Судове рішення #8014452

Справа № 2-891/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року                                                      

Суворовський  районний суд  міста Одеси в складі:

            головуючого   судді     -         Виноградової Н.В.

            при секретарі             -         Славинській К.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в м. Одесі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Суворовської рай адміністрації м.Одеси про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що  він перебував з відповідачкою у шлюбі з 14.07.2002 року по 28.11.2007року. Розірвання шлюбу зареєстровано Першим відділом РАГСу Суворовського районного правління юстиції м. Одеси від 28.11.2007 року, актовий запис № 645. Під час шлюбу у сторін народилась дочка — ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про народження №1624 від 06.12.2005 року,  зареєстрований в Першому відділі РАЦСу Суворовського районного управління юстиції м. Одеси.

Після розлучення сторони мешкають за різними адресами. Неповнолітня  донька ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: м. Одеса, вул. Гер. СталінградаАДРЕСА_1.

Позивач стверджує, що він  дуже любить свою дочку, піклується про її  здоров'я, приймає участь у її вихованні, постійно відвідує дочку в загальноосвітній установі «Неугомон» та сплачує необхідні витрати за навчання, а також відвідує батьківські збори, приймає активну участь в підготовці та проведенні дитячих свят. Дочка також з радістю спілкується із позивачем,  сумує без нього, просить щоб він  частіше приходив.

Однак, відповідачка постійно чинить позивачу  перешкоди в спілкуванні з дитиною, не дає йому можливості займатись виховуванням дитини.

Через постійні перешкоди в спілкування з донькою, позивач був вимушений звернутись до Ради опіки та піклування Суворовської райадміністрації. Згідно протоколу №11 від 03.07.2009 року та розпорядженням Суворовської райадміністрації №423 від 10.07.2009 року позивачу, як батькові визначений час спілкування з донькою по парним числам місяця з 8.00 години до 8.00 години наступного дня та в період нічних чергувань дружини та відряджень.

Проте, за твердженням позивача, відповідачка категорично відмовляється виконувати Розпорядження Суворовської райадміністрації, в бесіді із позивачем поводить себе неадекватно, нервує, погрожує, що вивезе дитину в іншу місцевість.

На підставі викладеного, позивач просить постановити рішення, яким  зобов'язати відповідачку не чинити йому  перешкоди в спілкуванні з дочкою та визначити способи участі в вихованні дочки ОСОБА_2 ОСОБА_4 народження, враховуючи Розпорядження Суворовської райадміністрації №423 від 10.07.2009року, визначивши час для спілкування по парним числам місяці з 8.00 години до 8.00 години наступного дня та в період нічних чергувань відповідачки та відряджень.

В  судове засідання позивач не з’явився, однак згідно поданої заяви підтримав позовні вимоги та просив справу розглянути у його відсутність.

Відповідачка в судове засідання на з’явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання повістки 09.02.2010року за місцем роботи, причини неявки суду не повідомила. Під час попереднього судового засіданні позовні вимоги не визнала.  

Представники органи опіки та піклування Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету в судове засідання не з’явились, згідно листа № 01-05-8/3347 вх. від 20.08.2009р., просили справу розглянути у їх відсутність. (а.с.27)

В зв’язку з тим, що сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином, а також враховуючи той факт, що у справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 14.07.2002 року по 28.11.2007 року, який був розірваний Першим відділом РАГСу Суворовського районного правління юстиції” м. Одеси від 28.11.2007 року, актовий запис № 645.

Під час шлюбу у сторін народилась дочка — ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про народження №1624 від 06.12.2005 року,  зареєстрований в Першому відділі РАЦСу Суворовського районного управління юстиції м. Одеси.

Після розлучення сторони мешкають за різними адресами. Неповнолітня  донька ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: м. Одеса, вул. Гер. СталінградаАДРЕСА_1.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка постійно чинить позивачу  перешкоди в спілкуванні з дитиною, не дає йому можливості займатись виховуванням дитини.

В той же час, позивач стверджує, що він  дуже любить свою дочку, піклується про її здоров'я, приймає участь у її вихованні, постійно відвідує дочку в загальноосвітній установі «Неугомон» та сплачує необхідні витрати за навчання, а також відвідує батьківські збори, приймає активну участь в підготовці та проведенні дитячих свят.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім
випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Відповідачка не спростувала факти, які були викладені позивачем у позовній заяві, в зв’язку з чим, суд вважає, що факт спричинення перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною підтверджений відповідачем.

Крім того, вищевказаний факт підтверджується розпорядженням Суворовської райадміністрації органа опіки та піклування № 423 від 10.07.2009 року яким  позивачу, як батькові визначений час спілкування з донькою по парним числам місяця з 8.00 години до 8.00 години наступного дня та в період нічних чергувань дружини та відряджень(а.с. 9). Дане розпорядження відповідачкою не було оскаржене.

Суд вважає, що вищевказана поведінка негативно впливає на розвиток дитини, оскільки донька бажає спілкуватись з батьком, але мати цьому заважає.

             Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

    Пунктами 2, 3 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані  піклуватися  про здоров'я дитини,  її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані  забезпечити  здобуття  дитиною  повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

    Відповідно до ст. 153 СК України мати,  батько  та  дитина  мають  право  на  безперешкодне спілкування  між  собою,  крім випадків, коли таке право обмежене законом.

    Крім того, у відповідності до ст. 155 СК України здійснення  батьками  своїх  прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися  на  повазі  до  прав  дитини  та  її  людської гідності.

    Частиною 3 ст. 157 СК України встановлено, що  той із батьків,  з  ким  проживає  дитина,  не  має  права перешкоджати тому з батьків,  хто проживає окремо,  спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні,  якщо таке спілкування  не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

    Стаття 159 СК України встановлює, що  якщо  той  із  батьків,  з  ким  проживає  дитина,  чинить перешкоди тому з батьків,  хто проживає окремо,  у  спілкуванні  з дитиною  та  у  її  вихованні,  зокрема  якщо  він  ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування,  другий  із  батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. При цьому, відповідно до ч.2 цієї статті, суд  визначає  способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його  проживання тощо), місце та  час їхнього спілкування, з  урахуванням  віку,  стану здоров'я  дитини,  поведінки батьків,  а також інших обставин,  що мають істотне значення.

    Суд також вважає доцільним частково зберегти встановлений органом опіки та піклування час ОСОБА_1 для спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за винятком часу відряджень дружини, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що відповідачка працює в Обласній клінічній лікарні у відділенні для новонароджених та за специфікою роботи відряджень не має.

    На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

    Керуючись ст.ст.141, 150, 153, 155, 157, 159, 161  Сімейного Кодексу України,   ст.ст. 10, 11, 64, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.   Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Суворовської рай адміністрації м.Одеси про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною – задовольнити частково.

2.   Встановити ОСОБА_1, як батькові дитини час для спілкування з донькою, ОСОБА_3, по парним числам місяця з 8.00 години до 8.00 години наступного дня та в період нічних чергувань дружини.

3.   Зобов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1  в спілкуванні з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у визначений судом час.

    Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з   дня проголошення рішення заяви  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду і поданням після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку п. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація