АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року липня місяця 11 дня у м. Полтаві колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого   -   МАРТЄВАС.Ю.

суддів   -  ТИМЧУК Л.А, ЧЕРНОВА С.І.

при секретарі - КОЛОДЮК О.П. розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП ТТЦ „Електрон", ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю „МІС, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу вбудованого приміщення, визнання права власності на частину приміщення, визнання переважного права на купівлю приміщення і переведення на нього прав та обов'язків покупця.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача,-ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від З1 березня 2006 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

У апеляційній скарзі порушене питання про скасування рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права і невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Виходячи з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини утворення правовідносин між сторонами, дана належна оцінка доказам у справі, а висновок суду вимог відповідає вимогам чинного законодавства.

Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновок суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про таке порушення процесуального права, яке спричинило неправильне вирішення справи.

Посилання апелянта на помилкове застосування норм матеріального права є безпідставними.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про власність», у власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майні коллективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення.

На       вклад       працівника     колективного     підприємства нараховуються і виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим колективом   виходячи   з  результатів  господарської діяльності підприємства. Працівникові,    який    припинив    трудові    відносини    з підприємством,     а також   спадкоємцям   померлого   працівника виплачується вартість вкладу.

З  урахуванням  викладеного,  на час  виникнення  спірних правовідносин   легітимним   власником   вбудованого   приміщення   по   АДРЕСА_1 перебувала юридична особа КП ТТЦ „Електрон", яка  у   подальшому  у   визначеному  законом   порядку   провела  відчуження предмету спору.

Позивач у справі ніколи не був співвласником спірного приміщення та не має, відповідно, переважного права на його купівлю.

Решта доводів апелянта є несуттєвими і не спростовує висновків суду першої інстанції.

За таких обставин рішення місцевого суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, -УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.