився тільки після того як справа  надійшла до суду і він став готувати позицію захисту.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, органами СБУ на початку жовтня 2009 року відмовлено ОСОБА_3 у наданні допуску до державної таємниці на підставі ст.ст.23; 24 Закону України «Про державну таємницю» в зв’язку з повідомленням останнім недостовірних відомостей про себе під час оформлення допуску до державної таємниці і в подальшому він таке рішення не оскаржував.

Оскільки ОСОБА_3, будучи командиром радіотехнічної батареї зенітно-ракетного дивізіону військової частини А-2183, 29 вересня 2009 року оформивши документи для отримання допуску до державної таємниці, умисно надав органам СБУ і командуванню недостовірну інформацію щодо себе, то такі його дії суд розцінює як порушення спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб, вповноважених на виконання функцій держави, направлених на попереджання корупції і кваліфікує їх по п.«г» ч.1 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією.

Призначаючи міру відповідальності ОСОБА_3, військовий місцевий суд враховує обставини скоєного ним адміністративного правопорушення, протягом усієї служби він характеризувався тільки позитивно, раніше ні в чому негідному замічений не був, у  вчиненому щиро покаявся, на утриманні має малолітню дитину, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а також його матеріальне становище.

Крім того, суд враховує, що порушення ОСОБА_3 спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб, вповноважених на виконання функцій держави, направлених на попереджання корупції, значної шкоди державі не завдало, а органами СБУ після усунення ОСОБА_3 порушення щодо дачі недостовірної інформації щодо себе і оформлення документів належним чином, зроблено позитивний висновок про можливість надання останньому допуску до державної таємниці і командуванням військової частини такий допуск надано.

Керуючись ст.ст.15, 283, 284, 287 КоАП України і ст.12 Закону України «Про боротьбу з корупцією» військовий місцевий суд гарнізону

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п.«г» ч.1 ст.5 Закону   України «Про боротьбу з корупцією» і на підставі ст. 8 ч. 1 того ж Закону піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 15 (п’ятнадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто стягнути з нього в дохід держави 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривен.

Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України протягом десяти днів з дня винесення  постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

                                                                                                                                 РУДЯК А.В.