Справа № 1-9/2007
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
смт. Турійськ 20 лютого 2007 року
Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.
за участю секретаря Ганюк З.Ю.
прокурора Сіжука В.П.
захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
законного представника підсудного ОСОБА_3
представника служби у справах неповнолітніх ОСОБА_4
представника міліції у справах неповнолітніх Степанюка О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, учня професійно-технічного училища НОМЕР_1 М.Нововолинськ Волинської області, не судимого,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, личкувальника товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" м.Володимир-Волинський Волинської області, освіта професійно-технічна, не одруженого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
02 жовтня 2006 року приблизно о 02.00 год. ОСОБА_5. в групі осіб з ОСОБА_6., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння на вулиці с.Дуліби Турійського району біля приміщення, де відбувалося весілля, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю грубо порушили громадський порядок, а саме, безпричинно, з хуліганських спонукань та в присутності запрошених на весілля гостей ОСОБА_5. образив ОСОБА_2 нецензурними словами й завдав йому два удари кулаком в обличчя, від яких потерпілий впав на землю долілиць, після чого він та ОСОБА_6. нанесли ОСОБА_2. кожен по декілька ударів ногами в різні частини тіла, чим завдали тому тілесне ушкодження у вигляді забою лівої нирки, що належить до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров"я. Крім цього, на вимогу ОСОБА_7. пояснити причину такої протиправної поведінки ОСОБА_6., не припиняючи своїх хуліганських дій, наніс йому по одному удару кулаком в обличчя та ногою - в живіт, спричинивши потерпілому фізичний біль.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5. винним себе в інкримінованому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що, дійсно, 02 жовтня 2006 року приблизно о 02.00 год. після вживання алкогольних напоїв на весіллі в
с.Дуліби Турійського району він, знаходячись на вулиці біля приміщення, де воно відбувалося, в присутності весільних гостей образив ОСОБА_2 нецензурними словами й завдав йому два удари кулаком в обличчя, а коли потерпілий впав на землю долілиць, - ще декілька ударів ногами в різні частини тіла разом з ОСОБА_6. за те, що ОСОБА_2. невдовзі перед цим разом з іншими хлопцями перевіряв, чи не на викраденому у них в ту ніч мотоциклі він приїхав на весілля.
Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6. винним себе в інкримінованому йому обвинуваченні також визнав повністю та суду пояснив, що, дійсно, 02 жовтня 2006 року приблизно о 02.00 год. після вживання алкогольних напоїв на весіллі в с.Дуліби Турійського району він перебував на вулиці біля приміщення, де воно проходило. Побачивши, як в присутності весільних гостей лежачого долілиць невідомого б'є ногами ОСОБА_5., підбіг до нього і разом з ним теж завдав декілька ударів ногами в різні частини тіла потерпілому. Коли ОСОБА_7. став вимагати, щоб він пояснив причину побиття ним ОСОБА_2, він вдарив його кулаком в обличчя та ногою - в живіт.
Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.
Крім власного визнання своєї вини вина підсудних ОСОБА_5. та ОСОБА_6. у вчиненому доводиться й показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив суду, що в ніч на 02 жовтня 2006 року, коли він разом з ОСОБА_8., ОСОБА_7. та ОСОБА_9. перебував на весіллі в с.Дуліби, в останнього викрали мотоцикл. В пошуках даного транспортного засобу вони зупинили мотоцикл, яким на одній з вулиць села керував ОСОБА_5., і з його дозволу пересвідчилися, що він не належить ОСОБА_9. Невдовзі після цього, коли він проходив вулицею с.Дуліби неподалік від приміщення, де відбувалося весілля, ОСОБА_5. став голосно ображати його нецензурними словами, а з'ясувавши, що він приїхав у село разом з ОСОБА_9., завдав йому удар кулаком в обличчя. Хто саме наніс йому ще один удар в обличчя та декілька ударів ногами в різні частини тіла, він не бачив.
На даний час претензій до підсудних не має і просить не позбавляти їх волі.
Хоча підсудні ОСОБА_5. та ОСОБА_6. свою вину у вчиненому визнали повністю, правильно розуміють зміст фактичних обставин, які не оспорюються, усвідомлюють неможливість у подальшому оспорити ці обставини в апеляційному порядку, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, і самі підсудні просять обмежитись при з"ясуванні обставин вчинення ними злочину їх допитом, однак вина ОСОБА_5. та ОСОБА_6. у вчиненому доводиться й дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
А саме: повідомленням Турійської центральної районної лікарні від 05 жовтня 2006 рокуНОМЕР_2 про спричинення ОСОБА_2. внаслідок побиття на весіллі в с.Дуліби забою лівої нирки (а.с.4), висновком експерта від 10 листопада 2006 року № 809, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 виявлене тілесне ушкодження у вигляді забою лівої нирки, що належить до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров"я, і утворилося від дії тупого твердого предмета (предметів) в час, вказаний в постанові (а.с. 18), показаннями потерпілого ОСОБА_7., даними під час досудового слідства і оголошеними судом в судовому засіданні, з яких вбачається, що 02 жовтня 2006 року приблизно о 02.00 год. на вулиці в с.Дуліби ОСОБА_6. вдарив його кулаком в обличчя та ногою - в живіт за те, що він поцікавився, за що той побив ОСОБА_2 (а.с.27).
Таким чином, суд, всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, приходить до висновку, що дії ОСОБА_5. та ОСОБА_6. слід кваліфікувати за ч.2 ст.296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, так як підсудний ОСОБА_5. в групі з підсудним ОСОБА_6., виявляючи усвідомлене зневажливе ставлення до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, демонструючи грубу силу і п"яну хвацькість, безпричинно порушили спокій запрошених на весілля гостей, в тому числі й ОСОБА_2 та ОСОБА_7., виявляючи в темряві особливе буйство та безчинство, застосували -ОСОБА_5. - до ОСОБА_2, а ОСОБА_6. - до ОСОБА_2 і ОСОБА_7. -насильство, поєднане із завданням кожному з них побоїв та заподіянням тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2.
Хуліганські дії ОСОБА_5. щодо ОСОБА_2 суд оцінює як вчинені з використанням малозначного приводу, і тому - безпричинні, оскільки поведінка потерпілого, що їм передувала, не була протиправною або віктимною, й, в зв'язку з цим, не давала підстав для виникнення між ними особистих неприязних стосунків чи помсти.
З тих самих міркувань суд вважає безпричинними й хуліганські дії ОСОБА_6. щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_7.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_5. є неповнолітнім, вчинив злочин, який, згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, вину у його скоєнні визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, навчається, виключно позитивно характеризується як за місцем навчання, так і за місцем проживання, суд приходить до висновку, що, виходячи з вимог ч.1 ст. 105 КК України, внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки ОСОБА_5. на момент постановления вироку не потребує застосування покарання, а тому до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру, зокрема, у відповідності до п.З ч.2 ст. 105 КК України, передати його під нагляд батьків, оскільки у справі є достатні дані про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.
При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_6. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному ОСОБА_6. щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
До обтяжуючих покарання обставин суд відносить підсудному ОСОБА_6. вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Також, суд враховує і те, що ОСОБА_6. злочин вчинив вперше, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, працює й потерпілий не наполягає на позбавленні його волі.
З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_6. в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру
покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст. ст.75, 76 КК України.
Керуючись ч.1 ст.74, ч.1, п.З ч.2, ч.З ст.105 КК України, ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
На підставі ч.1 ст.105 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання і застосувати до нього у відповідності з п.З ч.2 ст.105 КК України примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на строк до 17 серпня 2007 року включно.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_6. звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;
-періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засуджених ОСОБА_5. та ОСОБА_6. залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.