Справа № 22 – 345 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія - 51 - - Ковальова О.Б.
Доповідач - Головань А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої Кривохижі В.І.
Суддів Черниш Т.В.
Голованя А.М.
При секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ “Олександріявтормет” на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2009 року і
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ВАТ “Олександріявтормет” про визнання незаконним звільнення з роботи, просив зобов’язати відповідача ввести в штатний розклад посаду заступника директора з питань безпеки, поновити його на цій посаді, стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Зазначав, що наказом від 3 вересня 2009 року № 78-к його було звільнено з посади заступника директора ВАТ “Олександріявтормет” з питань безпеки, у зв’язку із скороченням штату працівників. При цьому, у трудовій книжці зроблено запис про звільнення його з роботи за ст. 43-1 КЗпП України.
Вважає своє звільнення незаконним, оскільки в порушення ст. 40 КЗпП України трудовий договір з ним розірвано без пропозиції переведення на іншу роботу.
Неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, розмір якої визначено у сумі 500 грн.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2009 року позов було задоволено частково. Визнано незаконним звільнення позивача з роботи, поновлено на посаді заступника директора з питань безпеки, стягнуто з відповідача на його користь 9284,22 грн. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ВАТ “Олександріявтормет” подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення вимог матеріального права, просило скасувати рішення місцевого суду і відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заявленого позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи справу суд зазначив, що оскільки при звільненні ОСОБА_3 з роботи було порушено встановлені законом гарантії при розірванні трудового договору у зв’язку із скороченням штату, то він має бути поновленим на роботі з виплатою йому середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Судом правильно встановлено, що позивач працював на посаді заступника директора ВАТ “Олександріявтормет” і був звільненим 3 вересня 2009 року за наказом № 78-к у зв’язку із скороченням штату працівників ( п.1 ст.40 КЗпП України). Однак у трудовій книжці було помилково зроблено запис про звільнення його з роботи за ст. 43-1 КЗпП України.
Положеннями чинного трудового законодавства визначено, що власник вправі із своєї ініціативи звільнити працівника тільки за умови, що є підстави, з яким закон пов’язує виникнення у нього права на розірвання трудового договору.
За положеннями п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірванні власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше за два місяці. Одночасно з попе-редженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року “Про практику розгляду трудових спорів” (далі Постанови), розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП, суди зобов’язані з’ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
У відповідача мало місце скорочення штату працівників у 2009 році, що підтверджується наказом № 49/1 –к від 30 червня 2009 року та штатним розкладом від 1 липня цього ж року (а.с. 5,17).
Проте при розірванні з позивачем трудового договору у зв’язку із скороченням штату відповідачем було порушено встановлені законом гарантії.
Зокрема, при звільненні позивач не був попереджений за два місяці про наступне звільнення.
Також, як пояснив представник відповідача, вакантна на час звільнення на підприємстві посада старшого охоронця позивачеві не пропонувалась, оскільки ця посада не була керівною. Крім того, вважали, що позивач від переходу на іншу -нижчу посаду, відмовиться, так як знаючи про її наявність він не звернувся до керівника підприємства із відповідною заявою.
Ці доводи суд першої інстанції визнав безпідставними і враховуючи, що відпові-дачем не було додержано встановленого порядку вивільнення працівника визнав наказ від 3 вересня 2009 року № 78-к про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника директора ВАТ “Олександріявтормет” з питань безпеки незаконним та поновив його на роботі.
При винесенні рішення про поновлення на роботі, суд у відповідності до ч.2 ст.235 КЗпП України присудив з відповідача до оплати на користь позивача за час вимушеного прогулу 9284,22 грн.
Суд належним чином з’ясував характер спірних правовідносин і правильно застосував норми ст. 237-1 КЗпП України, стягнувши з відповідача на користь позивача 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, з подальшими змінами.
Викладені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Колегія суддів вважає посилання на те, що позивач пропустив встановлений ч.1 ст. 233 КЗпП України одномісячний строк звернення до суду таким, що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки останній день цього строку припав на неробочий день, а тому днем його закінчення вважається перший робочий день - 5 жовтня 2009 року, тобто день подання позову до суду (а.с.1).
Не є обґрунтованими й доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Наведене свідчить, що ухвалене місцевим судом рішення відповідає вимогам закону та обставинам справи і зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ “Олександріявтормет” відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча:
Судді: