Справа № 156/417/19

провадження № 2/156/257/19

категорія справ 26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н ем У к р а ї н и

17 липня 2019 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Мушкета О. О.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 156/417/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між банком та відповідачем 21 грудня 2015 року було укладено кредитний договір №б/н відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися коштами на умовах, передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надав банку своєчасно грошові кошти на погашення заборгованості за відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 25 березня 2019 року має заборгованість в розмірі 15963,83 грн., яка складається з: 959,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 10917,53 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 2850 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; ; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 736,37 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 15963,83 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подала, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази, надані позивачем на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обґрунтування своїх позовних вимог, та, з`ясувавши фактичні обставини, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В свою чергу, згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг б/н від 21 грудня 2015 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку, які викладені на сайті банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме, - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору, відповідач доручає банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу.

Згідно п. 2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, за відповідачем станом на 25 березня 2019 року рахується заборгованість в розмірі 15963,83 грн., яка складається з: 959,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 10917,53 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 2850 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; ; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 736,37 грн. - штраф (процентна складова).

В добровільному порядку борг перед банком відповідачем не погашається.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюються ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами ст. 536 ЦК України.

Згідно умов кредитного договору відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати відсотки за користування кредитом та проводити погашення кредиту, проте взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав.

Відповідно до ст. ст.1050, 1054 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідач зобов`язався відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умовами та правилами надання банківських послуг» погасити заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості, з яким суд погоджується, що позичальник свої зобов`язання не виконував належним чином, в результаті чого станом на 25 березня 2019 року рахується заборгованість перед банком в розмірі 14727,46 грн., яка складається з наступного: 959,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 10917,53 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 2850 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів, суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 кредитного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Поряд з тим, згідно з пунктами 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн. та штрафу (процентна складова) в сумі 736,37 грн. задоволенню не підлягають із вище зазначених підстав.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише заборгованість за простроченим тілом кредита та пеню, а в задоволенні вимог про стягнення штрафів відмовити.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість на суму 14727,46 грн., яка складається з наступного: 959,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 10917,53 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 2850 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог частково.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст.617 ЦК України.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено у сумі 1236,37 грн. (14727,46 х100: 15963,83 = 93 %) - задоволено позов. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн.(1921х 93:100= 1786,53 грн.)

На підставі ст.ст. 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265,273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 грудня 2015 року в розмірі 14727,46 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 46 (сорок шість) коп., яка складається з наступного: 959,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 10917,53 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 2850 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору розмірі 1786,53 (одну тисячу сімсот вісімдесят шість) грн. (п`ятдесят три) коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. О. Мушкет