Справа   № 11 -835/2006 року -ст.   187

Головуючий по 1-ій інстанції   Чолана М.В. Доповідач    Давиденко Е.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006   року      липня   місяця   07   дня.       Колегія   суддів   судової   палати   в кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі :

головуючого судді   -   Копитько Л.І.

суддів -   Віщика В.М., Давиденка Е.В.

з участю прокурора - Черниша А.М.

захисника   - ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_2 розглянула у  відкритому  судовому  засіданні   в  м.   Полтаві    кримінальну справу   за   апеляціями   потерпілого   ОСОБА_3   та засудженого    ОСОБА_2    на    вирок        Карлівського районного суду Полтавської області   від   25 квітня 2006 року.

ВСТАНОВИВ :

Цим вироком

ОСОБА_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,   освіта   середня,   одруженого,   має   наутриманні         одну неповнолітню     дитину, невійськовозобов'язаного, не працюючого,раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч.2 ст. 296 КК

України на 2 ( два) роки обмеження волі, за ч.2 ст. 125 КК України на 2 роки

обмеження, за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки обмеження волі, за ч.З ст. 187

КК України, з застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з

конфіскацією 1/2частини особисто йому належного майна.

На підставі ст. 72 КК України перевести менш суворий вид покарання, а саме обмеження волі у більш суворий, а саме позбавлення волі виходячи при цьому що 1 дню позбавлення волі відповідають 2 дні обмеження волі. У зв'язку з цим вважати засудженим ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 КК України на 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст. 296 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ч.2 ст. 125 КК України на 1 рік позбавлення; за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі і з конфіскацією 1/2 частини особисто йому належного майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Машівського районного фінансового управління 421 грн. 75 коп.

 

Речові докази по справі - холодильник повернути потерпілій ОСОБА_4, в якої він знаходиться на зберіганні; металеві прути - які знаходяться в кімнаті речових доказів Машівського РВУ МВС України в Полтавській області - знищити.

Епізод № 1. 11 березня 2001 р. неповнолітній ОСОБА_5 передав у себе вдома в с. Кошманівка Машівського району, в тимчасове користування ігрову приставку "Соні Плей Стейшн" та 10 лазерних дисків до неї неповнолітньому ОСОБА_2 В подальшому маючи намір на заволодіння зазначеним чужим майном, шляхом зловживання довірою, використовуючи родинні стосунки з ОСОБА_5, ОСОБА_2віддав зазначену приставку в якості застави ОСОБА_6, отримавши в останнього в займи 300 грн., які потратив на власні потреби. Заволодівши ігровою приставкою "Соні Плей Стейшн" вартістю 800 грн. та 10 лазерними дисками до неї вартістю по 5 грн. кожний на суму 50 грн., а всього майном на загальну суму 850 грн. він спричинив ОСОБА_5 матеріальні збитки на зазначену суму.

Епізод №2. 9 травня 2002 року близько 17 години ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (кримінальна справа стосовно якого в подальшому була закрита) знаходилися в кафе - барі „ІНФОРМАЦІЯ_1", що в смт. Машівка, де розпивали спиртні напої. Будучи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_7 та ОСОБА_2з мотивів явної неповаги до суспільства, стали грубо порушувати громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Так, ОСОБА_7 підійшов до стійки бара, схопив працівницю кафе ОСОБА_8 за волосся і утримував, ображаючи її брутальною лайкою, стукав ногами і руками по стійці бара. ОСОБА_2 в цей час теж з мотивів явної неповаги до суспільства, став грубо порушувати громадський порядок, а саме тривалий час заважав працівниці ОСОБА_8 виконувати її службові обов'язки. При скоєні хуліганських дій ОСОБА_2пошкодив майно, а саме посуд, чим завдав Машівському РСТК ТСОУ матеріальні збитки на суму 30 грн. 80 коп.

Епізод № 3. 19 жовтня 2002 року близько 21 години ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись' біля кафе-бару „ІНФОРМАЦІЯ_2" в с. Селещина Машівського району Полтавської області, на ґрунті особистих неприязних відносин затіяв бійку з. гр.. ОСОБА_9, яку припинили сторонні особи. Оскільки ОСОБА_9 разом з дружиною пішли додому, ОСОБА_2з метою продовжити вияснення стосунків з ОСОБА_9, попросив свого знайомого ОСОБА_10, який перебував в кафе і приїхав своїм автомобілем, наздогнати подружжя, на що той погодився. Наздогнавши тих на АДРЕСА_2, ОСОБА_2знову затіяв бійку з ОСОБА_9 При цьому взявши з багажника автомобіля домкраті, він підбігши до умисно завдав ОСОБА_9 удар домкратом в область голови. ОСОБА_9 були завдані легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Епізод № 4 В один із днів в кінці листопаді 2002 року ( точна дата слідством не встановлена) ОСОБА_2за попередньою змовою зі своїм братом ОСОБА_11, а також ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, за пропозицією ОСОБА_12 використовуючи автомобіль ВАЗ - 2106, який належав ОСОБА_2, та причіп до автомобіля, який належав ОСОБА_12, з метою таємного викрадення чужого майна, приїхали до господарства гр-на ОСОБА_16, що в с. Базилівщина Машівського р-ну. З двору останнього, вони викрали трьохкорпусний плуг ПМ - 3,35, вартістю 3000 грн., який був тимчасово переданий на зберігання вищевказаній особі ПСГ "Світанок". В подальшому ОСОБА_11 знайшов покупця і вони продали зазначений плуг невстановленій слідством особі за 550 грн. Гроші отримані від реалізації викраденого плуга, вони розділили між собою.

Епізод № 5 22 березня 2003 року близько 2 години ОСОБА_2перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_17 та ОСОБА_15, маючи намір на заволодіння чужим майном жителя с. Андріївка Машівського району ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проникли в житло, де погрожуючи застосувати насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, заволоділи їх майном, заподіявши матеріальної шкоди на суму 2005 грн.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи своєї апеляції та просили вирок суду змінити, перекваліфікувати дії із ч.З ст. 187 на ч.З ст. 186 КК України і пом'якшити призначене судом покарання, міркування прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляції засудженого та потерпілого без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, вважає, що апеляції засудженого та потерпілих підлягають до часткового задоволення.

Районний суд правильно встановив фактичні обставини та вірно визнав ОСОБА_2 винуватим у вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.2 ст. 185, ч.З ст. 187 КК України.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.125, ч.2 ст. 185 КК України підтверджується як показаннями самого засудженого, так і іншими доказами дослідженими в суді та наведеними у вироку суду.

Разом з тим, районний суд, визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні шахрайства стосовно потерпілого ОСОБА_5 та хуліганських дій стосовно потерпілої ОСОБА_8 прийшов до помилкового висновку, не вірно оцінивши докази по справі.

Як вбачається з показань засудженого у 2001 р. він був з потерпілим ОСОБА_5. в родинних стосунках, оскільки його брат був одружений на сестрі потерпілого. 11 березня 2001 р. перебуваючи вдома у ОСОБА_5 в ІНФОРМАЦІЯ_3, той сам, добровільно, дав йому ігрову приставку та 10 дисків до неї в тимчасове користування. Ніякого наміру на заволодіння зазначеною приставкою та дисками до неї в нього не було, а взяв їх з метою покористуватись. Коли не зміг повернути ігрову приставку, то він замість неї віддав потерпілому відеомагнітофон.

Такі показання засудженого об'єктивно підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_5, який зазначав, що дійсно замість неповернутої ігрової приставки в замін отримав відеомагнітофон.

З об'єктивної сторони шахрайство полягає у протиправному заволодінні чужого майна шляхом обману, який застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого упевненість про вигідність або обов'язковість передачі

 

.   йому майна.

В даній же ситуації, ОСОБА_5 передав у тимчасове користування ігрову приставку, і коли ОСОБА_2 не -повернув її, то перший отримав за неї компенсацію у вигляді відеомагнітофону. Тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст. 190 ч.1 КК України.

Крім цього, суд 1 інстанції не звернув уваги на те, що за попереднім вироком ОСОБА_2 був виправданий за цією статтею, і хоча вирок був скасований, але з підстав порушення норм кримінально-процесуального законодавства, тому при новому розгляді справи він не міг бути засуджений за цей злочин.

Далі, визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні хуліганських дій відносно потерпілої ОСОБА_8 суд 1 інстанції дав не вірну оцінку доказам по справі по даному епізоду та прийшов до помилкового висновку про наявність в його діях цього складу злочину.

Так по справі вбачається, що ОСОБА_2 разом з особою, стосовно якої кримінальна справа закрита, перебували в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», де розпивали спиртні напої.

В цьому ж кафе відпочивали ще багато громадян.

Вказуючи у вироку суду, про те, що вони з особливою зухвалістю порушували громадський порядок не навів переконливих доказів цьому та не звернув уваги на показання свідків, які також перебували в цьому кафе.

Допитані на досудовому слідстві свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та інші, які зазначали, що ніяких приставань до бармена ОСОБА_8 з боку ОСОБА_2 не було, в самому барі було спокійно(т.1 а.с. 19, 42,43, 44).

В первинних показаннях свідка ОСОБА_19, власника кафе-бара вбачається, що він також знаходився в ньому та ні побито посуду, ні якогось безпорядку не бачив(т.1 а.с.27).

Крім того, за матеріалами справи не встановлено, що б хтось з присутніх робив зауваження ОСОБА_2 з приводу порушення ним громадського порядку чи викликав в зв'язку з цим працівників міліції.

Сама потерпіла ОСОБА_8 подавала заяву в Машівський РВ про припинення розгляду її заяви по факту хуліганських дій(т. 1 а.с.20).

Заперечував і сам засуджений ОСОБА_2 про вчинення ним хуліганських дій, який зазначав, що був конфлікт між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, який був припинений ним.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дослідивши докази по даному епізоду приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 наявності складу злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України.

Твердження засудженого ОСОБА_2 про неправильну кваліфікацію його дій за ст.. 187 ч.З КК України не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовані доказами наявними в матеріалах справи, а саме показаннями засуджених ОСОБА_15 та ОСОБА_17, які були визнані винними у вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та також показаннями останніх, які вказували, що ОСОБА_2 погрожував застосуванням насильства небезпечним для їх здоров'я та життя і ці погрози вони сприймали реально.

 

Тому,            колегія            суддів апеляційного      суду      вважає,      що

районний суд вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст.. 187 ч.З КК України.

При обранні покарання, суд вірно послався на ст. 65 КК України та врахував при цьому ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Проте, не в повній мірі врахував особу винного. Суд хоча і зазначив у вироку суду обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, а саме те, що має молодий вік, матеріальні збитки частково ним відшкодовані, має на утриманні одну неповнолітню дитину, має ряд захворювань, але ж не врахував їх при призначенні покарання.

Також районний суд не врахував і те, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не наполягали на застосування суворої міри покарання, які також просили врахувати, що насильства з боку ОСОБА_2 стосовно них не було, шкода відшкодована.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, вважає за необхідне задовольнити апеляцію потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 частково і пом'якшити ОСОБА_2 покарання.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляції потерпілого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2  задовольнити частково.

Вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2006 року відносно ОСОБА_2 змінити.

В частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 та ч.2 ст.296 КК України вирок скасувати, а провадження закрити за відсутністю в його діях складу цих злочинів на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Пом'якшити ОСОБА_2 покарання за ч.З ст. 187 КК України із

застосуванням ст.69 КК України до 3 років' позбавлення волі без конфіскації

майна і вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч.2

ст. 125, ч.2 ст. 185 та ч.З ст. 187 КК України шляхом поглинення менш

суворого покарання більш суворим до 3 років позбавлення волі без

конфіскації майна.                      

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.