Справа № 127/20806/18

Провадження № 2/127/3591/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2019 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Сегеді Т.Й.,

з участю представника позивача - адвоката Мацюка О.І.,

представників відповідачів - адвокатів Шишлова О.Є., Нестерука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом (з урахуванням зменшення позовних вимог) до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної школи, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у якому просила суд ухвалити рішення про стягнення на її користь з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» майнову шкоду в сумі 41 723,12 грн., а також стягнути на її користь солідарно з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» і ОСОБА_2 750 грн. витрат за проведення експертизи, 5000 грн. за правову допомогу і 704,80 грн. сплаченого судового збору (т. 1 а.с. 61-63).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.08.2015 року близько 14.00 год. в м. Вінниці на регульованому перехресті вулиць Келецька - Шевченка сталося зіткнення між автомобілем «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням батька позивачки - ОСОБА_3 та автомобілем «BMW 520i», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Не зважаючи на те, що за даним фактом ДТП ОСОБА_2 не була притягнута до адміністративної відповідальності, позивач вважає, що дана ДТП сталася саме з вини водія автомобіля «BMW 520i» ОСОБА_2 і вказане на думку позивачки підтверджується висновком експерта №12-1-138 від 22.12.2016 року, у якому вказано, що у даній дорожній ситуації водій автомобіля «BMW 520i» ОСОБА_8. перед початком свого руху на зелений сигнал світлофора повинна була надати дорогу автомобілю «Шевроле Авео», який в цей час перебував на перехресті для завершення руху через нього.

Вказані обставини на думку позивача вказують на порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля «BMW 520i» ОСОБА_8 . До такого висновку прийшов Вінницький міський суд Вінницької області у цивільній справі №127/8208/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Внаслідок вказаної ДТП позивачці ОСОБА_1 як власнику автомобіля «Шевроле Авео» завдано матеріального збитку в сумі 41 723,12 грн., що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу №112Е-02/16 від 04.03.2016 року.

Оскільки власником автомобіля «BMW 520i» застраховано цивільно-правову відповідальність в АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», тому завданий матеріальний збиток в сумі 41 723,12 грн. повинно відшкодувати саме АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в межах ліміту відповідальності за завдану шкоду. Крім того, на думку позивачки підлягають стягненню на її користь солідарно з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» і ОСОБА_2 750 грн. витрат за проведення експертизи, 5000 грн. за правову допомогу і 704,80 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року змінено найменування відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Мацюк О.І. позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» адвокат Шишлов О.Є. позовні вимоги не визнав, просив суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Нестерук В.В. вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 безпідставні та необгрунтовані, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_6 надали суду пояснення щодо обставин ДТП, яка мала місце 17.08.2015 року близько 14.00 год. в м. Вінниці, де на регульованому перехресті вулиць Келецька - Шевченка сталося зіткнення між автомобілем «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням батька позивачки - ОСОБА_3 та автомобілем «BMW 520i», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав висновок експерта №590а від 08.12.2015 року, який був ним складений і наданий на виконання постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.11.2015 року про призначення судової автотехнічної експертизи у адміністративній справі №130/2684/15-п про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, експерта та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.08.2015 року близько 14.00 год. в м. Вінниці на регульованому перехресті вулиць Келецька - Шевченка сталося зіткнення між автомобілем «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням батька позивачки - ОСОБА_3 та автомобілем «BMW 520i», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Позивачка ОСОБА_1 є власником автомобіля «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 6, 29).

За даним фактом ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 №001109 від 17.08.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, який направлено для розгляду до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

З постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2016 року, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 22.03.2016 року, суд встановив, що відповідно висновку експерта від 08.12.2015 року №590а встановлено:

1. В дорожній обстановці дії водія автомобіля «Шерволет Авео» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 16.11 Правил дорожнього руху та вимогою дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено».

2. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «BMW-520» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху.

3. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Шерволет Авео» ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху.

4. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «BMW-520» ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху.

5. В ситуації, яка склалася, водій автомобіля «BMW-520» ОСОБА_2 не мала технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Шерволет Авео» шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля «BMW-520» до смуги руху автомобіля «Шерволет Авео», тобто шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху.

6. В ситуації, яка склалася, при умові постійного контролю за рухом автомобіля, з технічної точки зору можливість попередження зіткнення з автомобілем «BMW-520» у водія автомобіля «Шерволет Авео» ОСОБА_3 полягала у виконанні ним вимог п.16.11 Правил дорожнього руху.

7. В ситуації, яка склалася, при технічних величинах, що містяться в постанові про призначення експертизи, перевагу на рух мав автомобіль «BMW-520», по причинах вказаних в дослідницькій частині.

Встановлено, що своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП. Суд дійшов висновку про винність у скоєнні ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вбачаючи у діях ОСОБА_9 порушення вимог ст. 124 КУпАП, враховуючи, що з дня вчинення правопорушення минув трьохмісячний строк протягом якого на нього можливо накласти адміністративне стягнення, провадження у адміністративній справі закрито.

В п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» вказано, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв`язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.

Отже, в постанові Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2016 року встановлено, що своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КупАП і дійшов висновку про винність у скоєнні ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З пояснень представників сторін суд встановив, що обидва автомобілі - «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та «BMW 520i», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , внаслідок ДТП, що мала місце 17.08.2015 року, зазнали відповідних механічних пошкоджень.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №112Е-02/16, складеного 04.03.2016 року ПП ЕНДЦ «Експертиза», вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди станом на час виконання даного дослідження складає 41 723,12 грн., з врахуванням ПДВ (т. 1 а.с. 8-28).

Цивільну відповідальність власника автомобіля «BMW 520i», д.н.з. НОМЕР_2 , застраховано АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0973554 від 27.10.2014 року (т. 1 а.с. 35).

Крім того, судом встановлено, що в квітні 2016 року власник автомобіля «BMW 520i», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2017 року, яке набуло законної сили 14.04.2017 року по цивільній справі №127/8208/16-ц, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки (т. 1 а.с. 68-71).

В ході розгляду вказаної вище цивільної справи було призначено і проведено судову автотехнічну експертизу. Згідно висновку експерта від 22.12.2016 року №12-1-138, вчиненого Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, у даній дорожній ситуації, водій автомобіля BMW Покорук Н.П. перед початком свого руху на зелений сигнал світлофора повинна була дати дорогу автомобілю Chevrolet Aveo, який у цей час перебував на перехресті, для завершення руху через нього (т. 1 а.с. 64-67).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивачка ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог про відшкодування майнової шкоди посилалася на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2017 року та висновок експерта від 22.12.2016 року №12-1-138 у цивільній справі №127/8208/16-ц, вважаючи, що останніми підтверджується вина ОСОБА_2 у ДТП, яка мала місце 17.08.2015 року в м. Вінниці.Оскільки власником автомобіля «BMW 520i» застраховано цивільно-правову відповідальність в АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», тому завданий матеріальний збиток в сумі 41 723,12 грн. повинно відшкодувати саме АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в межах ліміту відповідальності за завдану шкоду.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пленум Верховного Суду України у роз`ясненнях, викладених у п.2 постанови від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» звертає увагу судів на те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно із ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З огляду на статтю 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проаналізувавши вказані вище норми права, встановлені фактичні обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлений позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2016 року встановлено, що своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП. Суд дійшов висновку про винність у скоєнні ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказана постанова Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2016 року, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 22.03.2016 року, станом на день розгляду даної цивільної справи є чинною і ніким не скасованою.

В силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, із вказаного слід дійти висновку, що 17.08.2015 року близько 14.00 год. в м. Вінниці на регульованому перехресті вулиць Келецька - Шевченка зіткнення між автомобілем «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням батька позивачки - ОСОБА_3 та автомобілем «BMW 520i», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , сталося саме з вини ОСОБА_3 .

Доказів вини ОСОБА_2 у ДТП, що мала місце 17.08.2015 року близько 14.00 год. в м. Вінниці матеріали справи не містять.

Суд вважає, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2017 року та висновком експерта від 22.12.2016 року №12-1-138 у цивільній справі №127/8208/16-ц не доведено вину ОСОБА_2 у ДТП, яка мала місце 17.08.2015 року в м. Вінниці, в той час як постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2016 року встановлено вину саме ОСОБА_3 в даній ДТП, а ОСОБА_2 є потерпілою стороною.

Тому відсутні підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», в якому власник автомобіля «BMW 520i» застрахував цивільно-правову відповідальність, оскільки вину водія автомобіля «BMW 520i» ОСОБА_2 у ДТП, що мала місце 17.08.2015 року близько 14.00 год. в м. Вінниці, не доведено.

При цьому суд звертає увагу, що в рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2017 року за позовом власника автомобіля «BMW 520i» ОСОБА_5 до водія автомобіля «Шевроле Авео» (який визнаний винним у ДТП згідно постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2016 року) про відшкодування завданої шкоди, було встановлено грубу необережність потерпілого - водія автомобіля «BMW 520i» ОСОБА_2 у ДТП, яка мала місце 17.08.2015 року в м. Вінниці. Вказана груба необережність потерпілого - водія автомобіля «BMW 520i» ОСОБА_2 була врахована судом при застосуванні ст. 1193 ЦК України щодо зменшення розміру відшкодування з винної особи, тобто в даному випадку з водія автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_3 .

Отже, вказане рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2017 року не впливає на правовідносини сторін у даній справі, оскільки рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2017 року не встановлено вину ОСОБА_2 у ДТП, яка мала місце 17.08.2015 року в м. Вінниці, а має лише значення щодо зменшення розміру відшкодування з винної особи на користь постраждалої сторони.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 не довела суду належними доказами склад цивільного правопорушення, передбаченого ст. 1166 ЦК України, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 750 грн. витрат за проведення експертизи, 5000 грн. за правову допомогу і 704,80 грн. сплаченого судового збору задоволенню не підлягають відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову по суті.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 988, 979, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 2, 10-13, 76-89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене сторонами до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.07.2019 року.

Суддя: