Справа № 2-917/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 грудня 2009 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Шульги Н.В.,
при секретарях Ткаченко А.Р., Мельніковій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3- особа ОСОБА_4 про стягнення суми за договором,-
ВСТАНОВИВ:
31.10.2008 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів аванс в розмірі 7050 грн. та неустойку в розмірі 7050 грн., а також судові витрати. В позові ОСОБА_1 посилається на те, що на початку серпня 2008 року звернулась до агентства нерухомості «Восток» з метою придбання будинку, працювала з агентом ОСОБА_5, разом з чоловіком позивач обрала будинок № 3 по пров. Шосткінському в м. Харкові, власниками якого є подружжя ОСОБА_3. 8 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір про взяття зобов’язань укласти договір купівлі-продажу вищезазначеного будинку, відповідно до якого відповідачів зв’яли на себе зобов’язання в строк до 5 вересня 2008 року укласти договір купівлі-продажу будинку з позивачем. Однак від виконання умов договору відповідачі відмовились, посилаючись на те, що нібито особа, яку вони звали Михаїл, утримує оригінали документів на будинок – договір купівлі-продажу від 07.08.2008 року №443, технічний паспорт, витяг з реєстру прав власності, довідку з земельного кадастру, довідку про склад осіб, що зареєстровані. Як зазначає позивач, для придбання будинку в них з чоловіком було недостатньо грошей, вони вирішили взяти кредит для купівлі будинку, про що зазначили в договорі від 08.08.2008 року. Однак, після укладення вказаного договору та отримання авансу в розмірі 7050 грн., еквівалентного на той момент 1500 доларів США та отримання копій документів для оформлення банківського кредиту позивач звернулась до робітника Правекс банку для оформлення документів і для висновку стосовно надання банком кредиту, але відповідачі відмовились надати ключі від будинку, зазначивши, що документи утримує інша особа. У строк до 15.08.2008 року відповідачі не надали документів, що б свідчили про відсутність заборгованості по всім видам комунальних послуг, не зняли з реєстрації всіх осіб, тобто не виконали своїх зобов’язань належним чином, тому з їх вини не було укладено договір купівлі-продажу будинку №3 по пров. Шосткінському в м. Харкові, суму авансу відповідачі також добровільно не повертають. Згідно з п.5.1 договору від 08.08.2008 року у випадку невиконання продавцем зобов’язань, взятих на себе, він сплачує покупцю суму вказану в п. 3.2 договору в розмірі 7050 грн., що еквівалентно 1500 доларів США та неустойку в розмірі 7050 грн. У зв’язку з чим позивач, посилаючись на норми, що регулюють право спільної сумісної власності подружжя, звернулась із вказаним позовом до відповідачів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення відповідно до викладених в позові, який уточнили в частині стягнення судових витрат, зазначили, що останні складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судового збору в сумі 171 грн. та витрат на надання правової допомоги в сумі 1360 грн.
Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали частково, не заперечували проти повернення суми авансу в розмірі 7050 грн., в іншій частині проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що договір-купівлі продажу будинку не було укладено саме через те, що ріелтер ОСОБА_4 забрав документи на будинок а також всю суму авансу. При цьому ОСОБА_7 зазначила, що договір було укладено саме з нею, тому заперечувала проти стягнення суми з її чоловіка ОСОБА_3
Притягнутий в якості 3-ї особи ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, сповіщався про день і час розгляду справи, про причин неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши сторони, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 , перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок №3 з надвірними будівлями, розташований по пров. Шосткінському в м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого за №443 08.08.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_9, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Харківського міського бюро технічної інвентаризації», відповіддю від 21.04.2009 року зазначеного підприємства на запит суду, копією відповідного договору купівлі-продажу та витягом з державного реєстру про його реєстрацію (а.с.5,8,10).
08.08.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено письмовий договір про взяття на себе зобов’язань укласти договір купівлі-продажу об’єкту нерухомості - домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, пров. Шосткінський,3. Відповідно до умов договору продавець, зокрема, зобов’язався у строк до 05.09.2008 року оформити всі документи, які необхідні для укладення договору на відчуження об’єкту нерухомості, погасити заборгованість з усіх видів комунальних платежів по об’єкту, що продається, не пізніше 15.08.2008 року, а також здійснити в цей же строк зняття з реєстрації всіх осіб, зареєстрованих в об’єкті, що продається, укласти договір купівлі-продажу, який повинен бути підписаний на пізніше 17-00 5.09.2008 року у нотаріуса Правекс-банку, звільнити об’єкт нерухомості (та передати ключі) не пізніше 05.09.2008 року. В п.3.2 зазначеного договору вказано, що для виконання зобов’язань, взятих на себе продавцем за даним договором покупець в момент укладення даного договору передає продавцю грошову суму в розмірі 7050 грн. Відповідно до п.5 договору, що передбачає відповідальність сторін, у разі невиконання зобов’язань взятих на себе продавцем, він сплачує покупцю суму, передбачену в п.3.2 та неустойку в розмірі 7050 грн. У разі невиконання зобов’язань, взятих на себе покупцем, сума зазначена в п.3.2 переходить до продавця. Якщо продавець на є власником об’єкта нерухомості або не має правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомості, що продається, або діє не тільки від свого імені, але й від імені інших власників, то даний факт не звільняє його від відповідальності, яка передбачена за невиконання даного договору. Вказаний договір підписаний ОСОБА_2 в якості продавця та ОСОБА_1 в якості покупця (а.с.16-17).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.
Згідно зі ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
В судовому засіданні сторонами визнано, що між ними дійсно було укладено договір про взяття на себе зобов’язань укласти договір купівлі-продажу об’єкту нерухомості - домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, пров. Шосткінський,3. При цьому відповідачами не ставилось питання про визнання недійсним даного договору. Навпаки, ОСОБА_2 підтвердила, що дійсно позивач надала на виконання зазначеного договору 7050 грн., однак вказала, що ці гроші разом з документами на домоволодіння ОСОБА_2 одразу ж передала ріелтеру ОСОБА_4, який ні гроші ні документи не повернув. Про ці обставини дав аналогічні пояснення відповідач ОСОБА_3 Однак, на підтвердження останнього факту відповідачами не було надано суду відповідних доказів. При укладенні вказаного договору були присутні як чоловік позивача ОСОБА_8 так і ОСОБА_5 - працівник агентства нерухомості «Восток», які були допитані в якості свідків і в судовому засіданні підтвердили факт добровільного підписання договору сторонами і передачу 7050 грн. відповідачу ОСОБА_2
Статтею 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 не були виконані обов’язки за договором від 08.08.2008 року, зокрема не було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна у визначений в договорі строк саме з причин, які виникли з боку ОСОБА_2, не виконані інші обов’язки, передбачені договором. При цьому в тексті письмового договору на випадок невиконання зобов’язань продавцем прямо передбачено, що він сплачує суму 7050 гривень, яку сплатив покупець продавцю при укладенні договору про взяття зобов’язань укласти договір купівлі-продажу та неустойку в розмірі 7050 гривень.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором від 08.08.2008 року грошових коштів в розмірі 7050 гривень отриманих від ОСОБА_1 та неустойки в розмірі 7050 грн., а всього – 14100 гривень. При цьому суд не знаходить підстав для солідарного стягнення зазначених сум з обох відповідачів і в цій частині відмовляє в задоволенні позову, враховуючи, що підставою для їх стягнення є умови письмового договору, зобов’язання за яким взяла на себе лише ОСОБА_2, і стороною якого ОСОБА_3 не виступає.
Сплата судового збору позивачем в дохід держави в розмірі 141 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в розмірі 30 грн. підтверджуються відповідними квитанціями, тому вимоги позивача про стягнення на його користь судових витрат на загальну суму 171 грн. підлягають задоволенню, але на підставі ст. 88 ЦПК України стягуються судом тільки з відповідача ОСОБА_2.
Розмір витрат на правову допомогу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590, при цьому витрати, пов’язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Враховуючи встановлений таким чином граничний розмір витрат на правову допомогу, а також дані квитанції про сплату ОСОБА_1 грошових коштів на підставі актів прийомки-передачі виконаних робіт на загальну суму 1360 грн. на користь ТОВ «Юридична фірма «Перемога», з якою позивачем укладено договір про надання юридичних послуг і працівником якої є представник позивача ОСОБА_6, що має диплом про вищу освіту за спеціальністю «правознавство», суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1360 гривень. Таким чином, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають судові витрати в загальному розмірі 1531 грн .
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 546 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на виконання договору від 08.08.2008 року про взяття зобов’язань щодо укладення договору купівлі-продажу 14100 (чотирнадцять тисяч сто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1531 (одна тисяча п’ятсот тридцять одна) гривня.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Справа № 2-917/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 грудня 2009 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Шульги Н.В.,
при секретарях Ткаченко А.Р., Мельніковій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3- особа ОСОБА_4 про стягнення суми за договором,-
ВСТАНОВИВ:
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на виконання договору від 08.08.2008 року про взяття зобов’язань щодо укладення договору купівлі-продажу 14100 (чотирнадцять тисяч сто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1531 (одна тисяча п’ятсот тридцять одна) гривня.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя