УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    17 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Дралла І.Г.

Суддів Летягіної О.В.

при секретарі Білоусової В.В.

Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Сімферопольського  міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Держаної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Автономної Республіки Крим до Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5, третя особа: Сімферопольська районна державна адміністрація про визнання недійсними рішень та державного акту за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 2 листопада 2009 року  

В С Т А Н О В И Л А:

               Сімферопольський  міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Держаної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Автономної Республіки Крим звернувся до суду з позовом до Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5, третя особа: Сімферопольська районна державна адміністрація про визнання недійсними рішень та державного акту.

  Вимоги мотивовані тим, що 29.12.2003 року рішенням Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим надано дозвіл ОСОБА_5 на підготовку матеріалів щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,08 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по передачі у власність.

 30.05.2008 року рішенням Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим затверджена технічна документація по землеустрою в частині складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, передано безоплатно у власність ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0800 га в АДРЕСА_1 з видачею державного акту.

07.08.2008 року був виданий державний акт на зазначену ділянку.

Вказує, що зазначені рішення Молодіжненської селищної ради винесені з порушенням вимог закону, оскільки земельна ділянка, яка є предметом спору і на яку виданий державний акт, розташовані за межами населеного пункту, у зв’язку з чим у селищної ради були відсутні повноваження щодо розпорядження цією землею.

              Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 2 листопада 2009 року  позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним рішення 16 сесії 24 скликання Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим від 29.12.2003 року про надання ОСОБА_5 дозволу на підготовку матеріалів щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,08 га в АДРЕСА_1. Визнано недійсним рішення 19 сесії 5 скликання Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим від 30.05.2008 року „Про затвердження технічної документації ОСОБА_5 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №515637 реєстраційний номер № 010800100525 від 07.08.2008 року на право власності ОСОБА_5

Не погодившись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_5 – ОСОБА_6 подала  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та  матеріального права. Вказує, що  рішення Молодіжненської селищної ради є правовими актами індивідуальної дії, які винесені суб’єктами владних повноважень, тобто не можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства України.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що оскільки  у селищної ради були відсутні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка розташована за межами населеного пункту, тому необхідно визнати рішення Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим – недійсними.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

З положень  ст.ст. 12, 83, 84, 116, 122 ЗК України вбачається, що до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу.

 Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності .

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.  

Право комунальної власності на землю підтверджується державним актом.

Земельна ділянка, що є предметом спору знаходиться за межами населеного пункту смт. Молодіжне. Розмежування земель державної та комунальної власності на час ухвалення спірних рішень і видачі Державного акту не проведено.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка на час постановлення Молодіжненською селищною радою Сімферопольського району АР Крим спірних рішень та передачі у приватну власність ОСОБА_5 не знаходилась в комунальній власності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність повноважень у Молодіжненської селищної ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Довід апеляційної скарги про те, що справа повинна розглядатися за нормами КАС України не може бути прийнята судом апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1 п.1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В даному випадку, спір зводиться до вирішення питання про право власності на земельну ділянку, а тому він не є публічно – правовим.

З урахування наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що рішення  постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав його скасування немає.

Судом правильно встановлені факті, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

 На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА :

              Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 – відхилити.

               Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 2 листопада 2009 року – залишити без змін.

               Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

                Судді: