ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 року м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді – Чохонелідзе Л.М.,
при секретарі – Юрчук Л.М.,
за участю прокурора – Афоненка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора міста Олександрії, Кіровоградської області від 27.11.2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 – директора товариства з обмеженою відповідальністю «Барбарис і Ко» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора міста Олександрії, Кіровоградської області від 27.11.2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 – директора товариства з обмеженою відповідальністю «Барбарис і Ко» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України, посилаючись на те, що зазначена постанова є незаконною і необґрунтованою та такою, що постановлена без достатніх приводів та підстав, передбачених законодавством України та з порушенням чинного законодавства України, та достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України.
В судовому засіданні заявник зазначив, що у постанові не зазначені підстави для порушення кримінальної справи відносно нього, що є порушенням ст. 98 КПК України, а вимога ст. 94 КПК України не містить таку підставу для порушення кримінальної справи як сукупність матеріалів перевірки.
ОСОБА_2, за заявою якої порушена кримінальна справа, в судове засідання не з'явилася, хоча, про день та час розгляду справи повідомлялися належно.
Прокурор заперечував, у судовому засіданні, проти скарги та вказував на те, що постанова є законною та обґрунтованою.
Суд дослідивши матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, прокурора, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
04 квітня 2006 року ОСОБА_1 уклав договір застави №41/4 з філією “відділення Промінвестбанку в м. Олександрії», згідно якого передано в заставу дві сівалки СТВТ12/8, одну сівалку УПС-12 та оприскувач тип ОП-2000, які належать на праві власності товариства з обмеженою відповідальністю «Барбарис і Ко».
Про перевірку щодо наявності заставного майна працівниками філії банківської установи документи відсутні.
Крім того, між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м. Олександрії» ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як майнового поручителя було укладено договір застави №41/6, згідно якого передано в заставу верстат токарно-гвинторізний ТС-75-02А. Щодо його наявності складені акти працівниками філії банківської установи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 19.12.2007 року.
Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 222 КК України йдеться про надання особами органам державної влади, органам влади АРК чи органам місцевого самоврядування, банкам іншим кредиторам свідомо неправдивої інформації з метою одержання субсидій, субвенцій, кредитів чи пільг щодо податків.
Об'єктивна сторона шахрайства з фінансовими ресурсами полягає в активній поведінці щодо надання свідомо неправдивої інформації.
Предметом злочину за ст. 222 КК України є неправдива інформація, що надається з метою одержання кредиту.
Під кредитом розуміють надання одним суб’єктом (кредитором) позички у грошовій або натуральній формах іншому суб’єктові (позичальнику) на умовах повернення її у встановлений термін і, за загальним правилом, поєднане зі сплатою відсотків.
Суб'єктивна сторона шахрайства з фінансовими ресурсами характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
У постанові про порушення кримінальної справи взагалі не йдеться про надання ОСОБА_1 неправдивої інформації та в чому її неправдивість, що є предметом злочину за ст. 222 КК України.
Висновки, викладені в оскаржуваній постанові, суперечать один одному та, навпаки, спростовують наявність ознак злочину за ч. 2 ст. 222 КК України. Так, у постанові вказується, що не було долучено документи, на підставі яких представниками банківської установи зроблено висновок про відсутність заставного майна. Це саме і свідчить, що матеріали перевірки не містять даних про надання неправдивої інформації банку, а отже – і не містять даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак даного злочину.
Відповідно до ст. 94 ч. 1 п. 5 КПК України приводом до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Справа може бути порушена тільки в тих випадках. Коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).
Заява керуючої філією «відділення Промінвестбанку в м. Кіровограді» ОСОБА_2, яка стала приводом до порушення кримінальної справи, взагалі не містить посилань про надання ОСОБА_1 банку завідомо неправдивої інформації щодо вказаного заставного мана. У заяві лише вказується на втрату майна – двох одиниць сівалок СТВТ12/8.
Згідно ст. 236-8 КПК України, суд розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел для отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті безпосереднє виявлення прокурором, слідчим, органом дізнання ознак злочину.
Представлені в матеріалах перевірки дані та докази з позицій їх відповідності, допустимості та достатні для висновку про наявність чи відсутність об'єктивних ознак даного злочину в діях ОСОБА_1, суд вважає, що при винесенні постанови у прокурора не було достатньо підстав для порушення кримінальної справи відносно нього.
Таким чином, в порушення вимог ст. ст. 94, 98 КПК України в постанові від 27 листопада 2009 року відсутні достатні підстави для прийняття прокурором рішення про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України, у зв'язку з чим дана постанова підлягає скасуванню за відсутністю в його діях зазначеного складу злочину.
Керуючись ст. 94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора м. Олександрії, Кіровоградської області від 27 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову прокурора м. Олександрії, Кіровоградської області ОСОБА_7 від 27 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України — скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 7 діб з дня її винесення.
СУДДЯ: Л.М. ЧОХОНЕЛІДЗЕ