Справа № 2-671/2009р .

Сквирський районний суд Київської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року                                   Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді – Клочко В.М.

                при секретарі судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” ( далі ЗАТ КБ „Приватбанк”) матеріальної шкоди та моральної (немайнової) шкоди посилаючись на те, що 09.08.2006 року між ним та ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі „Київське головне регіональне управління” ЗАТ КБ „Приватбанк” було укладено кредитний договір № KISWAK00180251                                    (далі Кредитний договір), згідно якого ЗАТ КБ „Приватбанк” зобов’язувався надати йому кредитні кошти шляхом : надання готівки через касу на строк з 09.08.2006 року по 09.08.2011 року  включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 41 985, 00 грн. (кредит) на купівлю автомобіля, а також у розмірі 10846,13 грн. на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 12,3% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,25%  від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту  згідно п. 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного договору. Періодом сплати вважати з 21 по 28 число кожного місяця.

    Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1 103.01 грн. для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

    Відповідно до п.п.2.2 п.2 Кредитного договору Позичальник зобов’язується :

2.2.1. Використати Кредит на цілі зазначені в п. 1.1. даного Договору.

2.2.2. Сплачувати відсотки за користування Кредитом відповідно до п. 1.1, 3.1, 3.2 даного договору. Повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснювати не пізніше дати фактичного погашення Кредиту.

2.2.3. Сплатити банку винагороду і комісію згідно п. 1.1., 6.2. даного Договору.

2.2.4. Погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п.1.1., 2.3. цього Договору.

    Згідно умов договору ЗАТ КБ „Приватбанк” надав грошові кошти, а він використав кошти за призначенням тобто придбав автомобіль і як Позичальник щомісячно, в строки встановлені Кредитним договором, сплачував банку суму кредиту та відсотки за ним.

    Також, відповідно до п. 2.3.1 Кредитного договору Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні   кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме : зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10%  у порівняні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладання даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд, або змінні середньозваженої ставки  по кредитах Банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливе в границях кількості пунктів НБУ, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

    В лютому 2009 року ЗАТ КБ „Приватбанк” не попередивши його, в односторонньому по надуманим причинам, збільшив процентну ставку. На його неодноразові звернення повідомити про причини зміни процентної ставки, ЗАТ КБ „Приватбанк” не реагував.

    У зв’язку з тим, що він потребував негайного хірургічного втручання і часу на з’ясування відносин з ЗАТ КБ „Приватбанк” він не мав та з метою, щоб зберегти здоров’я і йому не нараховували штрафні санкції то станом 01.12.2009 року він достроково сплатив кредит в повному об’ємі.

    Крім того, 09.08.2006 року він на вимогу ЗАТ КБ „Приватбанк” уклав з останнім договір застави автотранспорту (далі Договір застави), придбаного ним автомобіля марки ВАЗ 1183-110-20, 2006 року випуску, р.н. НОМЕР_1.

    Відповідно  до п. 17.1 Договору застави заставодавець зобов’язується за вимогою Банку в день укладання цього договору  застрахувати Предмет застави на суму 46 650 грн. на строк 12 місяців, на користь Заставодержателя від ризиків КАСКО, та надати Заставодержателю договір страхування та доказ сплати страхового платежу. Страхування Предмету застави на користь Заставодержателя здійснюється у страховій компанії, узгодженій із Заставодержателем не пізніше дня укладення цього договору.

    Не пізніше дати закінчення укладеного договору страхування продовжити його термін дії або укласти новий договір страхування на користь Заставодержателя в страховій компанії, узгодженій із Заставодержателем, не пізніше дня укладання даного договору.

    Не пізніше дати закінчення укладеного договору страхування продовжити його термін дії або укласти новий договір страхування на користь Заставодержателя в страховій компанії, узгодженій із Заставодержателем та надати Заставодержателю доказ сплати страхового платежу у цей же термін.

    На виконання зазначеного пункту договору застави у 2006 році він на вимогу ЗАТ КБ „Приватбанк” застрахував належний йому автомобіль у страховій компанії                          СК „Інгострах”, яка була вказана банком. В кінці 2006 року він попав в ДТП в результаті чого належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження. Страхова компанія „Інгострах” свої зобов’язання за договором страхування виконала не в повному обсязі і в 2007 році він за погодження із ЗАТ КБ „Приватбанк” заключив договір страхування із страховою компанією Відкритим акціонерним товариством „Національною акціонерною страховою компанією „Оранта” ( далі НАСК „Оранта”).  В подальшому виконуючи умови договору застави він продовжував заключати договори страхування в НАСК „Оранта” про що в письмовому вигляді попереджав ЗАТ КБ „Приватбанк”. Незважаючи на це 08.08.2007 року Банком в односторонньому порядку була збільшена сума кредиту на 2 169, 23 грн.. На його звернення працівники Банку повідомили, що дана  сума є страхування належного йому наземного транспортного засобу, і страхування  було здійснено в автоматизованій системі, але в жовтні 2007 року повернули зазначену суму на основний рахунок.

    12.09.2008 року ЗАТ КБ „Приватбанк”, повторно, без його згоди                                            в односторонньому порядку, застрахували належний йому наземний транспортний засіб, який було надано в заставу, але не повідомили в якій самі страховій компанії  було проведене страхування.

Крім того, Банк своїми діями завдав йому моральної (немайнової) шкоди, яка виразилась в тому, що з моменту нарахування йому заборгованості за кредитом відчував душевні страждання, різко погіршився стан здоров’я, що призвело до операції, склались натягнуті стусни з членами родини, втратив напрацьовані роками ділові стосунки, був позбавлений права реалізації своїх навичок і бажань і все це потребувало додаткових зусиль для організації повсякденного життя. Суму моральної шкоди оцінює                                    в 10 000 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на вище зазначені обставини та просив ухвалити рішення по суті позовних вимог.  

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі посилаючись на те, що 09.08.2006 року між  ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі „Київське головне регіональне управління” ЗАТ КБ „Приватбанк”, як позикодавцем та ОСОБА_2, як позичальником було укладено кредитний договір  № KISWAK00180251, згідно якого ЗАТ КБ „Приватбанк” надав ОСОБА_2 кредит в сумі 41 985, 00 на купівлю автомобіля та 10846, 13 грн. на сплату страхових платежів. Банк свої зобов’язання перед позичальником, виконав в повному обсязі тобто надав позичальнику грошові кошти.

Відсоткова  ставка по зазначеному кредитному договору становила 12,3% на місяць, що в перерахунку становить 1 103 грн., починаючи з 01.02.2009 року відсоткова ставка була збільшена до розміру 25,44% річних, що в перерахунку становить 1 183 грн. 96 коп..

З метою забезпечення виконання зобов’язання позичальником,  09.08.2006 року між ЗАТ КБ „Приватбанк” та ОСОБА_2 було укладено договір застави автомобіля марки ВАЗ 11183-110-20, 2006 року випуску, р/н. АІ 5903 АО, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Однією із умов договору застави було те, що Застоводавець зобов’язувався здійснювати страхування предмета застава, не пізніше дати закінчення укладеного договору страхування тобто до вересня місяця кожного наступного року. Під час укладання договору застави відповідачу було роз’яснено, що в разі не укладання договору страхування належного йому наземного транспортного засобу, який перебуває під заставою, страхування буде здійснено Банком автоматично з усіх наявних його рахунків.

Будучи, детально  ознайомлений з умовами договору кредиту та в подальшому ознайомлений із зміни відсоткової ставки по кредитному договору, ОСОБА_2 01.12.2009 року свої зобов’язання перед Банком виконав в повному обсязі тобто сплатив заборгованість по кредиту в повному обсязі, у зв’язку із чим відсутній предмет спору, а отже і підстав для задоволення позову не має взагалі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показала, що вона працює на посаді начальника Сквирського районного відділення НАСК „Оранта” з 2001 року.

На початку серпня 2007 року до неї звернувся ОСОБА_2, по питанню страхового наземного транспортного засобу, який перебуває під заставою по кредиту в               ЗАТ КБ „Приватбанк” у страховій компанії НАСК „Оранта”

Про те, що ОСОБА_2 страхування належного йому автомобіля, який перебуває під заставою по кредитному договору та особистого життя, буде здійснювати у НАСК „Оранта”. Вона особисто повідомила керуючого відділенням  КГРУ КБ „Приватбанк”, який заперечень не мав.

В 2008 році ОСОБА_2 продовжив страхування автомобіля, який перебуває під заставою в ЗАТ КБ „Приватбанк” та власного життя у Сквирському відділенні НАСК „Оранта”. Вона знову попередила керівника відділення КГРУ КБ „Приватбанк”  у Сквирському районі про те, що ОСОБА_2, має намір продовжити страхування у НАСК „Оранта”, уточнила суму страховика і після оформлення договору страхування, завіреного його копію надіслала у ЗАТ КБ „Приватбанк”.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази,  вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.

Судом встановлено, що 09.08.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № KISWAK00180251.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору  ЗАТ КБ „Приватбанк” зобов’язувався надати ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом : надання готівки через касу на строк з 09.08.2006 року по 09.08.2011 року  включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 41 985, 00 (кредит) на купівлю автомобіля, а також у розмірі 10846, 13 грн. на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 12,3% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,25%  від суми виданого кредиту , відсотки за дострокове погашення кредиту  згідно п.3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного договору. Періодом сплати вважати з 21 по 28 число кожного місяця.

    Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1 103.01 грн. для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

На підставі Кредитного Договору позивачем отримані кошти в розмірі зазначеному у п.1.1 Кредитного Договору, що не заперечується сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2 Кредитного Договору - Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливе в границях кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Відповідно до листа Сквирського цеху обслуговування споживачів Білоцерківського центру поштового зв’язку № 1 Київської обласної дирекції УДСПЗ „Укрпошта” вбачається, що з 25.12.2008 року по 06.01.2009 року рекомендовані листи з м. Дніпропетровська на ім’я ОСОБА_2, чи за місцем його проживання не надходило.

Відповідно до листа від 20.02.2009 року вбачається, що позивач 19 лютого 2009 року довідався про збільшення відсоткової ставки за кредитом, під час сплати кредиту, та повідомив відповідача про свою незгоду з вказаними вище змінами до Кредитного Договору посилаючись на незаконність дій зі сторони відповідача щодо одностороннього внесення змін до Кредитного Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до вступної частини постанови Національного банку України N 168 від 10.05.2007 р. "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" правила прийняті з метою захисту прав споживачів під час укладання договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.

Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміні кредитної політики банку).

Таким чином, зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В свою чергу, всупереч ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, з листів позивача направлених на адресу відповідача, вбачається, що відповідач незважаючи на неодноразові звернення позивача не надав відповіді, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки по Кредитному Договору до 25,44 % річних.

Таким чином, дії відповідача щодо ініціювання збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 25,44 % річних порушують умови Кредитного Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 10561 ЦК України (що набула чинності 09.01.2009 року) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Як вбачається з довідки від 19.02.2010 року № 19.1.0.8.0.-02/016 наданої                      ВАТ КБ „Приватбанк”, процентна ставка по Кредитному Договору була ними підвищена з 01.02.2009 року, тобто після набранням чинності ст. 10561 ЦК України, та оскільки позивач не надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки за Кредитним Договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 10561 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема коли тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Таким чином,  суд приходить до висновку, що умова Договору, передбачена                    п.п. 2.3.1 п. 2. Кредитного Договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 09.01.2009 р. і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, дії Банку по підвищення процентної ставки по Кредитному договору в односторонньому порядку є неправомірними,  а тому процентна ставка за Кредитним Договором повинна була залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору. Враховуючи те, що позивач виконав умови нікчемного правочину, суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 216 ЦК України вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути із ЗАТ КБ „Приватбанк” на користь позивача  надмірно сплачені грошові кошти по підвищеній відсотковій ставці  за період з  01.02.2009 року по 01.12.2009 року  у розмірі 809,5 грн.

Відповідно до п.п.1.2. п.1 кредитного договору № KISWAK00180251 укладеного   09.08.2006 року між позивачем та відповідачем, для виконання даного договору Банк відкриває Позичальникові :

рахунок 29093053118421 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості,

кредитний рахунок 22033053100753,

рахунок по відсотках 22081053113372,

рахунок для обліку комісії і винагороди 35780053110384.

Позичальник доручає Банку проводити погашення заборгованості по Кредитному  договору  в передбачені даним договором строки за рахунок коштів, розміщених на рахунках 2625. Зазначене доручення Позичальника не підлягає виконанню Банком у випадку пред’явлення Позичальником документа, що підтверджує сплату заборгованості іншим способом.

Листом від 14.09.2007 року ОСОБА_2 повідомив Сквирське відділення КГРУ „Приватбанк” про своє бажання здійснювати страхування в НАСК „Оранта”.

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_2 18.09.2008 року з рахунку були зняті кошти в розмірі 2 169 грн. 23 коп. за страхування наземного транспортного засобу та страхування фізичних осіб за рахунок кредитної лінії.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку, належать йому (клієнту) на праві власності та вони підлягають конституційному захисту як об'єкт права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунку даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до ч.1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта  на підставі його розпорядження.

Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлене законом.

Таким, чином суд приходить до висновку, що оскільки розпорядження ОСОБА_2 про списання грошових коштів з його кредитного рахунку на рахунок страхової компанії „Інгострах” не було то його позовні вимоги, щодо повернення списаних грошових коштів підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то суд вважає, що позивач не надав доказів того, що саме діями відповідача причинено шкоду його здоров'ю. Згідно виписки № 320 з медичної картки стаціонарного ОСОБА_2 вбачається, що останній проходив лікування у стаціонарі з 12.10.2009 року по 03.11.2009 року з діагнозом МКБ, лівої нирки I ступеня, кальцерозний некроз з ліва. Також, оскільки між сторонами виникли договірні відносини і сторони мають діяти відповідно до обов’язкових для сторін умов договору, а укладеними договорами між сторонами не передбачено відшкодування моральної шкоди. Тому суд вважає, що в частині позову позивача про стягнення з відповідача завданої йому моральної шкоди в сумі 10,000 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України,                                             ст. ст. 11,203,215,216,627,651,652,203,10561, 1068,1071,1073,1268 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про банки і банківську діяльність", Постановою Націнального банку України N 168 від 10.05.2007 р. "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту",    ст. ст. 10, 11, 57 - 64, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -  

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” на користь ОСОБА_2 – надмірно сплачені грошові кошти по підвищеній відсотковій ставці  за період з  01.02.2009 року по 01.12.2009 року  у розмірі 809,5 гривень.

    Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” на користь ОСОБА_2 –2 169,23 гривень  за подвійне страхування наземного транспортного засобу та страхування фізичних осіб, здійснене за рахунок кредитної лінії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя :

Секретар :