Справа № 4-299/2009 р.

          № 4-4/2010 р.

   № 4-40/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2010 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Бучинській І.М. за участю прокурора Лазоренко О.В., адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці Полтавської області матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області ОСОБА_3 від 27 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Крюківського районного суду міста Кременчука зі скаргою на постанову старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області ОСОБА_3 від 27 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

В скарзі ОСОБА_2 вказує, що приводом для порушення кримінальної справи відносно нього за ч.3 ст.212 КК України стало повідомлення заступника начальника СВ Кременчуцького МУ ГУМВС України В Полтавській області ОСОБА_4І про можливе ухилення  від сплати податків СПД ФО ОСОБА_2 Підставою для порушення справи був тільки  висновок експертно-економічного дослідження від 17 листопада 2009 року, згідно якого начебто існують розбіжності в обсягах доходів, отриманих СПД ФО ОСОБА_2 на розрахункові рахунки та сумах доходів, зазначеними в деклараціях по податку на додану вартість, на загальну суму 2 013 072 грн. Вважає, що кримінальна справа за ч. 3 ст. 212 КПК України може бути порушена виключно за умови наявності у матеріалі дослідчої перевірки даних про фактичне надходження до бюджету суми узгодженого податкового зобов’язання, до закінчення граничного строку сплати такої суми. Крім того, експерти не відносяться до контролюючих органів, які наділені повноваженнями контролювати повноту нарахування та сплати податків, тому висновок експерта не може бути підставою для порушення кримінальної справи. Тобто, при порушенні кримінальної справи відносно нього слідчим не були додержані вимоги ст.ст.94, 97, 98 КПК України.

В судовому засіданні адвокат скаржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги скарги підтримали в повному обсязі. Вважають, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2  порушена незаконно, тому просили скасувати постанову про порушення кримінальної справи від 27 листопада 2009 року і винести постанову про відмову в порушенні справи відносно скаржника.

Прокурор Лазоренко О.В. зі скаргою не погодився, вказав, що постанова про порушення кримінальної справи відносно СПД ФО ОСОБА_2 від 27 листопада 2009 року винесена обгрунтовано, за наявності приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Також зазначив, що крім висновку експертно-економічного дослідження приводом для порушення кримінальної справи стали дані, які містяться у виділених матеріалах кримінальної справи № 08325055, а саме, грошові чеки на отримання готівкових коштів, інші письмові документи, в яких викривається причетність  СПД ФО ОСОБА_2 до інкримінованого злочину .  

Дослідивши матеріали, на підставі яких були винесені оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_2, представника скаржника адвоката ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_5, приймаючи до уваги думку прокурора,  суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 27 листопада 2009 року старшим слідчим СВ Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_3 було винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Із змісту зазначеної вище постанови вбачається, що своїми умисними діями, спрямованими на ухилення сплати податку на додану варість суб»єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 в період часу з 1 квітня 2007 року по 31 липня 2008 року, будучи особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та зобов2язаною сплачувати податки та збори до бюджетів, що входять в систему оподаткування, в порушення пунктів 7.3.1, 7.3, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР, ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 2 013 072 грн., що в 7 309 разів перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Згідно статті 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог статей 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Статтею 94 КПК України визначено, що приводом до порушення кримінальної справи, наряду з іншими, є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, окремих громадян або безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину(час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).  

Як вбачається із наданих та досліджених в судовому засіданні матеріалів, приводом до порушення зазначеної кримінальної справи стало повідомлення заступника начальника слідчого відділу Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_4 про можливе ухилення суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 від сплати податків.

Підставами для порушення кримінальної справи в оскаржуваній постанові слідчим зазначено, те що виділені матеріали кримінальної справи № 08325055, які надійшли з Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області, а саме: матеріали по руху коштів на банківських рахунках СПД ФО ОСОБА_2, податкові накладні, видані  СПД ФО ОСОБА_2, грошові чеки на отримання готівкових коштів,, висновок експертного економічного дослідження від 17 листопада 2009 року, висновок техніка-криміналіста № 603 від 25 листопада 209 року, містять достатні докази, які вказують на наявність в діях суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України.

Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прямо встановлено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Обовязок погашення такого нарахованого податкового зобовязання виникає у платника податку на десятий день з дня закінчення апеляційного оскарження визначеного податковим органом зобовязання (п.п. 5.2, 5.3 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами)

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні документів, наданих скаржником та матеріалів на підставі яких органом досудового слідства було прийнято оскаржуване рішення, на час порушення кримінальної справи, перевірка дотримання ОСОБА_2 вимог податкового законодавства Кременчуцькою об»єднанню державною податковою інспекцією не проведена, податкове рішення-повідомлення не винесено, відповідно і дата узгодження податкового зобов*язання  і дата, коли, платник повинен погасити узгоджену суму податкової заборгованості не настали в зв’язку з неузгодженістю податкового рішення –повідомлення.

За викладених обставин, приймаючи до уваги наведені в постанові про порушення кримінальної справи обставини при яких, як на думку слідчого, був вчинений інкримінований ОСОБА_2 злочин, суд приходить до висновку про передчасність прийнятого рішення про порушення кримінальної справи, оскільки саме в даному випадку неузгодженість податкового рішення–повідомлення є необхідною умовою щодо настання кримінальної відповідальності, передбаченої диспозицією статті 212 КК України.

Окрім того, в оскаржуваній постанові, слідчий також посилається на висновок експертно-економічного дослідження від 17 листопада 2009 року, згідно якого встановлено, що існують розбіжності в обсягах доходів, отриманих суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 на розрахункові рахунки та сумах доходів, зазначеними в деклараціях податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2013072 грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 196 Кримінально-процесуального Кодексу України, при необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову, в якій крім даних, зазначених у статті 130 цього Кодексу, вказує підстави для проведення експертизи, прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручається провести експертизу, питання з яких експерт повинен дати висновок, об»єкти які мають бути досліджені, а також перелічує матеріали, що пред»являються експертові для ознайомлення.

Частиною 14 статті 236-8 КПК України визначено, що окрім іншого, суд розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

    З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що посилання слідчого на експертне економічне дослідження від 17 листопада 2009 року суперечить вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства, оскільки правові норми останнього чітко визначено можливість використання в якості доказу висновку експертизи, проведеної у встановленому законом порядку,  а не експертного дослідження, у зв»язку з чим останнє не може бути законною підставою для порушення кримінальної справи.

Відповідно до частини 4 пункту 6 Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини сьомої, дев’ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 КПК України, положення п.2 ч.16 ст. 236-8 КПК стосовно уповноваження судів загальної юрисдикції виносити постанови про відмову в порушенні справи у разі задоволення скарг на постанови про порушення справи та їх скасуванні не відповідає вимогам ст.6 ч.3 ст.124  Конституції України.  

 Оцінюючи в сукупності матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що слідчим при проведенні перевірки не було зібрано усі необхідні дані для проведення всебічного та об’єктивного аналізу обставин справи, що свідчить про неповноту проведеної перевірки і передчасність прийнятого рішення, а тому постанова старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_3 від 27 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи № 09318010 відносно суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України підлягає скасуванню, а справа направленню до органу досудового слідства для проведення додаткової перевірки.

Керуючись статями 6. 94-98, 236-7, 236-8 КПК України ,  суд –

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області ОСОБА_3 від 27 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України– задовольнити.

Постанову старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_3 від 27 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України– скасувати, а матеріали, що стали підставою для порушення кримінальної справи відносно суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України направити до СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ для проведення додаткової перевірки в порядку, передбаченому статтею 97 КПК України.

В іншій частині скарги ОСОБА_2 – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з моменту її винесення.

Суддя