Справа №2-а-394/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2010 року                             м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

            головуючого судді         Спасьонової О.А.,

            при секретарі             Черкашиній Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Новомосковської роти ДПС відділення Державної автомобільної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,

в с т а н о в и в:

30.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора ДПС Новомосковської роти ДПС відділення Державної автомобільної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 26.10.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. за те, що він 26.10.2009 року о 12 годин 20 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 18 км автодороги Харків-Сімферополь на об’їзній дорозі м. Новомосковськ в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху до 40 км/годину рухався зі швидкістю 73 км/годину, при здійсненні дорожніх робіт. Вимоги мотивовані тим, що на час вимірювання швидкості його автомобіль знаходився поза зоною дії дорожнього знаку 3.29. Крім того, ніяких доказів того, що вимірювальним приладом була зафіксована швидкість саме його автомобілю, немає. Ніяких дорожніх робіт протягом тривалого часу в тій частині дороги не ведеться. Позивач також посилається на те, що протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності, а також постанова, винесена інспектором ДПС не відповідають вимогам закону, оскільки вони не містять пункту Правил дорожнього руху України, який був ним начебто порушено, у постанові не зазначені докази, якими підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення він заявляв інспектору про свідків обставин, але інспектором пояснення у цих осіб взяті не були.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач – інспектора ДПС ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В ході виконання судового доручення Новомосковським міським судом Дніпропетровської області пояснив, що позовні вимоги не визнає, крім протоколу та постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ніяких доказів його вини він надати не може. Матеріали, на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, витребувані з відділу ДАІ, суду не надані.

Заслухавши позивача, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно  до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів  фізичних осіб, прав та  інтересів юридичних осіб у сфері  публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і  службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах  здійснюються на засадах змагальності  сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.  

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справам про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу провадиться у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.

Судом встановлено, що постановою інспектора Новомосковської роти ДПС відділення Державної автомобільної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 серії АН №552436 від 26.10.2009 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В постанові вказано, що позивач 26.10.2009 року о 12 годин 20 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 18 км автодороги Харків-Сімферополь на об’їзній дорозі м. Новомосковськ в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху до 40 км/годину рухався зі швидкістю 73 км/годину, при здійсненні дорожніх робіт.

Згідно статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення у постанові повинно бути зазначено: … опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними  доказами, в ній повинно бути наведено пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази вини правопорушника (пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, та інше), мотивовані висновки посадової особи про кваліфікацію вчиненого, вид та розмір покарання, вирішення питання про вилучені речі і документи.

Між тим, постанова від 26.10.2009 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містить відповідний пункт Правил дорожнього руху України, який було порушено позивачем.

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначено, що він не згоден з тим, що їм порушено Правила дорожнього руху, посилається на наявність свідка ОСОБА_3, однак пояснення у вказаної особи інспектором ДПС відібрано не було.

В ході розгляду доводи позивача підтвердили допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З урахуванням того, що відповідачем не надані суду матеріали, на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, суд вирішує справу на основі наявних доказів.  

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідача не було.

Враховуючи всі обставини справи, аналізуючи норми діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та підлягають судовому захисту. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за порушення частини 1 статті 122  Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.  

Керуючись статтями 9, 11, 12, 14, 70, 71, 94, 159, 160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії АН №552436 по справі про адміністративне правопорушення від 26.10.2009 року, винесену інспектором ДПС Новомосковської роти ДПС відділення Державної автомобільної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви  про апеляційне оскарження і поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя:                                     Спасьонова О.А.