Справа № 2– А – 86/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року                                         м. Одеса

      Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді -  Виноградовой Н.В.,

при секретарі          –  Славинській К.М.,

за участю позивача -  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 19, в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Вінницькій області – про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26.06.2009р. звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову серії АВ № 152695 від 25.05.2009р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України.

На думку позивача постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності, яку вона оскаржує, була ухвалена інспектором ДПС з порушенням норм, які регулюють виниклі правовідносини, а саме були порушені її права, які передбачають право на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, наданням особистих пояснень, доказів, заявляти клопотання, бути присутнім під час розгляду  адміністративної справи, тощо.  Позивач зазначає, що  інспектором ДПС були порушенні вимоги ст.ст.254,256,258 КпАП України, які передбачають обов’язок у складанні протоколу про адміністративне правопорушення при виявленні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, який на місці порушення правил дорожнього руху складений не був. Посилаючись на те, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності була нею отримана 16.06.2009р., просила поновити їй строк на звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні пред’явленні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не явився, але направив до суду заперечення на позов в якому посилався на правильність висновку інспектора.

Суд,  вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що інспектор ДПС ОСОБА_2 25.05.2009р. знаходячись на ділянці автодороги Стрій – Знам’янка с.Лукашівка на 365км., за допомогою приладу „Візір”, серійний номер 0711244 зафіксував порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що водій автомобіля Хонда, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, рухався зі швидкістю 93км/г. Встановивши зазначене вище порушення, інспектор ДПС не зупиняючи водія транспортного засобу Хонда, склав постанову серії АВ № 152695 від 25.05.2009р., якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КпАП України поклавши на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В наступному дана постанова та роздруківка фото була 16.06.09р., про свідчить штамп на конверті, поштою направлена ОСОБА_1 за місцем її проживання.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 КпАП України, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ч.6 ст.258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції  фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Частина 1 цій же статті визначає перелік адміністративних правопорушень при вчиненні яких не складається адміністративний протокол. До зазначеного переліку правопорушень ч.1 ст.122 КпАП України не внесена.

Аналіз зазначених вище норм, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, вказує на те, що адміністративний протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення не складається лише в тому випадку, якщо таке порушення було зафіксовано за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- кіно- і відеозапису та які працюють в автоматичному режимі. В усіх інших випадках складання протоколу про адміністративне правопорушення при виявленні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є обов’язковим.

Радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості „Візір” не є засобом який працює в автоматичному режимі, а забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій в стаціонарному або патрульному режимах роботи.

Таким чином, інспектор ДПС ОСОБА_2 зафіксувавши порушення за допомогою технічного приладу „Візір” повинен був зупинити водія автомобіля Хонда, скласти протокол про адміністративне правопорушення у відповідність до ст.256 КпАП України, роз’яснивши правопорушнику його права та обов’язки передбачені ст.268 КпАП України і лише після цього, з’ясувавши чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувавши інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, скласти постанову про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Проте, грубо порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, інспектор ДПС ОСОБА_2 протиправно, без законних на те підстав ухвалив постанову від 25.05.2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України поклавши на неї стягнення у вигляді штрафу.

Слід також звернути увагу на ту обставину, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення  перш за все є запобігання, упередження, виявлення й усунення причин адміністративного правопорушення на місці його вчинення, а не лише застосування до правопорушника адміністративного стягнення, яке переслідує мету виховання особи.  Проте інспектор ДПС не тільки порушив порядок оформлення і розгляд адміністративної справи, але й не припинив виявлене порушення, надавши водію автомобіля Хонда продовжувати рух автомобіля з забороненою швидкістю  руху.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.293 КпрАП України, орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, - скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.

Враховуючи ту обставину, що інспектором ДПС при виявленні правопорушення не було складено протокол про адміністративне правопорушення, не було заслухано правопорушника, не досліджено докази в обґрунтування його невинуватості у вчиненні правопорушення, а саме було порушено порядок притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про те, що ці обставини є безумовною підставою для скасування постанови серії АВ № 152695 від 25.05.2009р. з направленням адміністративної справи на новий розгляд.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про необхідність закриття провадження щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки такі вимоги не відповідають вимогам Закону.

Приймаючи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 отримала постанову від 25.05.2009р. з затримкою, суд вважає, що причина пропущення строку звернення до суду у десятиденний строк з дня ухвалення постанови є поважною та у відповідність до ч.2 ст.100 КАС України підлягає поновленню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З боку відповідача до суду не надано жодного доказу, який би спростовував доводи викладені в позовній заяві ОСОБА_1 Письмові заперечення судом до уваги не приймаються, оскільки вони суперечать фактам встановленим в судовому засіданні та не ґрунтуються на законі, який регулює виникли між сторонами правовідносини.

Керуючись ст.ст.10,11,76,79,160,161,163 КАС України, ст.ст.256,268, 288,293 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Вінницькій області – задовольнити частково.

    Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовними вимогами.

            Скасувати постанову серії АВ № 152695 від 25.05.2009р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України направивши адміністративні матеріали на новий розгляд.  

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 15.02.2010р.

Суддя –