СПРАВА № 1-18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007року Радивилівський районний суд
Рівненської області
В складі:
Головуючої судді: Прачук Л.І.
При секретарі: Дубнік О.В., Пукас В.М.
З участю прокурора: Самсонової И.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м.Радивилів справу по обвинуваченню „ОСОБА-5", „ІНФОРМАЦІЯ 1" року народження, уродженця „АДРЕСА_1", українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлучений, не працюючий, раніше судимий: 15.05.2000 року Буським районним судом Львівської області за ст.ст.229 ч.3, 229-6 ч.1 КК України - до 4 років позбавлення волі, 18.10.2000 року Радивилівський районним судом за ст.81 ч.3, 140 ч.3 КК України - до 4 років позбавлення волі, 02.03.2005 року - за ст.125 КК України - до 1 року виправних робіт - в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України
ВСТАНОВИВ:
„ШФОРМАЦІЯ2" року близько 24:00 години „ОСОБА_5" з метою крадіжки прибув до господарства „ОСОБА_7" в „АДРЕСА_2". Через огорожу переліз в садок господарства і підійшов до будинку, за допомогою принесеного з собою металевого цвяховиймача вийняв шибку-скло з вікна. Через отвір проник в житловий будинок „ОСОБА7" і викрав належне їй майно: гроші в сумі 5000 грн., 40 долларів США, 2 дивандеки по 50 грн. кожний на суму 100 грн., та поліетиленову сумку за 5 грн.. Всього викрав належного „ОСОБА7" майна і грошей на суму 5307 грн.. З викраденим з місця пригоди зник.
„ІНФОРМАЦІЯЗ" року близько 14:00 години „ОСОБА_5" через незамкнені двері проник в будинок"ОСОБА_7-1" в „АДРЕСА_3" і викрав з шафи належні їй гроші в сумі 2500 грн. користуючись відсутністю власниці.
Допитаний в судовому засіданні як і на досудовому слідстві „ОСОБА_5" не визнав себе винним у скоєнні даних крадіжок і показав, що він не знає де знаходиться будинок „ОСОБА7" в він не крав гроші з будинку сусідки „ОСОБА7-1".
Проте винність його доводиться зібраними по справі доказами.
Законний представник потерпілої „ОСОБА7" - „ОСОБА8.2" - показала, що в ніч з „ІНФОРМАЦІЯ_2" року з будинку „ОСОБА_7" шляхом проникнення через вікно було викрадено 5000 грн., 40 долларів США, 2 дивандеки та картату пропіленову сумку. Вона-„ОСОБА_8.2" є соціальним працівником і обслуговує „ОСОБА7"., яка є одинокою особою похилого віку. „ОСОБА_8.2" бачила в „ОСОБА_7" гроші, бо потерпіла їй довіряла і неодноразово при ній діставала гроші."ОСОБА_8.2" купувала на ринку для „ОСОБА_7"дивандеки і ці дивандеки були викрадені з будинку потерпілої в ніч з „ІНФОРМАЦІЯ_2" року. Дивандеки, які їй пред'являли для впізнання працівники міліції, аналогічні тим, які вона купувала для „ОСОБА7". Вона їх впізнає по малюнку і узорах. Вважає, що це ті дивандеки, які вона купувала для „ОСОБА7".
Показаннями свідка „ОСОБА13" встановлено, що в цей вечір вона їхала в „АДРЕС А_2" до сестри. Разом з нею в маршрутці їхав „ОСОБА_5".. Вони доїхали до села „АДРЕСА_4", а звідти пішки йшли в „АДРЕСА2". їх по дорозі підвезла автомашина „Волга". В салоні був незнайомий свідку водій і житель „АДРЕСА2" „ОСОБА13-2". Свідок і „ОСОБА5" вийшли з машини в „АДРЕСА_2" біля церкви і пішли до будинку
„0С0БА7". Це було близько 23:00 години „ОСОБА_5" зайшов у двір і підійшовши до будинку вийняв скло з вікна і проник в будинок. Повернувся з будинку приблизно через 30 хв.. Мав гроші купюрами по 100 грн. і 50 грн. та дивандеки які потім завіз додому. За ці гроші вранці наступного дня „ОСОБА5" купив у „ОСОБА_13-4" мобільний телефон за 600 грн..
Показаннями свідка „ОСОБА13-1" встановлено, що весною 2006 року (точної дати не пам'ятає) він підвозив по дорозі до „АДРЕСА_2" двох незнайомих людей власною автомашиною „Волга" білого кольору. Це були чоловік і жінка. „ОСОБА_13-2", який сидів з ним в салоні автомобіля, впізнав жінку і повідомив, що вона із „АДРЕСА_2".
Свідок „ОСОБА13-2" показав, що повертаючись разом із свідком „ОСОБА_13-1" з „АДРЕСА5" в „АДРЕС А_2" ввечері між 23:00 години і 24:00 години в машині останнього вони підвозили до „АДРЕСА_2" чоловіка і жінку. Він, свідок, впізнав жінку - це була співмешканка жителя „АДРЕС А_2" „ОСОБА_59" - „ОСОБА_13". На досудовому слідстві під час впізнання він впізнав підсудного і в судовому засіданні ствердив, що тоді в машині вони підвозили „ОСОБА5".
Показами свідка „ОСОБА_13-3" встановлено, що ввечері близько 01:00 годині ночі він із друзями „ОСОБА_59-1" і „ОСОБА59-2" і зустріли в вулиці, де він проживає, двох незнайомих людей середнього зросту, які несли з собою велику рябу сумку. Наступного ранку йому стало відомо, що в хї сусідки „ОСОБА_7" було скоєно крадіжку.
Свідок „ОСОБА13-4". показала, що близько 6:00 години ранку до них додому прийшла „ОСОБА13". Почувши, що свідок хоче продати мобільний телефон, „ОСОБА13" запропонувала продати його її знайомому, в якого є гроші. З „ОСОБА13" і братом „ОСОБА_13-5" свідок пішла на автобусну зупинку в „АДРЕСА4", де на „ОСОБА13" чекав підсудний і „ОСОБА_5" купив у свідка мобільний телефон за 600 грн. купюрами по 100 грн. і 50 грн.. Була біля „ОСОБА_5" з собою сумка.
А також була в нього пачка грошей різними купюрами.
Аналогічні покази дав свідок „ОСОБА13-5"..
Показами свідка „ОСОБА_13-6" встановлено, що в перших числах квітня 2006 року „ОСОБА5" віддав їй борг, який був винен в кафетерії „ АДРЕС А_6", в сумі 400 грн..
Свідок „ОСОБА_13-6" показав, що його брат „ОСОБА_5" подарував синові свідка „ОСОБА59-3" на день народження 06.04.2006 року дивандека з квітковим малюнком. Цього дивандека в його господарстві пізніше вилучили працівники міліції.
Показами свідків „ОСОБА_ 13-7", „ОСОБА_13-8", „ОСОБА_13-9" встановлено, що при них „ОСОБА_5" визнавав скоєння ним крадіжок, однак сказав, що вони - як працівники міліції - не зможуть цього довести.
При огляді місця події - будинку „ОСОБА7" - було виявлено відбитки пальців і вилучено їх (а.с.23-25 т.1),
З висновку дактилоскопічної експертизи вбачається, що один слід пальця руки залишений безіменним пальцем правої руки „ОСОБА5" (а.с.55-59 т.1).
В господарстві „ОСОБА59-4", по місцю проживання „ОСОБА_5" виявлено і вилучено поліетиленову сумку з картатим візерунком, пару господарських рукавиць, дивандеки, зарядний пристрій до мобільного телефона, металевий молоток з пристроєм для виймання цвяхів з наявними залишками фарби зеленого та синього кольору (а.с. 171-174 т.1).
З висновку експертизи встановлено, що виявлене на дивандеку, вилученому в господарстві „ОСОБА59-4", волосся може належати „ОСОБА7" (а.с.65-71 т.1).
З висновку експертизи лакофарбових матеріалів встановлено, що нашарування лакофарбових покрить білого та світло-блакитного кольорів на поверхні металічного предмета (молотка) вилученого в господарстві „ОСОБ А5 9-4" та два верхніх шари частинок-зразка з рами вікна будинку „ОСОБА_7" мають спільну родову належність (а.с.90-92 т.1).
Згадані зразки були вилучені з будинку „ОСОБА_7" при повторному огляді місця події (а.с.27 т.1).
Під час відтворення обстановки і обставин події свідок „ОСОБА_13" на місці біля господарства „ОСОБА_7" показала де і як „ОСОБА_5" проникав в господарство потерпілої, через яке вікно і шибку проникав в будинок (а.с. 159-162 т.1).
При впізнанні речей представник потерпілої „ОСОБА_8.2" серед інших впізнала і вказала на дивандеки які вона купувала для „ОСОБА_7" і які були викрадені (а.с.167 т.1). Дані дивандеки були вилучені працівниками міліції в господарствах „ОСОБА_59-4" і „ОСОБА13-6" (а.с.34-36 т.1) і як речові докази долучені до справи (а.с. 178).
Винність „ОСОБА_5" у скоєнні крадіжки з будинку „ОСОБА_7-1" в „АДРЕСА_6" доводиться слідуючими доказами.
Показами законних представників потерпілої „ОСОБА8.2-1" і „ОСОБА8.2-2". встановлено, що їх баба „ОСОБА7-1" живе одиноко у власному господарстві, отримує пенсію частину якої відкладає і накопичує. „ІНФОРМАЦІЯ_3" року зі слів баби стало відомо, що невідомі викрали в неї з будинку- зокрема з шафи в кімнаті-гроші в сумі 2500 грн. різними купюрами і вишивані рушники. Баба старенька, погано чує, бачить, рухається.
Аналогічне встановлено з показів самої „ОСОБА_7-1" на досудовому слідстві (а.с.37 т.2).
Свідок „ОСОБА_13-10" показав, що він проживає по сусідству з „ОСОБА7-1"., допомагає їй при отриманні пенсії, поскільки остання малограмотна, а саме веде зошити свої і „ОСОБА7-1" про отримання пенсії, куди записує коли і які суми вони отримували. В даний час не пригадує всіх обставин, але підтримує свої покази, які дав на досудовому слідстві. На досудовому слідстві „ОСОБА_13-10" показав, що в липні 2006 році він отримував пенсію для „ОСОБА_7-1" і свою. На час допиту в нього залишилися частина грошей отриманих пенсій, а саме купюри номіналом по 50 грн. в кількості 7 штук. Дані купюри працівники міліції оглядали і вилучали в нього, а потім повернули йому на зберігання.
Свідок „ОСОБА13-11" показала, що вона працює листоношею і виплачує пенсію „ОСОБА_7-1" і її сусідам !ОСОБА_13-10" в один день. „ІНФОРМАЦІЯ_4" року вона виплачувала пенсію вказаним особам переважно купюрами по 50 грн., оскільки їй була дана пачка нових купюр по 50 грн. і всі номери йшли по порядку.
Показаннями свідка „ОСОБА13-12" встановлено, що вона продала підсудному і його дружині в їх господарстві в „АДРЕСА_6"два одіяла: одне за 150 грн., а інше - за 100 грн.. З нею розрахувалися купюрами по 50 грн. - 5 купюр. В той же день до неї з'явилися працівники міліції і вона видала їм гроші, якими з нею розрахувався „ОСОБА5". Працівники міліції оглядали ці гроші, переписували номери, а потім повернули їй під розписку.
Аналогічне показав свідок „ОСОБА13-13".
В господарстві „ОСОБА_59-4" по місцю проживання „ОСОБА_5" було виявлено і вилучено 2 одіяла з квітковим малюнком різних кольорів. Як показав „ОСОБА5" при вилученні дані одіяла йому залишили для реалізації особи циганської національності (а.с.9-12 т.2).
З протоколів оглядів речових доказів - грошових купюр - встановлено, що грошові купюри номіналом по 50 грн. в кількості 7 штук, видані свідком „ОСОБА_13-10", і грошові купюри номіналом по 50 грн. в кількості 5 шт. видані свідком „ОСОБА_13-12", яка показала, що саме цими купюрами з нею розрахувався „ОСОБА_5", за продані одіяла, близькі за порядковими номерами і видані з однієї пачки (а.с.65-72 т.2).
Згадані купюри грошові і вилучені одіяла долучені до матеріалів справи (а.с.73-76 т.2) як речові докази.
Оцінивши в сукупності докази суд знаходить доведеним вину „ОСОБА_5" у скоєнні згаданих крадіжок. Своїми умисними діями, що проявилися у викраденні чужого майна і грошей скоєнні шляхом проникнення в житло „ОСОБА7" і „ОСОБА_7-1" „ОСОБА5" скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєного, особу підсудного, фактичні обставини справи. Пом'якшуючих і обтяжуючих обставин не встановлено.
Суд критично оцінює покази „ОСОБА_5" про те, що він не скоював даних злочинів і є невинним. Дане спростовується доказами по справі згаданими вище та матеріалами кримінальної справи (а.с.41, 164-167 т.1, 50-51 т.2).
В судовому засіданні не доведено, що „ОСОБА_5" викрав з будинку „ОСОБА_7-1" інше майно - 8 вишитих рушників, 3 хустки та 4 вишитих фартухи. Ні в заяві потерпілої, ні в показах її законних представників, ні в обвинувальному висновку не зазначено індивідуальних ознак і особливостей майна, не дано доказів про їх наявність у потерпілої. Жодна з цих речей не була виявлена в будинку „ОСОБА_59-4" під час обшуку.
По справі заявлено цивільні позови. Прокурор району району пред'явив позов про стягнення з „ОСОБА5" судових витрат по справі за проведення експертиз в кількості 4 шт. -дактилоскопічної, медико-біологічної, експертизи волокон та фізико-хічної на загальну суму 3889 грн.56 коп..
Потерпіла"ОСОБА_7" заявила на досудовому слідстві цивільний позов на суму 5307 грн.. Представник потерпілої „ОСОБА_8.2" в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і показала, що потерпіла не бажає бачити викрадене майно - а саме 2 диван деки.
Потерпіла „ОСОБА_7-1" заявила на досудовому слідстві позов на суму 2760 грн. за викрадене майно. В судовому засіданні представник потерпілої „ОСОБА_8.2-2" від позову відмовилася. Показала, що „ОСОБА_5" є сусідом її бабки - потерпілої „ОСОБА_7-1" -неодноразово бував в її господарстві, допомагав їй, тому вона - „ОСОБА_7-1"- прощає його і не хоче ніякого відшкодування.
„ОСОБА_5" позовів не визнав.
Суд знаходить позов прокурора підставним в повному об'ємі.
Позов „ОСОБА_7" підлягає до задоволення частково в сумі 5207 грн., оскільки 2 дивандеки, які були об'єктом злочинним дій, є в наявності і підлягають поверненню власнику відповідно до ст..81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України суд
ЗАСУДИВ:
„ОСОБА5" визнати винним і призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід засудженому підписку про невиїзд змінити на взяття під варту. Взяти під варту із зали суду.
Відбуття покарання „ОСОБА5" рахувати з 22.08.2007 року. Зарахувати до відбуття покарання тримання під вартою з 07.06.2006 року по 10.06.2006 року.
Стягнути з „ОСОБА_5" в дохід держави 3889 (три тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн.56 коп. судових витрат.
Стягнути з „ОСОБА5" на користь „ОСОБА7" 5207 грн. (п'ять тисяч двісті сім).
Речові докази: 2 дивандеки (а.с.175, 176, 179 т.1) - повернути власнику „ОСОБА7"; 2 одіяла - (а.с.73-74 т.2) -конфіскувати в в дохід держави як нажиті злочинним шляхом; гроші в сумі 285 грн. купюрами по 50 грн. - 5 шт. по 10 грн. - 3 шт. і номіналом 5 грн. (а.с.73, 76 т.2) - повернути власнику „ОСОБА13-12"; гроші в сумі 350 грн. - 7 купюр номіналом по 50 грн. - повернути власнику „ОСОБА_13-10"; спортивну куртку сірого кольору повернути „ОСОБА5". Всі інші речові докази (а.с. 178-179) - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Рівненської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.