УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    10 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Дралло І.Г.

Суддів Летягіної О.В.

при секретарі Білоусової В.В.

Галіч Ю.Є,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за  заявою ВАТ КБ „Надра” про зміну способу виконання судового рішення за апеляційною скаргою ВАТ комерційний банк „Надра” на ухвалу Сімферопольського районного суду АР Крим від 6 листопада 2009 року,                                                  

В С Т А Н О В И Л А:

            ВАТ КБ „Надра” звернулося до суду з заявою про зміну способу виконання судового рішення.

           Заявник вказує, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 19.12.2007 року стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ВАТ КБ „Надра” суму неповернутого кредиту у розмірі 54387 грн. та судові витрати.      

          ВДВС Сімферопольського РУЮ 23.02.2009 року було відкрито виконавче провадження. З метою забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору між банком та позичальником було укладено договір застави. Однак, оскільки в рішенні суду та у виконавчому документі відсутні посилання про можливість звернення на предмет застави, виконавча служба не може звернути стягнення на це майно, у зв’язку з чим заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника, що знаходиться в заставі.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 6 листопада 2009 року – заява ВАТ КБ „Надра” – залишена без задоволення.

            Не погодившись з вказаною ухвалою суду ВАТ комерційний банк „Надра”  подало  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та  матеріального права. Вказує, що відповідно до ст. 217 ЦПК України, суд який ухвалив рішення може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання, вжити заході для забезпечення його виконання. Одним з таких засобів може бути зміна способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно – предмет застави для задоволення вимог заставодержателя.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника ВАТ КБ «Надра», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Залишаючи без задоволення  заяву ВАТ КБ «Надра» про зміну способу виконання рішення суду,  суд виходив з того, що  заявником фактично ставиться питання  не про зміну способу виконання рішення, що регламентується нормами ЦПК України, а про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувача – заставодержателя, що регламентується нормами ЗУ «Про виконавче провадження»    

З такими висновками повністю погоджується  колегія суддів.

 Судом було встановлено, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 19.12.2007 року  стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ВАТ КБ «Надра» загальну суму неповернутого боргу 54387 грн.

 З метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором  між сторонами був укладений договір застави.

  Оскільки  у рішенні суду  та у виконавчому документі, виданому на підставі цього рішення, відсутні посилання на можливість звернення стягнення на предмет застави, заявник просив змінити спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника, що знаходиться у заставі, з посилання на ст.373 ЦПК України та ст.33 ЗК України «Про виконавче провадження», які регламентують зміну способу виконання рішення суду.

  Проте, законом  передбачено інше вирішення  питання щодо звернення стягнення на предмет  застави.

   Рішення  було ухвалено судом  на  підставі  не виконання вимог  кредитного договору укладеного між сторонами.

  Відношення  сторін  по зверненню стягнення на предмет застави витікають з  вимог  іншого договору, а саме договору  застави, укладеного сторонами 28.04.2006 року.    

Статтею 590 ЦК України передбачається, що звернення стягнення на предмет застави  здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

З положень статті 52 ЗУ України «Про виконавче провадження» слідує, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчим документом для задоволення вимог стягувача – заставодержателя.

З вищевказаного слідує, що  є  чітко визначений законом порядок звернення стягнення на предмет застави, який не  дотриманий заявником.    

На підставі  наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала судом  постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав для її скасування немає.

   Керуючись статтями 303, 307, 312, 314  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА :

           Апеляційну скаргу ВАТ комерційний банк „Надра” відхилити.

           Ухвалу Сімферопольського районного суду АР Крим від 6 листопада 2009 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

            Судді: