Справа №2-а-205/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 жовтня 2009 року Згурівський районний суд Київської області
в складі головуючого судді ХИЖНОГО Р.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання протиправною бездіяльність суб»єкта владних повноважень та зобов»язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із вище зазначеним позовом в якому вказує, що відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року позивач є дитиною війни та згідно ст. 6 вказаного Закону має право на державну соціальну підтримку, а саме – підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону №2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 (у редакції постанови правління ПФ України від 25.02.2008 року №5-5), зареєстрованого у міністерстві юстиції України 13.03.2008 року за №209/14900, зазначені управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону №2195 покладено на Управління Пенсійного фонду України в Згурівському районі Київської області, за місцем проживання позивача.
Відповідно до п.17 ст 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №3235 дію ст. 6 цього Закону було зупинено, а Законом України №3367 від 19.01.2006 року – відновлено.
В силу п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489 дію статті 6 Закону №2195, якою передбачалася виплата щомісячної соціальної допомоги (в даний час – підвищення до пенсії) у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним). При цьому , Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України» зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, отже з 09.07.2007 року норми Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність.
Також, відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в наступній редакції «Дітям війни (крім тих на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до Закону України № 107 та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Тобто ст. 6 Закону України №2195 чинна в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону №107 нова редакція ст. 6 Закону №2195 втратила чинність і не підлягала застосуванню.
Зазначені вище рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Виходячи із вищезазначеного та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, Управління Пенсійного Фонду України у Згурівському районі, на думку позивача, повинно було нараховувати та сплачувати йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії передбачене ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.08.2009 року, оскільки в 2009 році державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом №2195 не були обмежені або скасовані нормативно-правовими актами. Всупереч зазначеному відповідач взагалі не виплачував зазначеного підвищення пенсії у 2007 році, а з 2008 року – по даний час виплачує не в повному обсязі.
На звернення позивача до відповідача щодо здійснення нарахування та виплати вказаного підвищення до мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону №2195 та з урахуванням рішень Конституційного Суду України, відповідач відмовився, чим порушив надані позивачу законодавством права на соціальний захист та змусив позивача звернутися до суду за їх захистом.
Місячне підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону №2195 повинно розраховуватися на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч.1 ст. 28 Закону №1058, скільки згідно чинного законодавства, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону №1058. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір, немає. Посилання відповідача у своїй відмові на ч.3 ст. 28 Закону №1058, якою передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та його права на отримання підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону №2195.
Згідно з ч.1 ст.62 Закону №489, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 01січня -380,00 грн.; з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн..
Відповідно до ч.3 ст. 62 Закону №489 встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст. 28 Закону №1058, з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначеними абз.5 ч.1 цієї статті., збільшений на 1 відсоток. Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив 01.04.2007 року по 30.09.2007 року -410,06 грн., з 01.10.2007 по 31.12.2007 року – 415,11 грн.
Згідно з ч.1 ст. 58 Закону №107, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня -470,00 грн.; з 1 квітня 481,00 грн.; з 1 липня -482,00 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Згідно із ст. 54 Закону №835, визначено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року – тобто для осіб, які втратили працездатність розмір прожиткового мінімуму встановлений у розмірі 498 грн.
Ненарахована та невиплачена сума підвищення за період: з 9 липня по 31 грудня 2007 року складає -710 грн. 90 коп., з 22 травня 2008 року по 31.12. 2008 року складає 1072,84 грн. та з 01.01.2009р. по 31.08.2009 року складає 1195,20 грн. Фактично за період з 22.05.2008 по 31.08.2009 відповідач виплатив позивачу 756 грн. 01 коп.
На підставі викладеного позивач просить суд: у разі пропуску строку звернення до суду, поновити його, як такий, що пропущений з поважних причин; визнати бездіяльність УПФ у Згурівському районі Київської області щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року, з розміру встановленого ч.1 с 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року протиправною; зобов»язати УПФ України у Згурівському районі Київської області здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.08.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
В судове засідання сторони не з’явились, позивач направив заяву в якій просить справу розглядати у його відсутність, позов підтримує повністю та судовий розгляд справи здійснити в порядку письмово провадження.
Відповідач свого представника не направив, надіслав заперечення, в якому вказує, що щомісячна державна соціальна допомога дітям війни не передбачена законодавством про пенсійне забезпечення. Спеціальним законом, що регулює дані відносини є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання ( у тому числі каліцтва непов»язаного з роботою, інвалідності з дитинства);3) пенсія у зв»язку з втратою годувальника, - тобто соціальною допомогою пенсійний фонд не займається, а виплачує надбавки та підвищення до пенсії. Крім того відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Оскільки дане підвищення виплачується з державного бюджету то управління в своїх діях керувалося Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року та №10- рп/2008 року від 22.05.2008 року зміни внесені законами про бюджет визнано неконституційними, але відповідні зміни та інші законодавчі акти, що стосуються даного питання не було внесено та упорядковано у відповідність до згаданих рішень Конституційного Суду України. Так, як Пенсійний фонд в своїй діяльності керується Законами України, постановами Кабінету Міністрів та іншими законодавчими актами то до внесення відповідних змін до законодавства не визнає цей позов. Крім того, відповідач вважає, що в даному випадку причини пропущення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, а тому просить застосувати ст. ст. 99 -100 КАС України, судовий розгляд провести в порядку письмово провадження, без участі представника відповідача.
Копією паспорту встановлена особа позивача (а.с.7-8), який є пенсіонером за віком (а.с.5) ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.8), перебуває на обліку у УПФ України в Згурівському районі, отримує пенсію (а.с.5) до складу якої входить підвищення особі, що має статус «Дитина війни». Це підвищення виплачується на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у розмірі 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (а.с.4).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року позивач є дитиною війни та згідно ст. 6 вказаного Закону має право на державну соціальну підтримку, а саме – підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 6 Закону №2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 07.07.2003 року №1058, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 (у редакції постанови правління ПФ України від 25.02.2008 року №5-5), зареєстрованого у міністерстві юстиції України 13.03.2008 року за №209/14900, зазначені управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Таким чином обов»язок по нарахуванню та виплаті позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону №2195 покладено на Управління Пенсійного фонду України в Згурівському районі Київської області, за місцем проживання позивача.
В силу п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489 дію статті 6 Закону №2195, якою передбачалася виплата щомісячної соціальної допомоги (в даний час – підвищення до пенсії) у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян положення) п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним). При цьому , Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України» зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, отже з 09.07.2007 року норми Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» які визнані неконституційними, втратили чинність.
Виходячи із вищезазначеного та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, Управління Пенсійного Фонду України у Згурівському районі, повинно було нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30%мінімальної пенсії передбачене ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.08.2009 року, оскільки в 2009 році державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом №2195 не були обмежені або скасовані нормативно-правовими актами.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач не одержуючи або одержуючи не в повній мірі оспорювану соціальну гарантію за межами річного строку звернення до суду, на думку суду, знав або повинен був знати про порушені свої права та законні інтереси. Перешкод для звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів позивач не мав, а тому пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
Враховуючи викладене суд вважає, що УПФ України в Згурівському районі Київської області здійснило протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року, з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2009 року.
Але, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду щодо захисту своїх прав за 2007 рік без поважних причин,а тому відсутні підстави поновлення строків звернення до суду , суд вважає що до задоволення підлягає тільки вимога щодо визнання протиправною бездіяльність УПФ у Згурівському районі Київської області щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року, з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, за період з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2009 року та вимога щодо зобов’язання УПФ України у Згурівському районі Київської області здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року з 22.05.2008 року по 31.08.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Керуючись 17, 19, ч.2 ст. 99, 104, 105, 122, 163 КАС України , Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 07.07.2003 року №1058, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року та №10- рп/2008 року від 22.05.2008 року суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання протиправною бездіяльність суб»єкта владних повноважень та зобов»язання вчинити певні дії – задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність УПФ у Згурівському районі Київської області щодо не нарахування та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року, з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, за період з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2009 року .
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Згурівському районі Київської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року за період з 22.05.2008 року по 31.08.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ