П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня  2010 року                                              м. Сімферополь

    Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим Язєв С.О., розглянувши апеляцію адвоката ОСОБА_1 на постанову Первомайського районного суду АР Крим від 15 грудня 2008р. щодо

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

                          ВСТАНОВИВ:

    Постановою суду ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП а саме за те, що він 13.09.2008р., о 09 годині 20 хвилин, на 50км. + 950м. автошляху Красноперекопськ – Сімферополь, керуючи транспортним засобом Деу Нубіра, р.н. НОМЕР_1, порушивши вимоги п. п. 10.1, 10.4 ПДР України, перед початком руху при повороті наліво не переконався в безпеці маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.  

            Зазначеною постановою суду провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням передбачених ст.38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.  

    В апеляції та клопотанні адвокат ОСОБА_1 просить поновити йому строк для апеляційного оскарження судового рішення, постанову скасувати, провадження у справі закрити.  

            Свої доводи мотивує тим, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи та не дав належної оцінки добитим по справі доказам. Суд не вказав у постанові, у якому саме правопорушенні винен ОСОБА_2, за якою статтею підлягають кваліфікації дії правопорушника. Зазначає також, що про розгляд справи 15.12.2008р. ОСОБА_2 сповіщений не був, розглянувши справу за його відсутності суд порушив процесуальні права ОСОБА_2.  

            Перевіривши доводи апеляції, заслухавши ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про можливість поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду та про необхідність часткового задоволення апеляції.

_____________________________________________________________________________

Справа № 33- 217/10                                                                 Головуючий у першій інстанції – Михайлова Л.О.  

Категорія: ст.124 КУпАП

            Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

            Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 був сповіщений про час та розгляд справи 16.09.2008р. (а.с.1). 25.09.2008р. по справі було призначено судову автотехнічну експертизу (а.с.30-31). По суті справу було розглянуто 15.12.2008р., при цьому, як вбачається з матеріалу, доказів про сповіщення ОСОБА_2 про розгляд справи у зазначену дату, не має. Крім того, у матеріалі міститься заява ОСОБА_2 від 11.12.2008р. у якій він клопоче не розглядати справу без його участі та приєднано довідку лікаря (а.с.44-45).  

           Незважаючи на це, суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 чим порушив передбачене ст.268 КУпАП його право бути присутнім у судовому засіданні при розгляді справи.    

           Крім того, відповідно до ст.283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити вказівку на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Однак, як вбачається з постанови суду, зазначена вимога закону виконана не була, суд не зазначив юридичну кваліфікацію вчиненого.    

           На підставі наведеного постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

           Винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), схеми (а.с.2), пояснень ОСОБА_4 про те, що автомобіль Деу раптово виїхав на смугу його руху із-за вантажівки, яка стояла на узбіччі, створивши перешкоду. Зменшивши швидкість він почав гальмувати. Намагаючись уникнути зіткнення, виїхав на зустрічну смугу де і сталося  зіткнення (а.с.8), пояснень ОСОБА_6 про те, що раптово на смугу їх руху виїхав автомобіль Деу. Фактично водій їх не бачив, швидкість не змінював (а.с.10), пояснень ОСОБА_2, який підтвердив, що він з’їхав на узбіччя, після чого повертаючи наліво та переїжджаючи дорогу подивився в дзеркало, побачивши, що автомобіль Славута був на відстані 150м. від нього (а.с.6), пояснень ОСОБА_7, яка підтвердила, що перед виконанням маневру повороту вони зробили зупинку (а.с.7),   протоколу огляду місця ДТП (а.с.3), протоколів огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів (а.с.4,5), фототаблиці (а.с.1518), висновку автотехнічної експертизи №2877 від 28.11.2008р. відповідно до якого дії водія ОСОБА_2 не відповідають вимогам п.п.2.3 «б», 10.1 ПДР України, для виконання яких перешкод технічного характеру у нього не було (а.с.38-41).

           Таким чином, сукупність зазначених доказів, які узгоджуються як між собою, так і з висновками проведеної за клопотанням правопорушника експертизи об’єктивно свідчить про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.      

           Дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ст.124 КУпАП.

           Суд приймає до уваги доводи ОСОБА_2 про порушення ПДР України також водієм ОСОБА_4, про що можуть свідчити пояснення останнього безпосередньо після зіткнення. Про те, що побачивши на смузі його руху білий автомобіль, який виїхав із-за вантажівки, тобто при виникненні перешкоди для руху, він спочатку змінив швидкість руху, став гальмувати, потім, намагаючись уникнути зіткнення, виїхав на зустрічну смугу, де і мав намір остаточно зупинитися. Зазначені доводи правопорушника також фактично узгоджуються з висновками експертизи про те, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_4 в цілях забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був при виникненні небезпеки для руху негайно прийняти заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР України (а.с.40).

           Однак, відносно ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення не складався, що останній підтвердив в суді, внаслідок чого він до відповідальності не притягувався.

           Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

            На підставі наведеного, враховуючи складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 13.09.2008р., провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв’язку із закінченням передбачених ч.2 ст.38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.          

            З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 293, 294 КУпАП –

                                              ПОСТАНОВИВ:

           Поновити адвокату ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження  постанови Первомайського районного суду АР Крим від 15 грудня 2008р.

          Апеляцію задовольнити частково.  

          Постанову Первомайського районного суду АР Крим від 15 грудня 2008р. щодо ОСОБА_2 скасувати.

          ОСОБА_2   визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

          Провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням передбачених ч.2 ст.38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.  

          Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                     Язєв С.О.