Справа № 22-295/2010 рік                                                                         Головуючий суддя 1 інстанції: Демчина Т.Ю.

 Категорія : 19.27                           Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

              У Х В А Л А

            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   04 березня 2010 року                                                            м. Рівне

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

        Головуючого судді  : Гордійчук С.О.

        суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.

        при секретарі : Колесовій Л.В.

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кузнецовського міського суду від 01 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл кредитних зобов’язань.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

                                                          в с т а н о в и л а  :

    Рішенням Кузнецовського міського суду від 01 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл кредитних зобов’язань відмовлено в повному обсязі в зв’язку з їх безпідставністю.

           В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки  суд не врахував, що відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України під майном закон розуміє окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки, а тому  особливості  режиму права спільної сумісної власності подружжя поширюються не тільки на речі, але й на майнові права.  Крім того, борги, що виникли під час шлюбу, розглядаються як частина спільного сумісного майна лише у тих випадках, коли сторонами зобов’язання виступили обидва з подружжя, тобто коли вони обидва уклали договір  або договір було укладено хоча б і одним з подружжя, але майно, набуте на його підставі, використане в інтересах сім’ї.

          Суд першої інстанції не врахував договір підряду на виконання будівельних та монтажних робіт в АДРЕСА_1, та не з’ясував чи належить дана квартира ОСОБА_4

  Також, судом першої інстанції не залучено в якості третьої особи без самостійних вимог по справі ВАТ КБ ’’Надра’’, не допитано в якості свідків працівників банку, ОСОБА_5, не залучено та не допитано поручителя по вказаному договору ОСОБА_6

 Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

         В запереченні на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

       Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що правових підстав вважати майнові обов’язки, які випливають з кредитного договору укладеного між позивачем та ВАТ КБ ’’Надра’’ № 1408/08-416ПКП, об’єктом права спільної власності подружжя немає. Позивач не довів той факт, що даний кредитний договір укладався ним в інтересах сім’ї і одержані за ним кошти, в розмірі 45 000 грн., використані в інтересах сім’ї. ОСОБА_3 не є стороною кредитного договору, і будь-яких обов’язків укладення даного договору для неї не створює.

          На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

  Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з’ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

  Щодо обов’язку доказування і подання доказів, то відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Доводи апеляційної скарги про те, що борги, що виникли під час шлюбу, розглядаються як частина спільного сумісного майна у випадку, коли договір було укладено хоча б і одним з подружжя, але майно, набуте на його підставі, використане в інтересах сім’ї не заслуговують на увагу, оскільки доказів того, що отримані за кредитним договором кошти в сумі 45 000 грн. були використані позивачем в інтересах сім’ї він не надав і судом їх не здобуто. Надані позивачем накладні, чеки самі по собі не свідчать про використання коштів в інтересах сім’ї.

          Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не залучено в якості третьої особи без самостійних вимог по справі ВАТ КБ ’’Надра’’, не допитано в якості свідків працівників банку, ОСОБА_5, не залучено та не допитано поручителя по вказаному договору ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, оскільки права та інтереси ВАТ КБ ’’Надра’’ оскаржуваним рішенням не зачіпаються. Клопотання по залучення та допит в якості свідків вищевказаних осіб позивач не заявляв.

          Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів, -

                                                                      ухвалила :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

             Рішення Кузнецовського міського суду від 01 грудня 2009 року залишити без змін.

             Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

             Головуючий :

             Судді :