Справа №2-525/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

02 березня 2009 р.                   Алуштинський міський суд АР Крим

в складі

головуючого  судді    Скісова Є.М.

при секретарі              Малой Т.С.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.08.1993 року уклала шлюб з відповідачем, від якого мають двох синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З листопада 2005 року разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Шлюбне життя з відповідачем не склалось через постійні сварки, приниження її відповідачем в присутності дітей. Відповідач застосовував фізичне насилля до неї та синів. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе, діти мешкають з нею, спільного майна немає.

Відповідач не заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 21 серпня 1993 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, видане міським ЗАГСом м. Алушти Республіки Крим 21 серпня 1993 року (а.с. 4).

Від спільного шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, видане міським ЗАГСом м. Алушти Республіки Крим 04 листопада 1994 року (а.с. 7), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане відділом РАГСу Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 06 вересня 2002 року (а.с. 6).

З листопада 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією родиною не проживають, спільне господарство не ведуть через постійні сварки та застосування фізичного насилля зі сторони відповідача до позивачки та їх спільних дітей. Примирення вважають неможливим.

Спору стосовно спільного майна та місця проживання дітей немає.

Згідно ст.112 ч.2 Сімейного Кодексу суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам однієї з них.

Суд дійшов висновку про те, що формальне збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін.

Керуючись статтями 110-112 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 21 серпня 1993 року у міському ЗАГСу м. Алушти Республіки Крим, актовий запис № 213, - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в розмірі 17 гривень 00 копійок, ОСОБА_1 звільнити від стягнення державного мита.

Рішення може бути оскаржене в порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: