Справа № 2-а-14/10/2270/16
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 лютого 2010 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого – судді Михайлова О.О.,
при секретарі Кайтанюк І.В.,
за участі представників
позивача ОСОБА_1
ОСОБА_2
відповідача Коваль І.І.
Бученко І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003781704/0/9648 від 11 грудня 2009 року. Позовні вимоги вмотивовані тим, що висновки податкового органу про неправомірність включення до податкового кредиту за травень та червень 2009 року по податку на додану вартість суми ПДВ по операціях, проведених у квітні та травні 2009 року відповідно, не відповідають чинному законодавству.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, підтвердили зазначені у позовній заяві обставини.
Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог, пояснили суду, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Оскільки позивачем не використано право на податковий кредит у відповідному податковому періоді, то він втратив на нього право.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому з 26 жовтня 2009 року по 24 листопада 2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За наслідками перевірки було складено акт №11793/17-1/НОМЕР_1 від 27 листопада 2009 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0003781704/0/9648 від 11 грудня 2009 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон про погашення) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
При аналізі норми Закону про ПДВ з погляду Закону про порядок погашення можна зробити висновок, що визначенню «податкового зобов'язання» із Закону про порядок погашення цілком відповідає поняття з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до статті 5 Закону про порядок погашення податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Оскільки позивач самостійно виявив помилки у поданих деклараціях, він мав право їх зазначити у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, що і було зроблено позивачем.
Посилання представника відповідача на те, що позивачем не використано право на податковий кредит у відповідному податковому періоді і він втратив на нього право, не відповідає чинному законодавству України, оскільки відповідно до пункту 19.6 статті 19 Закону про порядок погашення закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що в розумінні Закону про порядок погашення платник податку може самостійно виправляти помилки у поданих деклараціях як щодо податкового зобов’язання, так і щодо податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення № 0003781704/0/9648 від 11 грудня 2009 року підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, на підставі Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст. 7 – 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 – 163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0003781704/0/9648 від 11 грудня 2009 року, яким визначено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість в розмірі 25623 (двадцять п’ять тисяч шістсот двадцять три) грн. 00 коп.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 1 березня 2010 року.
Суддя Михайлов О.О.