Справа №1-33

2010 року

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 березня  2010 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

за участю секретаря сз  ОСОБА_1

прокурора Савчука В.В.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль

кримінальну справу відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с.Тростянець Ямпільського району Вінницької області, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, за ст.185 ч.3 КК України,  із постановою начальника СВ Ямпільського РВ ГУМВС Україниу Вінницькій області ОСОБА_4 для вирішення питання про застосування заходів медичного характеру,  

В С Т А Н О В И В :

        05 жовтня 2009 року о 03 годині в с.Тростянець Ямпільського району Вінницької області ОСОБА_3 прийшла до домоволодіння потерпілої ОСОБА_5, через вікно проникла в будинок, звідки таємно викрала 2 кг цукру, вартістю 12 гривень, 1 кг гречаної крупи, вартістю 5 гривень, 1 кг макаронних виробів вартістю 4 гривні 50 копійок, 2 банки рибних консервів вартістю 14 гривень, 1 банку томатного соусу вартістю 08 гривень, 1 пляшку вина «Кагор» вартістю 10 гривень, 1 баночку розчинної кави «Якобс» вартістю 12 гривень,  калоші гумові вартістю 25 гривень,  2 жіночих напівшерстяних кофти вартістю 130 гривень, нічну жіночу сорочку вартістю 25 гривень, всього на загальну суму 215 гривень 50 копійок.  

        Потерпіла  ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, належно повідомлена, про причини неявки суду не повідомила, проте її неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки з’ясувати всі обставини справи,  права та інтереси потерпілої можливо захистити без участі її в судовому засіданні.            

           Із показань допитаних судом  свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що  в с.Тростянець Ямпільського району проживає їх тітка ОСОБА_5 Всередині жовтня 2009 року ОСОБА_5 знаходилася на лікуванні   спочатку в  м.Вінниця, а потім в м.Києві, і тому попросила їх подивитися за її домоволодінням. 05 жовтня 2009 року вранці вони виявили, що в будинку відчинене вікно і з будинку викрадені продукти харчування та одяг. Коли ОСОБА_5В приїхала додому, то попросила ОСОБА_8 ОСОБА_1 ОСОБА_9, щоб ті пішли до домоволодіння ОСОБА_3 і принесли вкрадені речі, ОСОБА_3 віддала їм лише калоші, а інших речей не повернула.

                   Із показань допитаних судом свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 встановлено, що вони проживають по-сусідству із потерпілою ОСОБА_5, 07 жовтня 2009 року від потерпілої їм стало відомо про те, що 04 жовтня 2009 року з її будинку ОСОБА_3 викрала речі домашнього вжитку та продукти харчування. Піс ля цього вони пішли  до домоволодіння ОСОБА_3, в її будинку побачили порожню пляшку з-під вина та гумова калоші, в які була взута ОСОБА_3, калоші вони повернули потерпілій, а ОСОБА_3 в їх присутності зізналася, що вона викрала з будинку ОСОБА_5 домашні речі та продукти харчування.

         Крім того вина  ОСОБА_3 в скоєному нею злочині доведена доказами, зібраними в ході досудового слідства,  а саме: Заявою ОСОБА_6 про злочин (а.с.3), протоколом огляду місця події та фото таблицями (а.с.4-7), Довідкою вартості викраденого (а.с.29), протоколом допиту потерпілої (а.с.32), постановою про приєднання до справи речових доказів (а.с.34), протоколом допиту обвинуваченої ОСОБА_3А.(а.с.41), які не суперечать між собою щодо фактичних обставин справи.

          Оцінюючи усі докази, суд вважає встановленим, що в діях ОСОБА_3. є склад злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.          

         Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 на момент вчинення злочину страждала на хронічне душевне захворювання, і не могла усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними, на даний час продовжує страждати на хронічне душевне захворювання, не може усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними, тобто, є неосудною, відповідно до висновку  судово-психіатричної експертизи  від 17.12..2009 року (а.с.51-53) потребує застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричній лікарі із загальним режимом нагляду, а тому суд має підстави  відповідно до ст.93 ч.1 п.1, ст.94 ч.1 п.2 КК України застосувати відносно неї примусовий захід медичного характеру – госпіталізацію до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

        При вирішення питання щодо речових доказів – калош, які постановою про приєднання до справи речових доказів (а.с.34) визнані речовими доказами і знаходяться на зберіганні у потерпілої , суд в порядку ст.81   ч.1 п.5 КПК України має підстави повернути  їх законному володільцеві – потерпілій ОСОБА_5

         При вирішення питання щодо міри запобіжного заходу  ОСОБА_3 – підписки про невиїзд (а.с.43), суд відповідно до п.9 абз.4 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру» має підстави її скасувати з часу доставки неосудної ОСОБА_3 до лікарні.

    Керуючись ст.ст.416, 419,420, 421 КПК України, суд

    П О С Т А Н О В И В :

            Застосувати відносно ОСОБА_3, обвинуваченої за ст.185 ч.3 КК України,  примусові заходи медичного характеру, а саме – госпіталізацію до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

            Речові докази – калоші повернути  їх законному володільцеві – потерпілій ОСОБА_5.

             Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 – підписку про невиїзд  скасувати з часу доставки ОСОБА_3  до психіатричної лікарні.

            Постанова може бути оскаржена апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з часу її проголошення.

                    ГОЛОВУЮЧИЙ                           А.Г.ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА