КОПІЯ

ВИРОК

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

          КОПІЯ

04 березня 2010 року м. Харків

Військовий місцевий суд Харківського гарнізону у відкритому судовому засіданні в   приміщенні суду, в складі: головуючого підполковника юстиції Савенко М.Є., за участю секретаря Мяснянкіної А.П., державного обвинувача – військового прокурора Харківського гарнізону полковника юстиції Панасенка П.П., підсудного ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_4, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню колишнього військовослужбовця ХУПС, прапорщика запасу

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Батагай, Якутія, Російської Федерації, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні доньку 2003 р.н., немаючого судимості, тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410 та ч. 1 ст. 366 КК України,.

Судовим слідством військовий місцевий суд,—

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року, ОСОБА_3, займаючи посаду начальника речового складу взводу забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення (надалі МТЗ) батальйону МТЗ Харківського університету Повітряних Сил тобто будучи військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, викрав із ввіреного йому складу камуфльовані утеплені куртки в кількості 50 штук на загальну суму 4727 грн. 50 коп.

Він же, з метою приховати крадіжку, вніс в офіційний документ – відомість № 223, завідомо неправдиві данні про видачу випускникам військово-юридичного факультету НЮАУ ім. Я. Мудрого 2007 року 50 камуфльованих утеплених курток.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та дав пояснення які за своїм змістом відповідають вище викладеному.

Враховуючи, що фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорює, беручи до уваги клопотання сторін про обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, суд керуючись положенням ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав за можливим обмежитись лише допитом ОСОБА_3 та вивченням доказів, які характеризують особу підсудного.

Оскільки, ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, викрав зі складу військове майно, то суд, ці його дії, піддає кваліфікації за ч. 2 ст. 410 КК України.

Його ж дії, які виразились у тому, що він будучи військовою службовою особою, умисно вніс в офіційний документ – відомість № 223, данні про видачу утеплених камуфльованих курток в кількості 50 штук суд кваліфікує як вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

При визначенні ОСОБА_3 покарання суд визнає обставинами, що пом’якшують його відповідальність – щире каяття в скоєному і активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, крім того приймає до уваги, складні сімейні обставини підсудного, а також, що на його утриманні перебуває неповнолітня донька 2003 р.н., поряд з цим враховує позитивні характеристики підсудного.

Зазначені обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, разом із даними про особу винного, дають суду можливість застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 69 КК України і призначити йому більш м’який вид покарання ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 410 КК України, але передбачений ст. 53 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 93, 321, 323, 324, 332-335, 349 КПК України, військовий місцевий суд,—

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3  визнати винним в скоєні злочинів, передбачених:

•   -     ч. 2 ст. 410 КК України і на підставі цього Закону, із застосуванням ст.ст. 69, 53 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 280 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн.;

•   -     ч. 1 ст. 366 КК України і на підставі цього Закону призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн.

Остаточне покарання ОСОБА_3 призначити відповідно до ст. 1 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – у виді штрафу в розмірі 280   неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн.

Крім того стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в державний бюджет України, за проведення судово-почеркознавчої експертизи суму 1051 (одну тисячу п’ятдесят одну) грн. 60 коп.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

При набранні вироком законної сили,   речові докази по справі зберігати в матеріалах справи, за виключенням книги обліку, яку повернути в ХУПС для використання за призначенням.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України через військовий місцевий суд Харківського гарнізону на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

Головуючий по справі: САВЕНКО М.Є.