Справа № 4с-5 // 2007 р.
УХВАЛА
Іменем України
18 січня 2007 року
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді : Тихоненко М.І., при секретарі : Лисейко Т.А., з участю представника ДВС Вільшанського району Кіровоградської області Гірник Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Врадіївка цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Державної виконавчої служби у Вільшанському районі Кіровоградської області, -
ВСТАНОВИВ:
26 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Врадіївського районного суду зі
скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця державної виконавчої служби у
Вільшанському районі Кіровоградської області та просить зобов'язати ДОС у
Вільшанському районі Кіровоградської області нарахувати аліменти, які стягуються з ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 вказала, що відповідно до Рішення № 2-23 Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.01.2004 року на її користь на утримання неповнолітньої доньки з боржника ОСОБА_2 ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області проводить стягнення на її користь аліменти у розмірів його заробітку. З 15.10.2005 року щодо мінімального розміру аліментів до СК України були внесені зміни, згідно яких аліменти не повинні бути менші ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При її зверненні до ДВС щодо нарахування вказаного розміру аліментів їй було відмовлено. Крім цього, в зв'язку відсутністю коштів на оплату послуг адвоката на складання скарги, вона пропустила термін на звернення зі скаргою до суду і просить поновити пропущений строк для подачі скарги.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свої вимоги, викладені в скарзі, підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволені мотивуючи це тим, що не зважаючи на те, що згідно Рішення № 2-23 Врадіївського районного суду Миколаївської області від
24.01.2004 року з ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_3, були присудженні для сплати аліменти в розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, однак враховуючи те, що з 15.10.2005 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Сімейного Кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей « яким зокрема встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути
меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку то виходячи з норми
вказаного закону мінімальна межа , нижче якої не може бути визначено розмір аліментів
встановлюється спеціальним законом, а не рішенням суду. Тому вона вважає, що ДВС у
Вільшанському районі Кіровоградської області відповідно до своїх повноважень
передбачених Законом України «Про виконавче провадження» повинно нараховувати та
стягувати аліменти з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини, в
розмірі 1\4 частини заробітку, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для
дитини відповідного віку.
Представник державної виконавчої служби у Вільшанському районі Кіровоградської області Гірник Г.І. вимоги скаржниці не визнала посилаючись на те, що відповідно до вимог ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері ,батька яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Згідно Рішення № 2-23 Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.01.2004 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, були присудженні для сплати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тому, провівши нарахування аліментів з
15.10.2005 року у розмірі, що не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини
2
відповідного віку, ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області тим самим змінило б Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.01.2004 року та відповідно зміст виконавчого листа, що є перевищенням повноважень.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази справи та оцінивши їх, суд вважає встановлені наступні обставини.
Згідно Рішення № 2-23 Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.01.2004 року з ОСОБА_2 були присудженні до стягнення на користь ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_3, 08.01.1998 року народження, аліменти в розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
11.05.2006 року державним виконавцем ДОС у Вільшанському районі
Кіровоградської області на підставі дублікату виконавчого листа №2-23 від 20.01.2006 року, виданого Врадіївським районним судом Миколаївської області, відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
Заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання дитини, без врахування мінімального розміру аліментів, що відповідає 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на даний момент відсутня (довідка ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області, пояснення представника ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області);
При зверненні ОСОБА_1 із заявою до ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області про збільшення мінімального розміру аліментів у відповідності до Закону України «Про внесення змін до сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей» від 15.10.2005 року, начальником ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області згідно листа НОМЕР_1 в задоволенні даної заяви ОСОБА_1 було відмовлено.
В період часу з 20.11.2006 року по 26.12.2006 року ОСОБА_1. вчасно не змогла звернутися зі скаргою до суду на дії та бездіяльність ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області в зв'язку з відсутністю коштів для оплати послуг адвоката.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що вимоги викладені ОСОБА_1 в своїй скарзі підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.182,183 Сімейного Кодексу України , розмір аліментів визначається судом у частці від заробітку матері або батька дитини, а його мінімальна межа за будь яких обставин не може бути меншим за неоподаткований мінімум доходів громадян.
При чому, мінімальна межа, нижче якої не може бути визначено розмір аліментів встановлюється спеціальним законом, а не судом.
Зокрема, відповідно до п.22.5 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», розмір аліментів не може бути нижчим одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян».
Законом України «Про внесення змін до Сімейного Кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей» зазначену межу підвищено та визначено, що розмір аліментів не може бути нижчим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виконання судових рішень про стягнення аліментів та забезпечення дотримання цієї межі, відповідно до вимог ст.ст. 5, 75 Закону України « Про виконавче провадження» покладається на державних виконавців органів ДВС.
З матеріалів справи вбачається, що за Рішенням № 2-23 Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.01.2004 року ОСОБА_2 сплачує на утримання доньки ОСОБА_3, аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку , але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
З 15.10.2005 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до сімейного Кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей « яким зокрема встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Всупереч вимогам закону, орган виконання судових рішень відмовився здійснити подальше нарахування аліментів та визначення заборгованості з урахуванням вимог закону щодо їх мінімального розміру.
3
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що дії ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області щодо відмови в нарахуванні мінімального розміру аліментів , є протиправними та такими, що порушують інтереси не тільки заявниці, а і малолітньої дитини, на яку цілеспрямовано проводятся нарахування аліментів.
Посилання представника ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області на перевищення своїх повноважень та внесення змін до рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області є безпідставними та необгрунтованими, оскільки вказаним рішенням суду вже встановлено частку нарахування у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку боржника.
Змінами в СК України законодавець тільки збільшив мінімальну межу аліментів, встановивши не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тим самим захистив неповнолітніх дітей, на яких і проводиться стягнення, не змінючи при цьому порядку та загального розміру аліментів, які встановлюються судом. Вказані доводи представника ДВС у Вільшанському районі Кіровоградської області не відповідають змісту вказаної норми, оскільки вони пов'язанні з помилковим тлумаченням норм сімейного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 385 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. На момент отримання ОСОБА_1, листа з ДВС про відмову в задоволенні її вимог, щодо нарахування та стягнення аліментів не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в неї не було коштів для оплати послуг адвоката по складанню скарги, тому реально в строк, передбачений законом зі скаргою в суд заявниця вчасно не змогла звернутися. При даних обставинах суд вважає, що строк для подання скарги підлягає поновленню.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ: Пропущений ОСОБА_1 строк для подачі скарги поновити.
Скаргу ОСОБА_1 задовільнити.
Зобов'язати Державну виконавчу службу у Вільшанському районі Кіровоградської області з 15 жовтня 2005 року визначити заборгованість по аліментам, присудженими Рішенням № 2-23 Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.01.2004 року у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, у розмірі, що не є менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Миколаївської області протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Судя: