Справа № 11-707 2006 р.     Головуючий у 1 інстанції - Лоза Н.С.

Категорія ст.286ч.1 КК      Доповідач                           - Слєпуха О.Є.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 09 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської* області в складі:

головуючого-судді - Куліша В.М., суддів - Бурди К.І., Слєпухи О.Є., з участю прокурора - Гавриш М.С.,

адвоката - ОСОБА_1, засудженого - ОСОБА_2, потерпілого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за апеляцією потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_3 на вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2006 року. Цим вироком

ОСОБА_2,

житель ІНФОРМАЦІЯ_1, приватний підприємець, не судимий, -

засуджений за ч.1 ст.286 КК України до штрафу в розмірі ЗО неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн. на користь держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1207 грн.68 коп. матеріальної шкоди і 5000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 12 жовтня 2005 р .рухався по автодорозі Суми-Полтава-Олександрія на автомобілі „Опель вектора"' і порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, так як не вибрав безпечної швидкості з врахуванням дорожньої обстановки і, не впоравшись з керуванням автомобіля, допустив в'їзд в правий кювет. Внаслідок чого пасажир ОСОБА_3, що знаходився в салоні автомобіля отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції потерпілий - цивільний позивач просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди і пропонує суду першої інстанції постановити новий вирок та стягнути з засудженого на його користь 20000 грн.

Стягнувши на його користь тільки 5000 грн. моральної шкоди місцевий суд не врахував того, що після отримання тілесних ушкоджень йому потрібна значно більша сума коштів для проведення операції в три етапи. Крім того, він після ДТП не може вести підсобне господарство, не може працювати за фахом і займатися улюбленою справою, але суд безпідставно залишив повз уваги ці та інші обставини.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, пояснення потерпілого - цивільного позивача і його представника, що просила задовольнити апеляцію, пояснення засудженого, який заперечував проти того, щоб апеляція була задоволена, перевіривши матеріали справи і мотиви апеляції, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України доведена доказами, які суд першої інстанції вказав у вироку.

Правову оцінку його дій місцевий суд за зазначеною статтею дав правильну і призначив покарання засудженому у відповідності з вимогами, передбаченими ст.65 КК України.

Суд першої інстанції в повному обсязі задовольнив цивільний позов потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_3 в частині відшкодування йому матеріальної шкоди і стягнув на його користь з засудженого 1207 грун.68 коп.

В цій частині вирок суду ніхто і не оскаржує.

Разом з тим, потерпілий просив в позовній заяві стягнути з ОСОБА_2 і 20000 грн. в рахунок відшкодування йому моральної шкоди. Однак місцевий суд в цій частині задовольнив його позов частково і стягнув з засудженого на користь потерпілого тільки 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

При цьому він, відповідно до ст.64 КПК України, не встановив характер і розмір моральної шкоди, завданої злочином та інші обставини, зазначені цивільним позивачем в цивільному позові та апеляції.

Крім того, суд першої інстанції на підставі ст.334 ч.5 КПК України у вироку не привів ніяких мотивів, чому він задовольнив цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., а не так як просив цивільний позивач чи в іншому розмірі.

Тому в цій частині вирок місцевого суду не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.348 КПК України не передбачено, щоб апеляційний суд постановляв свій вирок в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Він не находить підстав для зміни розміру відшкодування моральної шкоди, так як сторони, цивільний позивач і цивільний відповідач, не надали суду апеляційної інстанції при судовому розгляді наявні у них докази для обґрунтування їх позовних вимог та заперечень на ці вимоги.

На підставі викладеного і, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляцію цивільного позивача ОСОБА_3 частково задовольнити.

Вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2006 р. в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 5000 грн. скасувати з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Судді: Куліш В.М., Бурда К.І. Слєпуха О.Є.

Згідно: