Судове рішення #8030273

          Справа № 22- 155                                             Головуючий у 1 інстанції

        Категорія - 47                                                                      - Шилова Л.М.

                                                                                   Доповідач - Головань А.М.            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        12 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду  Кіровоградської області у складі:

                                                         Головуючої  судді     - Кривохижі В.І.

                                                         суддів                          - Голованя А.М.

                                                                                             - Черниш Т.В.

                                                          при секретарі            - Дімановій Н.І.

        розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 листопада 2009 року і

ВСТАНОВИЛА:

        У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4  про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

        Зазначала, що 9 липня 2005 року зареєстрували шлюб з відповідачем, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5, батьком якого є відповідач.Спільне життя між ними не склалося і суперечить її інтересам.

       Відповідач  проживає окремо, матеріальну допомогу на утримання дитини хоча і надає, однак всі витрати пов’язані з вихованням і утриманням дитини лежать на ній, тому просила суд розірвати шлюб та стягнути з нього на її користь аліменти на утримання сина в розмірі ј частки його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

        Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 листопада 2009 року позов задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 У задоволенні вимоги про стягнення аліментів відмовлено.  

        В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати  в частині вирішення вимоги про стягнення аліментів, як ухваленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення в цій частині про стягнення аліментів. В решті рішення суду не оскаржується.

        Колегія  суддів,  заслухавши  доповідача, пояснення позивача та його представника, які підтримали доводи скарги, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи,   перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України,    вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

       Судом правильно встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 9 липня 2005 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо, дитина проживає разом з позивачем та частково знаходиться на її утриманні.

        Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення аліментів на дитину, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку надає грошові кошти на утримання дитини, а тому підстав для стягнення з нього аліментів у примусовому порядку немає.  

        Однак погодитися з такими висновками суду не можна.      

        За правилами ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

        Згідно ч.2 ст. 181 СК України за  домовленістю  між  батьками  дитини  той  із них,  хто проживає окремо від дитини,  може брати участь у  її  утриманні  в грошовій і (або) натуральній формі.

        За відсутністю домовленості між батьками дитини за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька. (ч.3 ст. 181 СК України)

        Частиною 2 ст. 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

        Домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини, як убачається з матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня.

        Проте відмовляючи у позові, суд  не застосував норми ст. ст. 18, 181 СК України та не звернув уваги на роз’яснення, викладені в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від  15 травня 2006 року № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, згідно з якими відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.    

       За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про неможливість примусового стягнення аліментів у зв’язку з добровільною сплатою відповідачем аліментів, а тому відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову про стягнення аліментів.

         Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

       Відповідач є особою працездатного віку, працює і має постійний дохід заробітну плату.

       Визначаючи розмір аліментів у частці від доходу її батька, колегія суддів бере до уваги вищезгадані вимоги закону і вважає,  що розмір аліментів, які повинен сплачувати відповідач на утримання дитини має складати ј  частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно й ця сума  суттєво не вплине на його матеріальний стан.

        Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України,  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-

ВИРІШИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.           Рішення  Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 листопада 2009 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_3  про стягнення аліментів скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення. Позовну вимогу ОСОБА_3  про стягнення аліментів задовольнити.

        Стягнути з  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Сєвєроморськ Мурманської області Російської Федерації,  на користь ОСОБА_3  аліменти на утримання   сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із 7 липня 2009 року і до виповнення ним повноліття, тобто до 22 жовтня 2023 року.

       Стягнути з   ОСОБА_4 51 грн.  судового збору  та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного  забезпечення розгляду справи в дохід держави.

        Рішення суду в частині стягнення аліментів звернути  до негайного виконання в межах платежу за один місяць

        Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженим до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної  сили.

        Головуюча:          

        Судді:

 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація