Справа 11-496-2006 р. Головуючий 1 інстанції Чепурко В.О.
Категорія - 289 ч. 2 КК Доповідач Гром Л.М.
УХВАЛА ЇМ „ЯМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Салая Г.А.
суддів Гром Л.М., Баглая І.П.
за участю прокурора Шваб Л.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну
справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Менського
районного суду від 22 травня 2006 р.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження , уродженець АДРЕСА_1, Чернігівського району , українець , громадянин України , з середньою освітою , не одружений , не працюючий , мешканець м. Чернігова , АДРЕСА_2, раніше судимий: 21.07.1998 р. Чернігівським райсудом за ст..229-6 ч.1 , 229-4 ч. 1 ,140 ч. 1 , 44 , 42 , 14 КК України на 3 роки позбав, волі Звільнений 30.06.2000 р. відповідно до Закону України Про амністію; 18.05.2001 р. Деснянським райсудом м. Чернігова за ст.. 140 ч. 2 КК України на З роки позбав, волі.
03.06.2004 р. Чернігівським райсудом
за ст.. 15 ч. 2 , 185 ч. 2 КК на 2 роки
позбавлення волі. Постановою
Дзержинського райсуду м. Харкова від
18.10.2005 р. звільнений умовно-
достроково на 6 міс. 1 день
засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднана невідбута частина покарання за вироком Чернігівського районного суду від З
червня 2004 р. і остаточно до відбуття ОСОБА_1визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі, без конфіскації майна.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1судових витрат 145 грн. 29 коп.; на користь потерпілого ОСОБА_2- 1091 грн.
Судом ОСОБА_1визнаний винним в тому , що 28 грудня 2005 р. близько 18 години , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_3 Менського району , шляхом вільного доступу , повторно , незаконно заволодів автомобілем марки Москвич-412 держномер НОМЕР_1вартістю 1436 грн., який належав ОСОБА_2
В апеляції:
Засуджений ОСОБА_1просить вирок відносно його змінити та пом'якшити призначене покарання . Вважає , що його безпідставно засуджено за ст. 289 ч. 2 КК України , оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст.ст. 15 ,185ч.2 КК. Також не згоден з сумою матеріального позову, що потерпілий визначив за пошкоджені деталі.
Заслухавши доповідача , засудженого ОСОБА_1, що підтримав доводи апеляції , думку прокурора , що вважала вирок зміні не підлягає , перевіривши матеріали справи в повному обсязі судова колегія підстав для задоволення апеляції не знаходить.
Винність засудженого ОСОБА_1у скоєні ним інкримінованого йому злочину при обставинах наведених у вироку , підтверджується зібраними по справі доказами , які досліджені в судовому засіданні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину повністю та показав , що 28 грудня 2005 р . із другом ОСОБА_3, його дівчиною ОСОБА_4 поїхали до АДРЕСА_3. По дорозі від АДРЕСА_4вживали спиртні напої і він сп'янів та відстав від друзів. На початку АДРЕСА_3він побачив автомобіль „Москвич" . Він підійшов до машини , кулаком розбив скло та відчинив дверцята, з'єднав проводи та завів двигун. Розвернув автомобіль та поїхав в АДРЕСА_3. Наздогнав друзів і запропонував під'їхати. Але двигун припинив працювати і завести він його не зміг. Під час руху відчинився багажник і він взяв сумку „думаючи , що то їх речі. Коли прийшли до ОСОБА_5 , з яким проживає мати ОСОБА_4, з'ясувалось ,що то сумка з якимось коробками і він її викинув. Потім прийшли до хати працівники міліції Цивільний позов визнає , а заявлені вимоги щодо моральної шкоди - не визнає.
Крім повного визнання своє вини , винність засудженого ОСОБА_1знайшла своє підтвердження і в інших доказах по справі.
Так, потерпілий ОСОБА_2 показав , що 28 груд 2995 р. із сім'єю був в АДРЕСА_3і із-за значного снігу він залишив машину Москвич -412 на узбіччі та замкнув двері. Близько 19 години повернулись до машини , але її не виявили , валялось тільки дзеркало заднього виду. Він пішов телефонувати до міліції і йому повідомили , що автомобіль стоїть в центр села. В машині було розбито скло , відірвано дзеркало , багажник відкритий . На передньому сидінні лежали плоскогубці , які до того знаходились у багажнику. З багажнику зникла сумка з медикаментами, що були придбані за кошти жителів села для Дяговського ФАПу. В машині крадії пошкодили стартер та акумулятор.
Свідок ОСОБА_6показала , що 28. 12. 2005 р. о 18 годині вона пішла до центру АДРЕСА_3і побачила автомобіль Москвич зеленого кольору. Біля неї було 2 чоловіка. В цей час з іншої вулиці виїхав автомобіль і ці два чоловіки взявши сумку почали тікати. Зустрівши дочку , з дому зателефонувала до міліції.
Свідок ОСОБА_3. , пояснення якого перевірені в судовому засіданні підтвердив , що разом зі своєю подругою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вони приїхали до батьків ОСОБА_4 в АДРЕСА_3. ОСОБА_1 був в стані сп'яніння став від них відставати , потім сказав , щоб його почекав. Але не дочекавшись ОСОБА_1 пішов і останній наздогнав його на автомобілі Москвич. Він подумав , що ОСОБА_1 позичив машину у друзів , оскільки раніше мешкав в цьому селі. ОСОБА_1 не зміг запустити двигун , і в цей час по дорозі йшли люди. Після цього ОСОБА_1 сказав , що треба уходити , забрав з багажнику сумку і вони пішли додому батьків ОСОБА_4. Там стало відомо , що ОСОБА_1 заволодів незаконно автомобілем.
Також вина засудженого ОСОБА_1підтверджується і іншими доказами , зокрема : протоколом огляду місця події , згідно якого виявлені сліди протекторів від автомобіля та слід від взуття і дзеркало заднього огляду ( а.с.4-5) , протоколами огляду місця стоянки автомобілю Москвич біля мосту в АДРЕСА_3 та огляду транспортного засобу , висновками товарознавчої експертизи , в якій вартість автомобіля становить 1436 грн. ( а.с. 6-8, 9 ,43 ) , висновками трасологічної експертизи ,згідно якої слід , вилучений з місця події , залишений таким же низом підошви , яку має підошва чобота на праву ногу . вилученого у ОСОБА_1
За таких підстав суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1за ст.. 289 ч. 2 КК України.
При обранні міри покарання засудженому , суд прийняв до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину дані про його
особу, розкаяння та скоєння злочину під час умовно-дострокового терміну звільнення та визначив покарання за вимогами ст.. 71 КК України.
Доводи засудженого ОСОБА_1, що його дії неправильно кваліфіковані за ч. 2 статті 289 КК України і підлягають кваліфікації за ч. 1 тієї статті є безпідставними , оскільки ОСОБА_1 був раніше засуджений за ст.. 15 , 185 ч. 2 КК України та відбував покарання. Заперечення ОСОБА_1, що він був засуджений за замах на крадіжку , а не закінчений склад злочину ст. 185 на кваліфікацію за ч. 2 ст.289 КК не впливає.
Суд обговорив у вироку питання щодо застосування відносно ОСОБА_1вимог ст. 96 КК України , оскільки він згідно висновкам наркологічної експертизи ( а.с. 102 ) останній внаслідок вживання алкоголем потребує примусового лікування від алкоголізму та обгрунтованно прийшов до висновку , що захворювання ОСОБА_1не становить небезпеки для життя та здоров'я інших осіб та не призначав примусове лікуванню від алкоголізму.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволений судом на суму , що підтверджується матеріалами справи в розмірі 591 грн. та стягнуто у відшкодування моральної шкоди 500 грн. Відповідно до обставин справи в судова колегія підстав для зміни стягнутих сум не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення , а вирок Менського районного суду від 22 травня 2006 р. щодо нього - без змін.
Гром Л.М. Салай Г.А. Баглай І.П.